Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Романець Л.А.,

суддів: Марчук Н.О., Широян Т.А.,

за участю прокурора Опанасюка О.В.,

розглянула в судовому засіданні 22 травня 2012 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Великобагачанського районного суду Полтавської області від 19 вересня 2011 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області від 06 грудня 2011 року.

Цим вироком

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, такого, що не має

судимостей в силу ст. 89 КК України,

засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавленні волі на строк 1 рік, за ч. 1 ст. 263 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, за ч. 2 ст. 263 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки з покладенням на нього обов'язку, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

За вироком суду ОСОБА_2 визнано винним та засуджено за те, що він в період з 1994 року по січень 2011 року незаконно придбав і зберігав за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 без передбаченого законом дозволу 33 бойових патрони, придатних до стрільби.

Крім того, в період з 1992 року по 2009 рік ОСОБА_2 виготовив ніж, визнаний холодною зброєю, та кілька разів носив його без передбаченого законом дозволу в АДРЕСА_1.

Крім того, в серпні 2010 року незаконно придбав без мети збуту в АДРЕСА_1 дикорослі рослини коноплі, приніс до себе додому та виготовив з них наркотичний засіб канабіс, загальною масою 13,25 гр., який зберігав у своєму житловому будинку без мети збуту.

11 січня 2011 року під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_2 вказані бойові припаси, холодну зброю та наркотичний засіб було виявлено та вилучено працівниками міліції.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_1 в інтересах засудженого, посилаючись на неправильне застосування кримінального закону, істотне порушення кримінально-процесуального закону, просить судові рішення щодо ОСОБА_2 скасувати, провадження по справі закрити за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, та за недоведеністю його участі у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України. Свої вимоги мотивує неповнотою та однобічністю досудового та судового слідства, пред'явленням неконкретного обвинувачення, що тягне за собою неможливість здійснювати належний захист. Крім того, вказує на упередженість судового слідства, невідповідність вироку суду вимогам ст. 334 КПК України та ухвали апеляційного суду - вимогам ст. 377 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора із запереченнями проти поданої скарги, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню на таких підставах.

Ухвала апеляційного суду є рішенням щодо законності та обґрунтованості вироку, ухвали, постанови, що перевіряються в апеляційному порядку, й повинна відповідати тим самим вимогам, що й рішення суду першої інстанції, тобто бути законною та обґрунтованою. Крім того, ухвала апеляційного суду за своїм змістом має відповідати вимогам ст. 377 КПК України. У ній мають бути наведені докладні мотиви постановленого рішення, усі доводи, що містяться в апеляції, мають бути проаналізовані та жоден із них не повинен залишатися без відповіді. У разі залишення апеляції без задоволення в ухвалі мають бути зазначені підстави, через які її визнано необґрунтованою.

Однак судом апеляційної інстанції справа розглянута з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, а ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

Як убачається з матеріалів справи, на вирок Великобагачанського районного суду Полтавської області від 19 вересня 2011 року захисником та засудженим було подано апеляції.

Захисник та засуджений, не погоджуючись із вироком, просили його скасувати та закрити провадження по справі за відсутністю в діяннях ОСОБА_2 складу інкримінованих йому злочинів. Зокрема, вони вказували на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи допущено помилки в оцінці доказів, судове слідство проведено необ'єктивно, однобічно та неповно, що суперечить вимогам ст. 22 КПК України, пред'явлене органом досудового слідства обвинувачення є неконкретним, без зазначення форми вини, мотиву та умислу засудженого. Перевірка, призначена судом, проведена необ'єктивно, а судове доручення виконано особою, допитаною в якості свідка. Крім того, зазначили, що вирок суду не відповідає вимогам ст. 334 КПК України, оскільки в ньому не викладено формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Апеляційний суд, залишаючи апеляції захисника та засудженого без задоволення, всупереч вимогам ст. 377 КПК України не навів в ухвалі підстав прийняття такого рішення, не дав вичерпної відповіді на вказані доводи апеляцій, обмежившись лише загальним формулюванням про правильність висновків місцевого суду про доведеність винності ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих злочинів та кваліфікацію його дій за ч. 1 ст. 309, ч. 1, ч. 2 ст. 263 КК України.

Поза увагою апеляційного суду залишилися доводи захисника та засудженого про неконкретність обвинувачення, визнаного доведеним судом першої інстанції.

Також апеляційним судом не були перевірені доводи апеляцій про допустимість доказів, покладених в основу вироку, зокрема, з огляду на те, що частина їх була отримана на підставі постанови про обшук, винесеної в рамках іншої кримінальної справи, про необ'єктивність та упередженість перевірки, проведеної за постановою суду, яку, до того ж здійснював той же прокурор, який підтримував обвинувачення в суді першої інстанції, та виконання судового доручення в частині допиту свідка особою, зацікавленою в результаті справи, безсторонність якої поставлена під сумнів через скарги на нього засудженого.

Отже, суд апеляційної інстанції, формально розглянувши справу щодо ОСОБА_2, не дав належної та обґрунтованої відповіді на доводи поданих захисником та засудженим апеляцій, чим порушив права учасників процесу на об'єктивний і неупереджений розгляд справи в апеляційному порядку.

Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала апеляційного суду постановлена з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, а тому підлягає скасуванню, кримінальна справа - направленню на новий апеляційний розгляд, під час якого апеляційному суду необхідно ретельно перевірити усі доводи апеляцій захисника та засудженого, а також інші доводи, викладені в касаційній скарзі захисника, дати їм та висновкам суду першої інстанції належну оцінку, за необхідності провести судове слідство та прийняти законне й обґрунтоване рішення, належним чином його мотивувавши.

Керуючись статтями 395, 396 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області від 06 грудня 2011 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.