Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Мороза М.А.,

суддів Чуйко О.Г., Наставного В.В.,

за участю прокурора Гладкого О.Є.

розглянула в судовому засіданні 17 травня 2012 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на вирок Олександрівського районного суду Донецької області від 07 червня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 06 вересня 2011 року щодо ОСОБА_1

Вироком Олександрівського районного суду Донецької області від 07 червня 2011 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, раніше судимого: 11 грудня 2006 року вироком Красноармійського міськрайонного суду Донецької області за ст. 185 ч.3 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців, звільненого від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 роки,

засуджено:

за ст. 185 ч.2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки,

за ст. 187 ч.2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років з конфіскацією всього майна, що є його власністю.

На підставі ст. 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_1 за сукупністю злочинів призначено шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 9 років з конфіскацією всього майна, що є його власністю.

На підставі ст. 71 КК України остаточне покарання ОСОБА_1 за сукупністю вироків призначено шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 11 грудня 2006 року до призначеного даним вироком у виді позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією всього майна, що є його власністю.

Вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за вчинення злочинів за таких обставин.

ОСОБА_1, будучи раніше судимим за крадіжку, у стані алкогольного сп'яніння в ніч з 18 на 19 серпня 2008 року за попередньою змовою з ОСОБА_3, а також ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які визнані винними у скоєнні злочину, проникли на територію санаторію «Синянка» по вул. Пархоменко в с. Новоекономічне Красноармійського району Донецької області, звідки викрали 5 металевих каналізаційних кришок, вартістю по 150 гривень та 4 люки, вартістю по 132 гривні, завдавши санаторію матеріальної шкоди на суму 1 278 грн.

11 вересня 2008 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 близько 14 год. 30 хв. за попередньою змовою між собою групою осіб в м. Димитрове Донецької області біля ринку «Світлий» повторно, таємно викрали мопед «Дельта», вартістю 2 740 грн., що належить ОСОБА_6

30 вересня 2008 року близько 12 год. 45 хв. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у стані алкогольного сп'яніння вчинили розбійний напад на ОСОБА_7, що працювала в магазині «Рябінушка» по вул. 70-річчя Жовтня, 23 в с. Іверське Олександрівського району Донецької області, із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя і здоров'я потерпілої ОСОБА_7, із застосуванням пістолету марки ІЖ-37, звідки викрали майно на загальну суму 3 426,75 грн., чим завдали потерпілій ОСОБА_7 матеріальної шкоди на вказану суму.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 06 вересня 2011 року за апеляціями засудженого ОСОБА_1 та його захисника - ОСОБА_2 вказаний вирок залишений без змін.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_3, судові рішення щодо якого в касаційній скарзі не оскаржуються.

У касаційній скарзі захисник засудженого просить вирок та ухвалу щодо ОСОБА_1 скасувати в зв'язку з істотними порушеннями судами обох інстанцій вимог кримінально-процесуального і кримінального законів та невідповідністю призначеного ОСОБА_1 покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок суворості, а справу направити на новий судовий розгляд, зазначаючи, що суд дав неправильну оцінку наявним у справі доказам, внаслідок чого виніс незаконне рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих злочинів, також вважає, що призначене покарання є суворим.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора про заперечення проти касаційної скарги та законність і обґрунтованість судових рішень, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 67 КПК України оцінка доказів є компетенцією суду, який постановив вирок. Касаційний суд при перевірці матеріалів кримінальної справи встановив, що суди дотримались вимог зазначеного закону.

Так, суд першої інстанції, дослідивши та проаналізувавши зібрані по справі докази, дав їм належну оцінку та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів. На підтвердження винуватості ОСОБА_1 та доведеності його вини у вчиненні злочинів суд обґрунтовано послався на показання потерпілих ОСОБА_8, ОСОБА_7, свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, обставини встановлені вироком Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 22 січня 2009 року щодо ОСОБА_12, ОСОБА_5, що набрав законної сили, показання засудженого ОСОБА_3 та інші зазначені у вироку докази, які узгоджуються між собою. Перевірено судом і показання ОСОБА_1 щодо непричетності до вчинення злочинів. При цьому показанням вище зазначених потерпілих і свідків та показанням ОСОБА_1 суд дав належну оцінку і прийняв мотивоване рішення.

Доводи касаційної скарги захисника засудженого про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів були предметом перевірки в суді апеляційної інстанції за апеляцією засудженого і його захисника та обґрунтовано визнані такими, що не відповідають матеріалам справи.

При цьому апеляційний суд погодився з рішенням суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч.2, 187 ч.2 КК України, виходячи з встановлених обставин та наявних доказів, яким була дана належна оцінка та зроблені правильні висновки. Апеляційний суд прийняв рішення, належним чином його мотивувавши, та виніс ухвалу, що відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

У процесі перевірки матеріалів кримінальної справи колегія суддів не встановила процесуальних порушень при збиранні, дослідженні і оцінці доказів, які б ставили під сумнів обґрунтованість висновків судів про доведеність вини ОСОБА_1 та правильність кваліфікації його дій.

За таких обставин, доводи захисника щодо недоведеності вини ОСОБА_1 є безпідставними.

Доводи захисника засудженого у касаційній скарзі щодо застосування до ОСОБА_1 недозволених методів слідства, які аналогічні зазначеним засудженим під час проведення судового слідства в суді першої інстанції та в апеляціях засудженого і його захисника, судами першої та апеляційної інстанцій належним чином перевірялись та не знайшли свого підтвердження.

Так, прокуратурою Олександрівського району м. Харкова за заявою ОСОБА_2 про недозволенні методи слідства відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_13 проведена перевірка, за результатами якої постановою від 12 листопада 2009 року відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно працівників міліції за відсутності події злочину. Об'єктивні дані, які вказували б на застосування таких методів, в матеріалах справи відсутні, не зазначені такі данні і в касаційній скарзі.

Апеляційний суд розгляд справи провів відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Доводи апеляції засудженого та його захисника, які аналогічні доводам касаційної скарги, апеляційним судом були належним чином були перевірені та прийнято відповідне мотивоване рішення про їх безпідставність, ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

У справі не встановлено порушень судами вимог кримінального та кримінально-процесуального законів, які були б безумовними підставами для скасування чи зміни постановлених щодо ОСОБА_1 рішень, а тому підстав для їх скасування та направлення справи на новий судовий розгляд за доводами касаційної скарги захисника засудженого немає.

Покарання, призначене судом ОСОБА_1, відповідає вимогам ст. 65 КК України, є необхідним й достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів.

Враховуючи викладене, колегія суддів підстав для задоволення касаційної скарги і скасування судових рішень не знаходить.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

вирок Олександрівського районного суду Донецької області від 07 червня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 06 вересня 2011 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а касаційну скаргу захисника засудженого - ОСОБА_2 - без задоволення.