5-1933к12 Про розбійний напад та умисне вбивство потерпілої, скоєні з корисливих мотивів, а також замах на знищення будинку потерпілої з метою приховування скоєних злочинів - 17.05.2012 Прийняття

розглянула у судовому засіданні 17 травня 2012 року кримінальну справу за касаційними скаргами засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3 та прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Апеляційного суду Сумської області від 28 грудня 2011 року, яким

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимого,

засуджено: за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України на 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є власністю засудженого; за ч. 4 ст. 187 КК України на 11 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є власністю засудженого; за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 194 КК України на 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є власністю засудженого.

ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, раніше неодноразово судимого, останній раз 2 грудня 2005 року за ч. 3 ст. 185 КК України на 5 років позбавлення волі, 20 січня 2009 року звільнений умовно-достроково на 1 рік 6 місяців 19 днів,

засуджено: за ч. 3 ст. 187 КК України на 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є власністю засудженого; за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 194 КК України на 5 років позбавлення волі, за ч. 3 ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_2 визначено покарання у виді 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є власністю засудженого.

Згідно вимог ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків до призначеного покарання за даним вироком частково приєднана невідбута частина покарання за вироком Білопільського районного суду від 2 грудня 2005 року та призначено ОСОБА_2 остаточне покарання у виді 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є власністю засудженого.

Також, вироком суду вирішені питання щодо судових витрат, речових доказів та заявлених по справі цивільних позовів.

За обставин встановлених судом та детально наведених у вироку, в ніч з 23 на 24 травня 2009 року ОСОБА_2, який раніше був судимий за крадіжки чужого майна, повторно, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, проник до помешкання потерпілих ОСОБА_4 у АДРЕСА_2, звідки викрав їх майно на загальну суму 7705 грн.

4 червня 2009 року ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись на АДРЕСА_3, повторно проник до дачного будинку потерпілої ОСОБА_5, звідки викрав її майно на загальну суму 3123 грн. 37 коп.

В період з 16 по 21 серпня 2009 року ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, повторно, проник до помешкання ОСОБА_6 в м. Білопілля Сумської області, звідки викрав майно потерпілого на загальну суму 2285 грн.

Протягом дня 25 серпня 2009 року ОСОБА_2, ОСОБА_1 та співмешканка ОСОБА_1 - ОСОБА_7 вживали спиртні напої в будинку АДРЕСА_4. Опівночі ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_2 скоїти крадіжку домашніх тварин з господарства місцевої жительки, на що той погодився. Взявши з собою металеву монтировку та кухонний ніж, з метою його використання для забою викраденої живності, ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_7, якій вони про свої наміри не повідомляли, прийшли до будинку АДРЕСА_5, який належав ОСОБА_8

ОСОБА_7 залишилася біля хвіртки, а ОСОБА_1 переліз через огорожу, проник на подвір'я домоволодіння потерпілої і, відчинивши хвіртку зсередини, впустив ОСОБА_2, який за допомогою металевої монтировки зламав замки на дверях господарських будівель, але живності чи будь-якого іншого майна вони в них не виявили.

З метою подальшого пошуку майна та його викрадення, помилково вважаючи, що господар у будинку відсутній, ОСОБА_2 за допомогою того ж монтувального ключа зламав замикаючий пристрій на вхідних дверях, після чого спільно з ОСОБА_1 проникли до житлового будинку.

Знаходячись в одній з кімнат будинку та присвічуючи в пошуках майна вмонтованими у запальнички ліхтариками, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 помітили на дивані ОСОБА_8, яка прокинулась і виявила їх присутність.

Розуміючи, що їх злочинні дії виявлено, та, незважаючи на це, ОСОБА_1, погрожуючи ножем ОСОБА_8 почав вимагати від потерпілої гроші та інше цінне майно. Підтримуючи дії спільника, ОСОБА_2 також почав вимагати від потерпілої негайної видачі майна.

ОСОБА_8 сказала, що у неї відсутні кошти та інші цінності і піднявшись з дивана почала кричати та кликати на допомогу, намагаючись привернути увагу сусідів.

В ході розбійного нападу, почувши відмову потерпілої, ОСОБА_1, виходячи за межі домовленості з ОСОБА_2, вирішив позбавити потерпілу життя.

Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1, умисно, з метою протиправного заподіяння смерті потерпілій ОСОБА_8 з корисливих мотивів, ножем, який тримав у руці, завдав їй одного удару в ліву передню частину грудей, від чого вона впала на диван та припинила кричати. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_1 завдав вже лежачій на дивані ОСОБА_8 ножем п'ять ударів в область передньої поверхні грудної клітки та один удар в шию. Від отриманих тілесних ушкоджень потерпіла померла на місці події.

