5-2073к12 Про незаконне придбання, зберігання з метою збуту та збут наркотичного засобу - 22.05.2012 Прийняття

розглянула у судовому засіданні в м. Києві 22 травня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Апеляційного суду Івано-Франківської області від 13 лютого 2012 року.

Вироком Івано-Франківського міського суду від 6 грудня 2011 року засуджено

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, такого, що не має судимості,

за ч. 2 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки та на нього покладено обов'язки відповідно до п.п. 2,3 ст. 76 КК України.

Вироком Апеляційного суду Івано-Франківської області від 13 лютого 2012 року вирок Івано-Франківського міського суду в частині призначеного ОСОБА_1 покарання скасовано та призначено покарання за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді 2 років обмеження волі з конфіскацією всього належного йому майна. У іншій частині вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що він на початку квітня 2011 року на березі річки в с. Вовчинець Івано-Франківської міської ради зірвав кущ наркотичного засобу - канабісу, зірвав його, переніс до місця свого проживання, подрібнив його та зберігав у підвальному приміщенні з метою збуту.

19 квітня 2011року близько 19 години він біля супермаркету, що розташований по вул. Вовчинецькій в м. Івано-Франківську, оплатно за 180 грн. збув ОСОБА_2 2 паперові згортки із вмістом наркотичного засобу - канабісу, вагою відповідно 2,87 та 1,05 гр.

28 квітня він же повторно біля будинку № 192 по вул. Вовчинецькій в м. Івано-Франківську оплатно за 1300 грн. збув ОСОБА_2 поліетиленовий пакет із вмістом наркотичного засобу - канабісу вагою 40,1 гр.

У касаційній скарзі прокурор, не оспорюючи доведеність вини ОСОБА_1 та правильність кваліфікації його дій, просить вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_1 в частині призначеного покарання скасувати у зв'язку із безпідставним застосуванням ст. 69 КК України та справу направити на новий апеляційний розгляд. Визнавши можливість пом'якшення ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст. 69 КК України в межах санкції ч. 2 ст. 69 КК України, вважає, що, перейшовши до більш м'якого покарання, яке не передбачене санкцією ч. 2 ст. 307 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, апеляційний суд не дотримався принципу індивідуалізації покарання, не врахував, що ОСОБА_1 раніше вже притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічних злочинів, фактично у вчиненому не розкаявся, а також судом не було враховано обсяг ОСОБА_1 збутого наркотичного засобу та корисливий характер його дій.

Заслухавши доповідача, думку прокурора на підтримку касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, пов'язаних із незаконним обігом наркотичних засобів, за які він засуджений, та правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 307 КК України відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними у справі доказами, які були розглянуті за правилами ч. 3 ст. 299 КПК України.

Вирок апеляційного суду має відповідати вимогам статей 332- 335 КПК України. Крім того, у ньому необхідно викласти зміст вироку суду першої інстанції та суть апеляції, а, в разі проведення судового слідства, - навести пояснення осіб, які брали участь у засіданні; аналіз досліджених доказів; аргументи на підтвердження викладених в апеляціях доводів; оцінку правильності рішень, прийнятих судом першої інстанції; формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним (якщо його обсяг було збільшено); обґрунтування кваліфікації дій засудженого та міри покарання. При цьому міра покарання має бути визначена таким чином, щоб при виконанні вироку не виникло ніяких сумнівів щодо виду та розміру покарання, призначеного судом.

Ці вимоги закону апеляційним судом виконані не були.

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

З підстав, передбачених ст. 69 КК України суд може призначити особі більш м'яке покарання, ніж передбачено законом, або ж перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті Особливої частини цього Кодексу (2341-14) за цей злочин.

Скасовуючи вирок Івано-Франківського міського суду від 6 грудня 2011 року в частині призначеного судом ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст. 75 КК України, та призначаючи йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України, апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції при призначенні ОСОБА_1 покарання не дотримався вимог ст. 65 КК України та призначив йому м'яке покарання, не зазначивши в чому полягає м'якість.

В той же час, пославшись на ті ж обставини, які були враховані судом першої інстанції при призначенні ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі, апеляційний суд дійшов висновку про можливість призначення ОСОБА_1 покарання із застосуванням положень п. 1 ст. 69 КК України, визначивши йому інше, більш м'яке, не передбачене санкцією ч. 2 ст. 307 КК України, покарання - у виді обмеження волі, не навівши мотивів свого рішення.

Наведене свідчить про те, що при постановлені вироку апеляційним судом були істотно порушені вимоги кримінально-процесуального закону, що на підставі п.1 ч.1 ст. 398 КПК України є безумовною підставою для скасування вироку апеляційного суду із поверненням справи на новий апеляційний розгляд, під час якого слід виправити допущену помилку, а також дослідити доводи касаційної скарги прокурора та постановити законне та належним чином мотивоване рішення.