Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Орлянської В.І.,суддів:Лагнюка М.М., Суржка А.В., за участю прокурора Кравченко Є.С.,засудженого ОСОБА_5,

розглянула в судовому засіданні 17 травня 2012 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_5 на вирок Комінтернівського районного суду Одеської області від 14 березня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 8 вересня 2011 року щодо нього.

Вироком Комінтернівського районного суду Одеської області від 14 березня 2011 року засуджено

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше судимого вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 27.03.2009 року за ч. 1 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі, 14.01.2010 року звільненого по відбуттю строку покарання,

за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки;

за ч. 2 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років з конфіскацією майна, яке є власністю засудженого

На підставі ст. 70 КК України остаточне покарання визначено у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

Строк покарання відраховано з 1.06.2010 року.

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, раніше судимого, останній раз 2.02.2010 року вироком Ізмаїльського районного суду Одеської області за ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки, звільненого на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки,

за ч. 2 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років з конфіскацією майна, яке є власністю засудженого.

На підставі ст. 71 КК України частково приєднано покарання, призначене попереднім вироком Ізмаїльського районного суду Одеської області від 2.02.2010 року та остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років 1 (один) місяць з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

Строк покарання відраховано з 1.06.2010 року, в строк покарання зараховано строк перебування під вартою в період з 28.09.2009 року по 2.02.2010 рік.

За вироком суду із засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в рівних долях стягнуто в дохід держави 486,77 грн.

Судове рішення щодо ОСОБА_6 в касаційному порядку не оскаржується.

За вироком суду ОСОБА_5 визнаний винним та засуджений за вчинення злочинів при наступних обставинах.

1 червня 2010 року приблизно о 10 годині 30 хвилин ОСОБА_5 в стані алкогольного сп'яніння, повторно, перебуваючи в дворі будинку АДРЕСА_1, з полиці столу таємно викрав пневматичний пістолет НОМЕР_1 «БАЙКАЛ», після чого викраденим майном розпорядився на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_7 матеріальну шкоду на суму 870 грн.

1 червня 2010 року приблизно о 16 годині 30 хвилин ОСОБА_5 в стані алкогольного сп'яніння спільно і за попередньою змовою з ОСОБА_6 на розбійний напад, зайшов в магазин ПП «ОСОБА_9», розташований по АДРЕСА_2, де, погрожуючи пневматичним пістолетом марки НОМЕР_1 продавцю ОСОБА_8, яка сприйняла даний пістолет як вогнепальну зброю та погрозу реальної небезпеки для її життя, відкрито заволоділи майном ОСОБА_9, спричинивши останній матеріальну шкоду на загальну суму 39 грн. ОСОБА_6, при цьому, залишився на вулиці спостерігати за обстановкою. Після цього, ОСОБА_5 з викраденим майном вийшов з магазину та спільно з ОСОБА_6 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись в подальшому викраденим майном на власний розсуд.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 8 вересня 2011 року вирок Комінтернівського районного суду Одеської області від 14 березня 2011 року щодо засудженого ОСОБА_5 залишено без зміни, а його апеляцію - без задоволення.

Зі змісту касаційної скарги засудженого вбачається, що він порушує питання про зміну постановлених щодо нього судових рішень та пом'якшення йому покарання у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, неповнотою та однобічністю досудового та судового слідства, неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок суворості.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який вважав, що касаційну скаргу засудженого слід залишити без задоволення, а судові рішення без зміни; пояснення засудженого, який підтримав свою касаційну скаргу в повному обсязі та просив пом'якшити йому покарання; перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 398 КПК України, при вирішенні питань про наявність підстав для зміни або скасування судового рішення суд касаційної інстанції має керуватися статтями 370- 372 КПК України. Відповідно до змісту зазначеної норми закону підставами для зміни або скасування судових рішень в касаційному порядку є лише істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого.

Як видно із змісту касаційної скарги, засуджений фактично посилається на однобічність і неповноту досудового та судового слідства, а також на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, тоді як перевірка цих обставин до повноважень касаційного суду законом не віднесена.

Разом з тим, перевіркою матеріалів справи встановлено, що висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні зазначених у вироку злочинів підтверджується сукупністю достатніх, допустимих та відносних доказів, зібраних у встановленому законом порядку і досліджених судом, яким дана належна оцінка, а саме показаннями засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які в повній мірі визнали свою вину та підтвердили обставини справи, встановлені судом, а також по епізоду вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України - показаннями потерпілого ОСОБА_7, заявою ОСОБА_7 від 4.06.2010 року, даними протоколу огляду речових доказів від 21.06.2010 року, даними протоколу пред'явлення предметів для впізнання від 21.06.2010 року, даними постанови про визнання пневматичного пістолета НОМЕР_1 речовим доказом та приєднання його до матеріалів справи від 21.06.2010 року, даними постанови про відмову в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_6 від 22.06.2010 року; по епізоду вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України - даними показань потерпілої ОСОБА_8, показань потерпілої ОСОБА_9, даними заяви ОСОБА_9 від 1.06.2010 року, даними протоколу огляду місця події з фототаблицею від 01.06.2010 року, протоколу огляду місця події від 1.06.2010 року, протоколу відтворення обстановки та обставин події з фототаблицею від 5.06.2010 року за участю ОСОБА_5, даними висновку балістичної експертизи № 641 від 21.06.2010 року, протоколу огляду речових доказів від 21.06.2010 року, постанови про визнання пневматичного пістолета НОМЕР_1 речовим доказом та приєднання його до матеріалів справи від 21.06.2010 року.

За встановлених судом фактичних обставин справи дії засудженого за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 187 КК України кваліфіковані правильно. Підстав для сумніву в її правильності колегія суддів не вбачає.

Не вбачає колегія суддів і підстав для пом'якшення йому покарання.

Так, відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Як вбачається з матеріалів справи, при призначенні ОСОБА_5 покарання суд врахував характер і ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відносяться до категорії середньої тяжкості та тяжких, дані про його особу, а саме посередню характеристику за місцем проживання, попередні судимості, обставину, яка пом'якшує покарання - щире каяття, обставину, яка обтяжує покарання - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, та призначив засудженому мінімальне покарання за сукупністю злочинів, передбачене санкцією ч. 2 ст. 187 КК України.

З урахуванням наведеного, фактичних обставин справи, та доводів касаційної скарги засудженого, колегія суддів вважає призначене ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого, відповідає вимогам ст. 65 КК України, воно є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Аналогічні доводи засуджений зазначав і в апеляційній скарзі, які були предметом ретельної перевірки апеляційним судом, який з ними не погодився та залишив без зміни судове рішення першої інстанції.

При залишенні апеляції засудженого без задоволення, а рішення суду першої інстанції без зміни, апеляційний суд зазначив підстави, через які апеляцію визнав необґрунтованою, ухвала апеляційного суду вмотивована та відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

При перевірці матеріалів справи істотних порушень кримінально-процесуального закону, які є безумовною підставою для зміни чи скасування судових рішень колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Вирок Комінтернівського районного суду Одеської області від 14 березня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 8 вересня 2011 року щодо засудженого за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 187 КК України ОСОБА_5 залишити без зміни.