Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Орлянської В.І.,суддів:Лагнюка М.М., Суржка А.В., за участю прокурора Опанасюка О.В., розглянула в судовому засіданні 17 травня 2012 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь в розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Тиврівського районного суду Вінницької області від 16 серпня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 2 листопада 2011 року щодо ОСОБА_5

Вироком Тиврівського районного суду Вінницької області від 16 серпня 2011 року

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, такого, що не має судимості,

засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки, та покладеного обов'язки, передбачені п.п. 3,4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишено підписку про невиїзд.

Вирішено питання щодо речових доказів та судових витрат.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 2 листопада 2011 року апеляцію зі змінами прокурора задоволено частково, вирок районного суду змінено - уточнено мотивувальну частину вироку із зазначенням, що ОСОБА_5 незаконно збув наркотичний засіб за обставин, зазначених у вироку. В решті вирок районного суду залишено без зміни.

За вироком суду, уточненим ухвалою апеляційного суду ОСОБА_5 визнаний винним та засуджений за те, що на початку квітня 2011 року в приміщенні нежитлового будинку в с. Кліщів Тиврівського району Вінницької області по вул. Можайського, 5, на підлозі виявив сухі листочки рослини коноплі, які 28 квітня 2011 року приблизно о 19 годині з метою особистого збагачення у вищевказаному будинку незаконно збув ОСОБА_6 за 300 грн.

28 квітня 2011 року приблизно о 19 годині 30 хвилин в с. Довгополівка Тиврівського району по вул. Першотравневій під час особистого огляду ОСОБА_6 працівниками міліції був виявлений та вилучений вказаний наркотичний засіб.

Відповідно до висновку експерта № 500 від 17.05.2011 року надані на експертизу речовини рослинного походження є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, загальною масою 38,24 г у перерахунку на висушену речовину.

В касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування судових рішень з направленням справи на новий судовий розгляд у зв'язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону, неправильним застосуванням кримінального закону, а також невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості.

При цьому, зазначає, що безпідставне та невмотивоване застосування ст. 75 КК України призвело до призначення йому надто м'якого покарання. Крім того, прокурор вважає, що суд всупереч вимогам ст. 334 КПК України з одного боку кваліфікує дії ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 307 КК України як незаконний збут особливо небезпечних наркотичних засобів, а з іншого - в обвинувачені, визнаному доведеним, крім того, викладає обставини їх незаконного придбання.

Також, на думку прокурора, апеляційний суд, уточнивши мотивувальну частину вироку та зазначивши, що ОСОБА_5 не просто збув наркотичний засіб за обставин, зазначених у вироку, а збув його незаконно, збільшив обсяг обвинувачення, визнаного судом доведеним, чим погіршив становище засудженого, що при зміні вироку ухвалою не допускається. Ухвала апеляційного суду, вважає прокурор, не відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав касаційну скаргу у повному обсязі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_5 у скоєнні інкримінованого йому злочину ґрунтуються на достатніх, допустимих та відносних доказах, зібраних у встановленому законом порядку, досліджених у судовому засіданні з достатньою повнотою, належним чином оцінених.

Що стосується доводів прокурора про порушення вимог ст. 334 КПК України, так як суд з одного боку кваліфікує дії ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 307 КК України як незаконний збут особливо небезпечних наркотичних засобів, а з іншого - в обвинувачені, визнаному доведеним, крім того, викладає обставини їх незаконного придбання, то вони є безпідставними.

Так, відповідно до ст. 275 КПК України розгляд справи провадиться тільки відносно підсудних і тільки в межах пред'явленого їм обвинувачення.

Однак, згідно ст. 277 КПК України під час судового розгляду до закінчення судового слідства прокурор вправі змінити пред'явлене особі обвинувачення. Зміна обвинувачення не допускається, якщо цим буде порушено правило обов'язковості проведення досудового слідства. У цьому випадку за наявності до того підстав прокурор заявляє клопотання про повернення справи на додаткове розслідування.

Прийшовши до переконання, що пред'явлене особі обвинувачення потрібно змінити, прокурор виносить постанову, в якій формулює нове обвинувачення та викладає мотиви прийнятого рішення. Постанова долучається до справи.

А, як вбачається з матеріалів справи, на досудовому слідстві ОСОБА_5 було пред'явлено обвинувачення за ч. 2 ст. 307 КК України як незаконний збут особливо небезпечних наркотичних засобів, про що свідчать дані постанови про притягнення в якості обвинуваченого (а. с. 84) та обвинувального висновку (а. с. 120).

В судовому засіданні прокурор підтримав той же обсяг обвинувачення, та не заявляв жодних клопотань, пов'язаних з необхідністю збільшення обсягу обвинувачення та про повернення справи на нове розслідування.

Таким чином, суд визнав засудженого винним у тому об'ємі, який відповідає межам пред'явленого обвинувачення, відповідно до вимог закону. А тому касаційна скарга прокурора в цій частині задоволенню не підлягає.

Не підлягає задоволенню й касаційна скарга прокурора в частині призначення засудженому надто м'якого покарання у зв'язку із застосуванням ст. 75 КК України.

Так, відповідно ст. 75 КК України рішення про звільнення особи від відбування покарання з випробуванням може бути прийнятим, якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

Так, районний суд при вирішенні питання про можливість звільнення ОСОБА_5 від відбуття покарання з випробуванням у відповідності до вимог ст. 75 КК України врахував всі обставини справи, тяжкість скоєного ним злочину, дані про особу засудженого, обставини, що пом'якшують покарання - визнання вини, щире каяття, вчинення злочину вперше; відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Таким чином, на думку колегії суддів, суд належним чином врахував обставини, які пом'якшують покарання засудженому, та обґрунтовано прийшов до висновку про можливість його виправлення без відбування покарання реально.

А тому, враховуючи наведене та матеріали кримінальної справи, колегія суддів вважає, що покарання призначене ОСОБА_5 відповідає вимогам статей 65, 75 КК України, є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, а тому доводи касаційної скарги прокурора і в цій частині є безпідставними.

Дана кримінальна справа за апеляцією зі змінами прокурора була предметом ретельної перевірки суду апеляційної інстанції, який, належним чином перевіривши доводи прокурора прийшов до законного та обґрунтованого рішення про зміну вироку районного суду, не погіршуючи становище засудженого. Ухвала апеляційного суду є вмотивованою та відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

При розгляді кримінальної справи касаційна інстанція не вбачає істотних порушень кримінально-процесуального закону, в тому числі при прийнятті рішення апеляційним судом, які є безумовною підставою для скасування або зміни оскаржуваних судових рішень щодо ОСОБА_5, тому їх слід залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.

Керуючись статтями 394- 396, 398 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу прокурора, який брав учать в розгляді справи судом апеляційної інстанції залишити без задоволення.

Вирок Тиврівського районного суду Вінницької області від 16 серпня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 2 листопада 2011 року щодо засудженого за ч. 2 ст. 307 КК України ОСОБА_5 залишити без зміни.