Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Британчука В.В.,

суддів: Єленіної Ж.М., Щепоткіної В.В.,

за участю прокурора Деруна А.І.,

розглянула 22 травня 2012 року в судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою законного представника неповнолітнього засудженого ОСОБА_1 на вирок Апеляційного суду Чернігівської області від 02 березня 2012 року.

Вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 грудня 2011 року

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України,

не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 187 КК із застосуванням ст. 69 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років без конфіскації майна.

На підставі статей 75, 104 КК ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю два роки та з покладенням обов'язків, передбачених пунктами 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК.

Ухвалено рішення про речові докази та судові витрати.

Вироком апеляційного суду вирок місцевого суду в частинні призначення покарання скасовано і призначено ОСОБА_2 покарання за ч. 2 ст. 187 КК із застосуванням ст. 69 КК у виді позбавлення волі на строк три роки без конфіскації майна.

ОСОБА_2 визнано винним у тому, що він 06 липня 2009 року приблизно о 14:00 за попередньою змовою з особою, стосовно якої справу виділено в окреме провадження, поблизу будинку № 45 по пр. Миру в м. Чернігові напав з метою заволодіння чужим майном на ОСОБА_3, заподіявши тому легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я останнього, після чого відкрито заволодів належними потерпілому 4 грн, мобільним телефоном марки «Нокіа» вартістю 150 грн із sім-картою оператора мобільного зв'язку «Лайф» вартістю 35 грн з 13 грн на рахунку, всього завдавши матеріальної шкоди на суму 202 грн.

У касаційній скарзі представник неповнолітнього засудженого, не оспорюючи фактичних обставин справи та правильності кваліфікації його дій, просив вирок апеляційного суду змінити і звільнити ОСОБА_2 від його відбування з випробуванням на підставі статей 75, 104 КК, посилаючись при цьому на позитивні дані про особу засудженого та обставини, які, на його думку, пом'якшують покарання.

Заслухавши доповідь судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги, перевіривши справу та обговоривши доводи, викладені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.

Подія злочину, доведеність винності ОСОБА_2 у його вчиненні, кримінально-правова оцінка діяння за ч. 2 ст. 187 КК відповідно до вимог ст. 395 КПК не перевірялись, оскільки законність і обґрунтованість вироку в цій частині не оскаржувалися.

Доводи представника неповнолітнього засудженого про суворість призначеного йому покарання і можливість звільнення від його відбування з випробуванням на підставі статей 75, 104 КК, на думку колегії суддів, є необґрунтованими, тому що покарання відповідає вимогам статей 65, 103 КК, вчиненому та особі засудженого.

Апеляційний суд врахував усі пом'якшуючі покарання обставини та позитивні дані про ОСОБА_2, з якими його законний представник пов'язує свої касаційні вимоги, і дав їм належну оцінку у вироку.

Жодних нових пом'якшуючих покарання обставин і позитивних даних про особу засудженого у касаційній скарзі не наведено і в матеріалах справи їх немає.

Тому за таких обставин слід визнати, що призначене ОСОБА_2 покарання є справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, а підстави для звільнення від його відбування відсутні.

Керуючись статтями 395, 396 КПК, колегія суддів

Вирок Апеляційного суду Чернігівської області від 02 березня 2012 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, а касаційну скаргу його законного представника ОСОБА_1 - без задоволення.