Впевнившись, що потерпіла не подає ознак життя, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, реалізовуючи спільний намір на заволодіння чужим майном, обшукали приміщення будинку, однак не знайшовши грошей, заволоділи майном потерпілої на загальну суму 301 гривню.

В цю ж ніч, знайшовши в будинку потерпілої два бутилі з самогоном, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, з метою знищення слідів злочину та бажаючи досягти займання будинку, розлили самогон у жилих кімнатах будинку та навмисно підпалили, після чого з викраденим майном зникли з місця злочину.

Підпаливши будинок, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 усвідомлювали суспільно небезпечний характер своїх дій, але злочин не був закінчений з причин, які не залежали від їх волі, оскільки пожежа була припинена внаслідок її гасіння сусідами потерпілої та працівниками пожежної охорони.

Внаслідок підпалу був пошкоджений будинок на суму 39.192 грн. та інше майно потерпілої на загальну суму 2.050 грн., що разом складає 41.242 гривні.

У касаційній скарзі прокурор, не оспорюючи доведеності вини засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 порушує питання про скасування оскаржуваного вироку та направлення справи на новий судовий розгляд у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочинів та особам засуджених внаслідок м'якості. Вважає, що суд недостатньо врахував обставини скоєння засудженими злочинів, які відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких, а також обставини, що обтяжують їх вину. Призначене покарання всупереч вимогам ст. 65 КК України не є необхідним та достатнім для виправлення засуджених та попередження нових злочинів.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_3., який діє в інтересах засудженого ОСОБА_1, порушує питання про скасування вироку суду та закриття справи провадження щодо його підзахисного у зв'язку з недоведеністю вини та істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону. Зазначає, що по справі відсутні беззаперечні докази, які б вказували на вину засудженого ОСОБА_1 у вчиненні злочинів. Дані ОСОБА_1 показання на досудовому слідстві про визнання себе винним не можуть бути покладені в основу обвинувачення, оскільки здійснювались під тиском з боку правоохоронних органів. Судове слідство проведено однобічно, без надання належної оцінки доводам засудженого ОСОБА_1 про свою невинуватість та належної оцінки показань усіх свідків по справі, які не узгоджуються між собою.

У касаційній скарзі з доповненнями засуджений ОСОБА_1 аналогічно порушує питання про скасування постановленого щодо нього вироку та закриття справи провадженням у зв'язку з недоведеністю його вини у скоєному та істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону. Вважає, що судове слідство проведене неповно та однобічно, а висновки суду про його вину у вчиненні інкримінованих злочинів не відповідають фактичним обставинам справи. Суд не дав оцінки показанням засудженого ОСОБА_2 під час проведення очної ставки з ним,та його показанням щодо знаходження під час вчинення злочину в іншому місці. Судом не були усунуті суперечності по справі. Також, суд не дав належної оцінки висновкам проведених по справі експертиз, які не дають переконливого висновку щодо вчинення злочинів саме ОСОБА_1 Показання, які давав засуджений під час досудового слідства, були отримані із застосуванням до нього недозволених методів слідства з боку працівників міліції. Наданий досудовим слідством захисник належним чином не здійснював захист його інтересів під час проведення слідства, що змусило його замінити захисника.

У касаційній скарзі з доповненнями засуджений ОСОБА_2 порушує питання про скасування постановленого щодо нього вироку та закриття провадження у кримінальній справі у зв'язку з недоведеністю його вини у скоєному та істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону. Зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази його вини в інкримінованих йому злочинах. Усі зібрані по справі докази ґрунтуються на показаннях самих засуджених, які були отримані працівниками правоохоронних органів із застосуванням недозволених методів ведення слідства. Суд не дав належної оцінки висновкам проведених по справі експертиз, які не підтверджують вини засудженого та носять ймовірний характер.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який не підтримав касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, вважав за необхідне залишити подані по справі касаційні скарги без задоволення, а вирок - без зміни, пояснення засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підтримку поданих ними і захисником касаційних скарг, перевіривши матеріали справи та, обговоривши доводи, викладені у касаційних скаргах, колегія суддів вважає, що вони задоволенню не підлягають із наступних підстав.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, за які їх засуджено, відповідає фактичним обставинам справи, обґрунтований сукупністю доказів, зібраних по справі та перевірених у судовому засіданні у встановленому кримінально-процесуальним законом порядку, наведених у вироку і належно оцінених судом, і є правильним.

Цей висновок, зокрема, ґрунтується на визнавальних показаннях самих засуджених під час досудового слідства, та частково судового розгляду справи, показаннях потерпілої ОСОБА_10, свідків ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, на даних, що містяться у протоколах огляду місця події, виявлення та вилучення, у висновках трасологічної, медико-криміналістичної, судово-цитологічної, судово-імунологічної, товарознавчої, будівельно-технічної та судово-медичних експертиз.

