Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Британчука В.В.,суддів:Щепоткіної В.В., Єленіної Ж.М.,за участю прокурора Гладкого О.Є., розглянула в судовому засіданні у м. Києві 22 травня 2012 року справу за касаційною скаргою заступника прокурора Хмельницької області на вирок Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 06 липня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 12 жовтня 2011 року щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Вироком Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 06 липня 2011 року засуджено

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше судимого05 лютого 2010 року Старокостянтинівським районним судом Хмельницької області за ч. 1 ст. 190 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік, за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки;

за ч. 3 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки 3 місяці;

за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік 6 місяців.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_5 визначено покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки 6 місяців.

На підставі ст. 71 КК України до цього покарання частково приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком і за сукупністю вироків ОСОБА_5 визначено остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки;

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, такого, що не має судимості в силу ст. 89 КК України, за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки 6 місяців;

за ч. 2 ст. 296 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців;

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_6 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та покладенням обов'язків, передбачених пунктами 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Цим вироком також засуджено ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, судові рішення щодо яких у касаційному порядку не оскаржені.

Згідно з вироком ОСОБА_5 визнано винним і засуджено за те, що він у кінці серпня 2009 року, близько 13:00, за попередньою змовою з ОСОБА_7 та ОСОБА_10, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, з подвір'я будинковолодіння по АДРЕСА_3 таємно викрали велосипед ОСОБА_11 марки «Навігатор» вартістю 680 грн.

31 січня 2010 року, близько 23:00 ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_9 та ОСОБА_7, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, з подвір'я домогосподарства по АДРЕСА_4 таємно викрали майно ОСОБА_12 на загальну суму 1800 грн.

14 липня 2010 року, близько 16:30 ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_7 проникли в будинок потерпілої ОСОБА_13 АДРЕСА_1 звідки таємно викрали пилосос марки «Самсунг» вартістю 375 грн.

В кінці серпня 2010 року, близько 21:30 ОСОБА_5, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в будинку ОСОБА_13 АДРЕСА_1, шляхом зловживання довірою, заволодів майном ОСОБА_17 на загальну суму 520 грн.

ОСОБА_6 визнано винним і засуджено за те, що він спільно з ОСОБА_8 12 березня 2011 року, близько 19:00, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння АДРЕСА_2, з мотивів явної неповаги до суспільства, загальновизнаних правил поведінки та моральності, грубо порушили громадський порядок, що супроводжувалось винятковим цинізмом та особливою зухвалістю, знущаючись над потерпілою ОСОБА_16, справили на неї малі природні потреби та вводили їй в анальний отвір та піхву пусту пляшку з-під горілки, чим спричинили потерпілій фізичний біль та моральні страждання. Після вчинення хуліганських дій ОСОБА_6, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_8, таємно викрали у потерпілої ОСОБА_16 її майно на загальну суму 335 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 12 жовтня 2011 року вирок суду щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 залишено без зміни.

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості вчинених злочинів та особам засуджених внаслідок м'якості, просить судові рішення щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Вважає, що суд при призначенні покарання безпідставно застосував до ОСОБА_5 ст. 69 КК України та ст. 75 КК щодо ОСОБА_6, не давши належної оцінки особам засуджених та обставинам вчинення ними злочинів. Вказує, що суд у вироку не навів, які саме обставини стали підставою для застосування відносно ОСОБА_5 ст. 69 КК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримання касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Подія злочинів, доведеність винуватості засуджених у їх вчиненні, кримінально-правова оцінка діянь ОСОБА_5 за ч. 2, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України, а ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 296 КК України відповідно до вимог ст. 395 КПК України не перевірялись, оскільки законність і обґрунтованість судових рішень у цій частині не оскаржені.

Проте суд не дотримався вимог ст. 65 КК України, відповідно до якої засудженому має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для його виправлення і попередження нових злочинів з урахуванням його особи, ступеня тяжкості вчиненого ним злочину та обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання.

При вирішенні цього питання суд мав належно дослідити та оцінити всі обставини, що мають значення, та врахувати, що ст. 69 КК України може бути застосована лише за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 раніше був судимий за корисливий злочин, нові корисливі більш тяжкі злочини вчинив у стані алкогольного сп'яніння, два з яких, в тому числі і передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, у період іспитового строку за попереднім вироком.

За таких обставин висновки суду про можливість застосування до ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 185 КК України положень ст. 69 КК України і призначення йому іншого, більш м'якого виду покарання, не зазначеного в санкції цієї норми, не ґрунтується на законі.

Крім того суд не навів, які саме обставини істотно знижують ступінь тяжкості цього злочину, що відповідно до ст. 12 КК України належить до категорії тяжких.

Суд першої інстанції допустив порушення вимог ч. 2 ст. 65 КК України і при призначенні покарання ОСОБА_6, застосувавши до нього ст. 75 КК України та звільнивши останнього від відбування покарання з випробуванням.

При цьому суд не врахував конкретних обставин вчинення ним злочинів, дані про його особу, а також обставину, яка обтяжує покарання - вчинення злочинів у стані алкогольного сп'яніння.

Посилання суду про усунення засудженим заподіяної злочином шкоди є безпідставним, так як хуліганськими діями шкода спричинена не тільки конкретній особі, а й суспільним інтересам.

Отже, неправильне застосування судом кримінального закону - ст. 69 КК України щодо ОСОБА_5 та ст. 75 КК України щодо ОСОБА_6 призвело до призначення їм покарання, яке не відповідає тяжкості вчинених злочинів та особам засуджених внаслідок м'якості.

Апеляційний суд, розглядаючи справу за апеляцією прокурора на неправильне застосування кримінального закону - статей 69 та 75 КК України та м'якість призначеного покарання, не звернув уваги на допущені судом першої інстанції порушення вимог загальних засад призначення покарання і необґрунтовано залишив вирок відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 без зміни у цій частині.

За таких обставин, ухвала апеляційного суду щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підлягає скасуванню через неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочинів та особам засуджених внаслідок м'якості, а справа - направленню на новий апеляційний розгляд, під час якого суду необхідно врахувати вищенаведене і, за умови підтвердження такого ж обсягу обвинувачення, призначене ОСОБА_5 із застосуванням ст. 69 КК України та ОСОБА_6 із застосуванням ст. 75 КК України покарання слід вважати м'яким.

Керуючись статтями 394- 396 КПК України, колегія суддів,

Касаційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 12 жовтня 2011 року щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.