Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Кравченка С.І.,

суддів Тельнікової І.Г., Франтовської Т.І.,

за участю прокурора Матюшевої О.В.

розглянула у судовому засіданні у м. Києві 17 травня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Ківерцівського районного суду Волинської області від 6 грудня 2011 року, яким

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, такого, що не має судимості

засуджено за ст. 198 КК України на 1 рік обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України засудженого звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік та покладено обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.

Цим вироком також засуджений ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 185 КК України, судове рішення щодо якого не оскаржується.

В апеляційному порядку вирок суду не переглядався.

За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він в період з 13 по 14 вересня 2011 року по АДРЕСА_1, вчинив заздалегідь не обіцяний збут ОСОБА_3 за 50 грн. викрадений ОСОБА_2 напередодні електричний двигун, витративши отримані кошти спільно з ОСОБА_2 на власний розсуд.

У касаційній скарзі та доповненнях до неї прокурор, посилаючись на неправильне застосування кримінального закону, невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого, ставить питання про скасування судового рішення щодо ОСОБА_1 в частині призначеного покарання і направлення справи на новий судовий розгляд. Зазначає, що всупереч ч. 3 ст. 61 КК України застосував обмеження волі до ОСОБА_1, який є інвалідом другої групи. Не оспорюючи призначеного покарання із застосуванням ст. 75 КК України, вважає призначене засудженому покарання м'яким, оскільки останній за місцем проживання негативно характеризується, зловживає спиртними напоями, не працює.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.

Як убачається з вироку, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ст. 198 КК України на підставі зібраних у встановленому порядку і досліджених в судовому засіданні доказів, які належно оцінені, отримали правильну юридичну оцінку. Законність цього висновку та кваліфікація дій засудженого у касаційному порядку не оспорюються.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 КК України покарання у виді обмеження волі не застосовується до інвалідів першої та другої групи.

Як убачається з матеріалів кримінальної справи, ОСОБА_1 є інвалідом дитинства ІІ групи. Проте суд, усупереч вимогам закону, призначив йому покарання у виді обмеження волі.

Отже, твердження прокурора про неправильне застосування судом кримінального закону є обгрунтованим.

З огляду на викладене, суд неправильно застосував кримінальний закон, а тому вирок щодо ОСОБА_1, як такий, що постановлений з порушенням вимог ст. 371 КПК України, підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд під час якого суду необхідно врахувати наведене.

Крім того, є слушними доводи прокурора про м'якість призначеного покарання, оскільки ОСОБА_1 негативно характеризується за місцем проживання, зловживає спиртними напоями.

Якщо під час нового розгляду справи, суд дійде висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у тому ж об'ємі обвинувачення, то покарання має бути призначене з дотриманням вимог ст. 65 КК України.

Керуючись статтями 394 - 396 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляд справи судом першої інстанції, задовольнити.

Вирок Ківерцівського районного суду Волинської області від 6 грудня 2011 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу щодо нього направити на новий судовий розгляд.