Так, у судовому засіданні засуджений ОСОБА_1 визнавав що разом з ОСОБА_2 проникали у двір потерпілої ОСОБА_8

У стадії досудового слідства засуджені ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на допитах з участю захисників в якості підозрюваних і обвинувачуваних, у тому числі, і при відтворенні обстановки та обставин події, неодноразово давали показання про те, в ніч на ІНФОРМАЦІЯ_3 вони з метою викрадення живності прийшли до господарства ОСОБА_8 де проникали в сараї, але живності чи будь-якого іншого майна в них не виявили. Вирішили, що в будинку ніхто не проживає і проникли в будинок. В одній з кімнат на дивані помітили ОСОБА_8, яка прокинулась і виявила їх присутність. Вони почали вимагати від потерпілої видати гроші та інше цінне майно, при цьому ОСОБА_1 погрожував ножем. Отримавши відмову, ОСОБА_1 вийшов за межі домовленості з ОСОБА_2, ножем, який тримав у руці, завдав декілька ударів в область грудної клітки та один удар в шию. Від отриманих тілесних ушкоджень потерпіла померла на місці події. Впевнившись, що потерпіла не подає ознак життя, вони заволоділи майном потерпілої на суму 301 грн. З метою знищення слідів злочину вони розлили у жилих кімнатах знайдений самогон та навмисно підпалили будинок, після чого з викраденим майном зникли з місця злочину.

Ці показання засуджених повністю узгоджуються з протоколами огляду місця скоєння злочину і даними протоколів відтворення обстановки і обставин події з участю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (які записані з використанням технічних засобів), де вони на місці детально розповідали про те, за яких обставин було вчинено розбій та вбивство потерпілої і підпал будинку.

Про добровільність, послідовність, переконливість, правдивість показань даних засудженими ОСОБА_1 та ОСОБА_2, під час слідчої дії, відтворення обстановки і обставин події, підтвердили суду допитані по справі учасники слідчої дії в якості понятих - свідки ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_18 Також, вказані свідки стверджували, що засуджені при відтворенні обстановки і обставин події давали показання на місці події вільно і послідовно без будь-якого примусу, з уточненням деталей.

Даючи зізнавчі показання, засудженні детально розповідали слідчим органам про обставини вчинених ними злочинів, а також про знаряддя злочину. При цьому ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вказували на деталі, які могли бути відомі тільки їм, як особам причетним до цих злочинів. Так, саме з їх слів слідчим органам стало відомо про мету і спосіб проникнення на територію домоволодіння та в будинок потерпілої ОСОБА_8, про принесені знаряддя злочину, послідовність вчинених ними злочинних дій і їх фактичні обставини, про те, яка відбувалась розмова між ними та з потерпілою, у який спосіб був вчинений підпал будинку і його мета.

В інтерв'ю, яке брала у підозрюваного ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_16, як редактор телерадіокомпанії «Академік ТV» при виїзді разом з оператором в с. Вири на місце злочину, останній визнавав проникнення в домогосподарство і будинок ОСОБА_8, вбивство останньої і підпал будинку.

ОСОБА_1 про вчинене ним вбивство ОСОБА_8 власноручно писав в явці з повинною від ІНФОРМАЦІЯ_3, що: «сьогодні вночі він вбив бабусю в с. Вири» (т. 1 а. с. 86).

ОСОБА_2 в явці з повинною від ІНФОРМАЦІЯ_3 власноручно написав, що разом з ОСОБА_1 вони проникли в будинок ОСОБА_8, де під час розбою ОСОБА_1 наніс удари ножем потерпілій. Розливши в кімнатах самогон, вони підпалили будинок і з місця злочину пішли взявши з собою цукор в двох невеликих мішечках і сало (т. 1 а. с. 85).

Не вірити цим показанням засуджених у суду не було підстав. Тому суд, обґрунтовано мотивуючи висновки про винуватість ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні вказаних злочинів, послався на їх визнавальні показання в стадії досудового слідства і поклав їх в основу обвинувального вироку. У справі відсутні також дані, які б свідчили про одержання цих показань обманним чи будь-яким іншим протиправним способом.

Зазначені визнавальні показання засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо мотиву і фактичних обставин вчинених ними злочинів, узгоджуються з послідовними показаннями потерпілої ОСОБА_10, що її мати була виявлена в будинку з ознаками насильницької смерті. Пожежею в будинку було пошкоджено майно, а також викрадені цукор, самогон, сало та інше майно.

Із показань свідка ОСОБА_7 судом встановлено, що засудженими був вчинений напад на домоволодіння ОСОБА_8, за результатами якого на квартиру, де вона проживала з ОСОБА_1, були принесені самогон, цукор в мішечках. Бачила вона і ніж, якого раніше не було в квартирі і який ОСОБА_2 поламав. Ці речові докази були вилучені працівниками міліції.

