Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Міщенка С.М.,

суддів Сахна Р.І., Животова Г.О.,

за участю прокурора Міщенко Т.М.,

представника скаржника ОСОБА_1,

розглянувши в судовому засіданні 22 травня 2012 року в м. Києві матеріали провадження за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої та апеляційної інстанцій, на постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01 серпня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 серпня 2011 року,

24 червня 2011 року старший слідчий з особливо важливих справ СВ ПМ ДПА у Дніпропетровській області виніс постанову про порушення кримінальної справи щодо директора ВАТ «Олімпус» ОСОБА_2 та головного бухгалтера ВАТ «Олімпус» ОСОБА_3 за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Як вбачається з цієї постанови, приводом для порушення кримінальної справи стало безпосереднє виявлення слідчим у діях ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ознак складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, а підставами - достатні дані, які вказували на те, що в діях зазначених осіб убачаються ознаки цього злочину.

Так, відповідно директор та головний бухгалтер зазначеного підприємства ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у період з 01.08.2010 по 21.02.2011 під час здійснення фінансово-господарської діяльності документально створили видимість здійснення фінансово-господарських операцій з ПП «Алюр-2009», всупереч підпунктам 5.2.1, 5.3.9.та пунктам 5.2, 5.3 ст. 5 Закону України від 22 травня 1997 року № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», шляхом завищення валових витрат з податку на прибуток, умисно ухилились від сплати в бюджет податку на прибуток на суму 4 609 281 грн, що спричинило фактичне ненадходження до бюджету держави грошових коштів у особливо великих розмірах.

Розглядаючи скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3, районний суд скасував постанову про порушення кримінальної справи.

Ухвалою апеляційного суду постанову районного суду залишено без зміни.

У касаційній скарзі прокурор наполягає на тому, що для порушення кримінальної справи були наявні достатні приводи та підстави, які вказували на ознаки злочину, у зв'язку з чим, посилаючись на істотне порушення судами вимог кримінально-процесуального закону, просить судові рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, котрий підтримав касаційну скаргу, представника ОСОБА_3 - ОСОБА_1, який просив скаргу прокурора залишити без задоволення, перевіривши матеріали провадження за скаргою, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню.

Скасовуючи постанову про порушення кримінальної справи, районний суд зазначив, що при порушенні справи для цього не було достатніх підстав, оскільки не було проведено перевірку в достатньому обсязі, матеріали на підставі яких було порушено кримінальну справу не містять достатніх даних, що вказують на наявність в діях ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ознак складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України. Суд встановив, що ТОВ «Олімпус» мало всі необхідні документи при включенні до валових витрат, витрати по взаємовідносинам з ПП «Алюр-2009», при цьому суд критично віднісся до твердження слідчого про порушення п.п. 5.2.1, п. 5.2, п.п. 5.3.9., п. 5.3. ст. 5 Закону України від 22 травня 1997 року № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств».

Однак із таким рішенням погодитися не можна, оскільки відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України суд при розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи повинен був лише перевірити наявність приводів та підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, що вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Очевидним є те, що районний суд не дотримався вказаних вимог

ст. 236-8 КПК України та вдався до оцінки доказів, у результаті чого вийшов за межі наданих йому повноважень при розгляді скарг цієї категорії.

Під час розгляду справи за апеляцією прокурора суд апеляційної інстанції не встановив і не усунув порушень, допущених районним судом, натомість дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для порушення кримінальної справи.

З урахуванням того, що постанова районного суду та ухвала апеляційного постановлені з істотними порушеннями вимог кримінально-процесуального закону, вони підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд.

Під час нового розгляду суду необхідно з дотриманням вимог

ст. 236-8 КПК України перевірити доводи скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і, не розглядаючи й заздалегідь не вирішуючи тих питань, які вирішуються судом при розгляді справи по суті, прийняти законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 394- 396 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу прокурора задовольнити.

Постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від

01 серпня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 серпня 2011 року в справі за скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 скасувати, а матеріали провадження направити на новий судовий розгляд.