Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Британчука В.В.,суддів:Щепоткіної В.В., Єленіної Ж.М.,за участю прокурора Гладкого О.Є., розглянула в судовому засіданні у м. Києві 22 травня 2012 року справу за касаційними скаргами засудженої ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_6 на вирок Петровського районного суду м. Донецька від 26 травня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 09 лютого 2010 року щодо ОСОБА_5

Вироком Петровського районного суду м. Донецька від 26 травня 2009 року засуджено

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, таку, що не має судимості, за ч. 2 ст. 222 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій строком на 2 роки;

за ч. 2 ст. 366 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій строком на 2 роки;

за ч. 2 ст. 364 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права обіймати на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій строком на 2 роки.

На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_5 остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права обіймати на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій строком на 2 роки.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 09 лютого 2010 року вирок залишено без зміни.

Згідно вироку ОСОБА_5 визнано винною та засуджено за те, що вона, працюючи начальником Петрівського відділення Донецького обласного філіалу Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк», будучи посадовою особою, умисно, з метою незаконного отримання кредитів, у складі організованої групи, як виконавець, з травня 2005 року по 14 лютого 2006 року, спільно з іншими членами групи, від імені юридичної особи складала завідомо підроблені офіційні документи і надавала їх у Петрівське відділення АКБ «Укрсоцбанку», де, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи всупереч інтересам служби, на різних фізичних осіб незаконно оформляла і видавала кредити. Всього було видано 66 кредитів на загальну суму 666 991 грн, із яких не погашено 22 кредити на загальну суму 193 288,76 грн, що є великим розміром і спричинило тяжкі наслідки Донецькому обласному філіалу АКБ «Укрсоцбанк». Своїми діями ОСОБА_5 у складі організованої групи вчинила шахрайство з фінансовими ресурсами повторно, що спричинило велику матеріальну шкоду, зловживання владою чи службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки, а також службове підроблення, що спричинило тяжкі наслідки.

У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_5, вказуючи на однобічність і неповноту досудового слідства, порушення кримінально-процесуального закону, стверджує, що матеріалами справи не підтверджена її винуватість у вчиненні інкримінованих злочинів. Просить судові рішення скасувати, а справу закрити.

Захисник ОСОБА_6 у касаційній скарзі посилається на невідповідність вироку відносно ОСОБА_5 вимогам статей 323, 334 КПК України. Вказує, що висновок суду про вчинення ОСОБА_5 злочинів у складі організованої групи не ґрунтуються на доказах по справі і є припущенням. Крім того зазначив, що суд безпідставно засудив ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 222 КК України, оскільки вона не є суб'єктом цього злочину. Апеляційний суд, розглядаючи справу за його апеляційною скаргою, належним чином не перевірив доводи апеляції і безпідставно залишив її без задоволення. Просить судові рішення щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу закрити.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який заперечив проти задоволення касаційних скарг, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що касаційні скарги засудженої ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_6 підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 398 КК України підставами для скасування або зміни вироку місцевого суду касаційним судом є істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

Отже, касаційний суд не перевіряє вироки місцевих судів щодо неповноти і однобічності досудового та судового слідства, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи.

Натомість зазначені обставини, на які, зокрема, послались у своїх касаційних скаргах засуджена ОСОБА_5 та її захисник ОСОБА_6, згідно зі ст. 367 КПК України є предметом перевірки суду апеляційної інстанції.

Відповідно до вимог ст. 377 КПК України в ухвалі апеляційного суду мають бути зазначені докладні мотиви прийнятого рішення, а при залишенні апеляції без задоволення - підстави, через які її визнано необґрунтованою.

Як убачається з матеріалів справи, захисник ОСОБА_6 у своїй апеляції на вирок суду першої інстанції, яка за змістом і доводами аналогічна його касаційній скарзі, аналізуючи докази у справі, вказував, що вони не підтверджують винність його підзахисної, а є доказами вчинення злочину іншими особами; стверджував про відсутність у справі об'єктивних доказів щодо скоєння злочинів ОСОБА_5 у складі організованої групи, в тому числі і копій вироків щодо осіб, які входили у склад організованої групи; наводив конкретні доводи щодо відсутності у діях засудженої складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 222 КК України; а також посилався на порушення вимог кримінально-процесуального закону органами досудового слідства та судом.

Залишаючи апеляцію захисника ОСОБА_6 без задоволення, а вирок щодо ОСОБА_5 - без зміни, апеляційний суд всупереч вимогам ст. 377 КПК України не перевірив належним чином усіх доводів апеляції, не дав на них відповіді, не витребував копій вироків щодо інших осіб, які вчинили злочин у групі з ОСОБА_5 і були раніше засуджені, та не співставив висновки цих вироків; не мотивував належним чином свій висновок щодо правильності кваліфікації дій засудженої за ч. 2 ст. 222 КК України, виходячи з її службового становища та вчинених дій.

За таких обставин ухвала апеляційного суду у даній справі підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий апеляційний розгляд, під час якого апеляційному суду необхідно розглянути справу з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 394- 396 КПК України, колегія суддів,

Касаційні скарги засудженої ОСОБА_5 та її захисника ОСОБА_6 задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 09 лютого 2010 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.