Протоколом огляду місця події від ІНФОРМАЦІЯ_3 підтверджується факт виявлення в господарстві по АДРЕСА_5 трупа господарки ОСОБА_8 зі слідами тілесних ушкоджень. Також встановлено, що сам будинок всередині пошкоджений вогнем внаслідок пожежі. З місця огляду події злочину вилучено фрагмент дверної коробки вхідних дверей в будинок (т. 1 а. с. 90-128).

Згідно протоколу огляду місця події в квартирі АДРЕСА_1 від ІНФОРМАЦІЯ_3, де проживав ОСОБА_1, було виявлено речові докази - два мішечки з цукром і шість кухонних ножів, серед яких ніж під № 4, який має відокремлені клинок та руків'я (т. 1 а. с. 132-134), а при обшуку помешкання в с. Вири, де іноді проживав ОСОБА_1, виявлена та вилучена металева монтировка (т. 1 а. с. 282-283).

За висновком трасологічної експертизи № 217 від 22 вересня 2009 року, на фрагменті дверної коробки, який був вилучений 26 вересня 2009 року під час огляду місця події в будинку ОСОБА_8 в с. Вири виявлені пошкодження у виді півовальної вм'ятини, утвореної внаслідок натискання на поверхню деревини знаряддям злому, яким могла бути монтировка, вилучена в дачному будинку по місцю проживання ОСОБА_1 в АДРЕСА_2 (т. 2 а. с. 221-229).

За висновком трасологічної експертизи № 263 від 9 грудня 2009 року, клинок ножа та руків'я, які були вилучені в квартирі за місцем проживання ОСОБА_1, раніше складали одне ціле (т. 3 а. с. 437-438).

Висновком медико-криміналістичної експертизи підтверджується, що виявлені на тілі потерпілої ОСОБА_8 колото-різані рани виникли від дії одного плоского клинкового знаряддя і могли бути спричинені наданим на дослідження клинком ножа № 4 (т. 2 а. с. 177-190).

А висновком судово-цитологічної експертизи № 394 від 7 жовтня 2009 року стверджується, що на клинку ножа № 4, вилученого в квартирі за місцем проживання ОСОБА_1, виявлена кров походження якої можливе від потерпілої ОСОБА_8 (т. 2 а. с. 153-158).

Згідно висновку судово-імунологічної експертизи № 661 від 5 жовтня 2009 року, на ручці кухонного ножа № 4 виявлено сліди поту, який може походити від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (т. 2 а. с. 165-189).

Аналіз матеріалів справи свідчить, що суд належним чином перевіряв в судовому засіданні доводи засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2, аналогічні тим, що викладені у їх касаційних скаргах з доповненнями та касаційній скарзі захисника про недоведеність їх вини до вчинених злочинів, про застосування до них в стадії досудового слідства недозволених методів ведення слідства. Викладені у вироку мотиви про визнання цих доводів безпідставними, направленими на уникнення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідальності за скоєне, колегія суддів розцінює аргументованими, такими, що відповідають матеріалам справи.

Що стосується посилань засуджених на порушення їх права на захист, погане розуміння української мови, то вони є безпідставними. Проаналізувавши матеріали кримінальної справи, колегія суддів вважає, що під час досудового слідства і в судовому засіданні право на захист ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не порушено, не допущено також інших порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б могли вплинути чи вплинули на правильність висновків суду щодо доведеності винності засуджених, як у рівній мірі й на правильність кваліфікації їх дій. Висновки суду ґрунтуються на доказах, зібраних з дотриманням вимог їх допустимості, достатності та відносності.

Виходячи з доказів, які були перевірені в судовому засіданні, суд правильно кваліфікував злочинні дії ОСОБА_1 за п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК України та ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 187, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК України.

Як видно з матеріалів кримінальної справи, висновки про доведеність винуватості ОСОБА_2 у таємному викраденні майна у потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та кваліфікація його дій за ч. 3 ст. 185 КК України, суд зробив на підставі досліджених в судовому засіданні та детально наведених у вироку доказів, давши їм оцінку в сукупності та взаємозв'язку, і такі висновки суду у касаційній скарзі засудженого ОСОБА_2, по суті, не заперечуються.

Покарання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 призначено у відповідності з вимогами закону. При його обранні суд врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про винних осіб, а також усі обставини справи, тому призначене судом покарання є необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження нових злочинів.

З матеріалами кримінальної справи засуджені ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ознайомлювались в повному обсязі без обмежень в часі. Їх зауваження на протокол судового засідання судом розглянуто у відповідності до вимог ст. ст. 88, 88-1 КПК України.

З урахуванням наведеного, керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів

касаційні скарги засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3 та прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення, а вирок Апеляційного суду Сумської області від 28 грудня 2011 року щодо засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - без зміни.