Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Романець Л. А.,суддів: Широян Т.А., Марчук Н.О.,з участю прокурора Сорокіної О.Л.розглянула в судовому засіданні у м. Києві 22 травня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Автономної Республіки Крим на вирок Судакського міського суду Автономної Республіки Крим від 30 вересня 2011 року щодо засудженого ОСОБА_5.

Вироком Судакського міського суду Автономної Республіки Крим від 30 вересня 2011 року

ОСОБА_5, року народження, громадянина України, в силу ст. 89 КК України такого, що не має судимості,

засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки і покладено обов'язки, передбачені ст. 76 КК України: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Постановлено стягнути з ОСОБА_5 в доход держави судові витрати, пов'язані з проведенням судово-хімічної експертизи та досліджень у сумі 984 грн 48 коп.

Питання про долю речових доказів вирішено у відповідності із вимогами ст. 81 КПК України.

В апеляційному порядку кримінальна справа щодо ОСОБА_5, не переглядалася.

Як визнав встановленим суд, ОСОБА_5, 29 липня 2011 року о 19 год 30 хв., незаконно придбав, шляхом виявлення в стічній ямі, поблизу автошколи по вулиці Спендіарова в м. Судаку, полімерний пакет в якому знаходився особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс (марихуана), що в перерахунку на суху речовину становить 9,9 грам і незаконно зберігав для власного вживання без мети збуту. В цей же день, о 20 год 10 хв ОСОБА_5 був затриманий працівниками міліції.

У касаційній скарзі заступник прокурора Автономної Республіки Крим, не оскаржуючи доведеності вини та кваліфікації дій засудженого просить вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_5 змінити у зв'язку із неправильним застосуванням кримінального закону, невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого, внаслідок суворості. Відповідно до ст. 69-1 КК України прокурор просить ОСОБА_5 зменшити призначене за ч.1 ст. 309 КК України покарання у виді позбавлення волі строком до 2 років. На підставі ст. 75, 76 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком два роки з покладенням обов'язків: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

При цьому прокурор зазначає, що судом при призначенні покарання засудженому не враховано вимоги ст. 69-1 КК України, а саме те, що максимальний строк покарання призначеного засудженому не може перевищувати двох третин максимального строку, що в даному випадку складає 2 роки позбавлення волі.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав доводи касаційної скарги та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Допитаний в судовому засіданні засуджений ОСОБА_5 у незаконному придбанні та незаконному зберіганні без мети збуту, винним себе визнав повністю, у вчиненому розкаявся у зв'язку з чим, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорювались. Розгляд справи в суді першої інстанції за обвинуваченням ОСОБА_5 було проведено відповідно до ст. 299 КПК України.

На підставі пояснень засудженого, даних, що містяться в рапорті начальника ОУР Судакського ГВ ГУ МВС України в АР Крим, протоколі огляду від 29.07.2011 року, висновку судово-хімічної експертизи №1/1443 від 04.08.2011 року та інших доказів по справі, суд першої інстанції дійшов висновку щодо доведеності винуватості ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину, кваліфікував його дії за ч. 1 ст. 309 КК України та призначив покарання.

Призначене судом першої інстанції ОСОБА_5 покарання, на думку колегії суддів, відповідає вимогам, передбаченим ст. 65 КК України.

При призначенні засудженому покарання, судом враховано характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу ОСОБА_5, який в силу ст. 89 КК України вважається таким, що не має судимості, характеризується посередньо, має молодий вік, щиро розкаявся.

Викладений у мотивувальній частині вироку суду першої інстанції висновок, про необхідність звільнення засудженого ОСОБА_5 від призначеного покарання з випробуванням протягом встановленого строку та покладенням відповідних обов'язків, є обґрунтованим, судом наведені мотиви такого рішення.

Колегія суддів, вважає, що призначене покарання є необхідним та достатнім для виправлення засудженого ОСОБА_5, попередження вчинення ним нових злочинів та є домірним скоєному. Посилання в касаційній скарзі прокурора про необхідність зміни вироку суду першої інстанції щодо ОСОБА_5 на підставі ст. 69-1 КК України, а саме зменшення призначеного за ч.1 ст. 309 КК України засудженому покарання у виді позбавлення волі строком до 2 років, є безпідставним.

Так, призначення покарання із застосуванням ст. 69-1 КК України можливе лише за наявності обставин, що пом'якшують покарання, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої статті 66 Кримінального Кодексу України.

Як вбачається із вироку, судом при призначенні покарання враховано щире каяття засудженого (п.1 ст. 66 КК України). Що стосується обставин, передбачених пунктом 2 ст. 66 КК України, то їх у вироку не наведено.

Крім того, відповідно до пункту 6-2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року (v0007700-03) «Про практику призначення судами кримінального покарання», у випадку застосування ст. 69-1 КК України добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди не враховується тоді, коли такі збитки або шкоду не заподіяно.

За таких обставин не можна вважати, що судом порушені вимоги ст. 69-1 КК України. Будь яких порушень норм кримінального та кримінально-процесуального законів, які могли бути підставою для зміни скасування судового рішення по даній справі не встановлено.

Керуючись статтями 394- 396 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу заступника прокурора Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

Вирок Судакського міського суду Автономної Республіки Крим від 30 вересня 2011 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни.