Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Романець Л.А., суддів:Широян Т.А., Матієк Т.В., з участю прокурора захисниказасудженого Сорокіної О.А.,ОСОБА_5,ОСОБА_6

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 22 травня 2012 року кримінальну справу за касаційними скаргами захисника ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_6 та засудженого ОСОБА_6 на вирок Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 29 квітня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 5 жовтня 2011 року щодо ОСОБА_6.

Вироком Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 29 квітня 2011 року

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,

засуджено за ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років.

Постановлено стягнути з ОСОБА_6 на користь потерпілого ОСОБА_7 14 933 грн 21 коп, в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 в частині стягнення втраченого заробітку - залишено без розгляду.

Постановлено стягнути з ОСОБА_6 в доход НДЕКЦ при УМВС України в Івано-Франківській області 450 грн 72 коп та 450 грн 72 коп за проведення експертиз.

Питання про долю речових доказів вирішено у відповідності із ст. 81 КПК України.

Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 5 жовтня 2011 року вирок Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 29 квітня 2011 року щодо ОСОБА_6 залишено без зміни.

Як визнав встановленим суд, ОСОБА_6, 5 квітня 2010 року о 17 год 15 хв, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на подвір'ї свого будинку, розташованого на АДРЕСА_1, в ході конфлікту з ОСОБА_7, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, вчинив замах на умисне вбивство потерпілого, завдавши йому удару кухонним ножем у грудну клітку, спричинивши тим самим тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя.

Свій злочинний намір на умисне вбивство ОСОБА_7 засуджений не довів до кінця з незалежних від нього причин.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6, просить судові рішення щодо нього змінити і пом'якшити міру покарання тому, також стверджує, що кваліфікація його дій за ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України є неправильною, оскільки його дії не були спрямовані на заподіяння смерті потерпілому.

Також засуджений посилається на однобічність, неповноту проведення дізнання, досудового слідства і судового розгляду справи, на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_6, просить судові рішення змінити, перекваліфікувати дії ОСОБА_6 із ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України на ст. 124 КК України і пом'якшивши міру покарання, у зв'язку із неправильним застосуванням кримінального закону, невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого.

На думку захисника, судом при призначенні покарання не повною мірою враховано обставини, що пом'якшують покарання засудженого, а також те, що умислу на вбивство потерпілого він не мав, а тільки хотів лише захистити себе та свою сім'ю від злочинних посягань потерпілого.

Захисник також посилається на однобічність, неповноту проведення дізнання, досудового слідства і судового розгляду справи, а також на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який заперечив проти касаційних скарг, пояснення засудженого ОСОБА_6 та його захисника, які підтримали подані касаційні скарги та просили їх задовольнити, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи скарг, колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Засуджений ОСОБА_6 не заперечуючи, що саме він вдарив ОСОБА_7 ножем в груди, стверджує, що наміру вбивати потерпілого не мав, зробив це захищаючись від нападу потерпілого.

Разом з тим, винність ОСОБА_6 в закінченому замаху на умисне вбивство ОСОБА_7, підтверджується зібраними по справі доказами.

Так потерпілий ОСОБА_7 показав, що в будинок засудженого він зайшов тому, що там могла бути його знайома. Коли він вийшов із будинку і рухався до калитки, його наздогнав засуджений з ножем у руці. Злякавшись за своє життя, він намагався вибити ніж ногою, але в цей час засуджений наніс йому удар ножем в груди. Після цього до нього підбіг ОСОБА_8 а потім і ОСОБА_9, які надали першу допомогу, а потім разом з іншими особами відправили до лікарні.

Свідок ОСОБА_8 підтвердив, що в той час коли ОСОБА_7 виходив із подвір'я, до нього почав підходити ОСОБА_6 із ножем у руках і погрожував зарізати потерпілого. ОСОБА_7 намагався ногою захиститись, але засуджений вдарив його ножем у груди. Після цього він підбіг до потерпілого і разом з дружиною засудженого надали ОСОБА_7 першу допомогу і викликали лікарів.

Свідок ОСОБА_9 показала, що коли вона вийшла на подвір'я, засуджений сказав, що він підрізав потерпілого.

Із висновку судово-медичної експертизи вбачається, що ОСОБА_7 були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, які є небезпечними для життя.

Давши належну оцінку зібраним по справі доказам, суд прийшов до вірного висновку про винність ОСОБА_6 в замаху на умисне вбивство потерпілого і правильно кваліфікував дії засудженого за за ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.

Посилання у скаргах на те, що засуджений не мав умислу на умисне вбивство потерпілого спростовуються зібраними по справі доказами, яким дана відповідна оцінка. Про намір засудженого умисно вбити потерпілого свідчить його поведінка у ході вчинення злочину, знаряддя злочину - ніж, характер і локалізація поранення. По справі також встановлено, що ОСОБА_6 не зміг довести свій злочин до кінця із-за втручання інших осіб.

Даних, про те, що засуджений вчинив умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень при перевищенні меж необхідної оборони судом не встановлено, у зв'язку з чим підстав для перекваліфікації дій ОСОБА_6 з ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України на ст. 124 КК України, колегія суддів не вбачає.

Призначене судом першої інстанції ОСОБА_6 покарання, на думку колегії суддів, відповідає вимогам, передбаченим ст. 65 КК України. При призначенні покарання засудженому, судом повною мірою враховано характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу ОСОБА_6

Посилання в касаційних скаргах засудженого ОСОБА_6 та його захисника на однобічність, неповноту проведення дізнання, досудового слідства і судового розгляду справи, а також невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи відповідно до вимог ст. 398 КПК України перегляду в касаційному порядку не підлягають.

Порушень кримінально-процесуального закону, які могли перешкодити суду повно, всебічно та об'єктивно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований та справедливий вирок по справі, не встановлено.

Керуючись статтями 394- 396 КПК України, колегія суддів

Касаційні скарги засудженого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Вирок Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 29 квітня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 5 жовтня 2011 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни.