Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Кравченка С.І.,

суддів Тельнікової І.Г., Франтовської Т.І.,

за участю прокурора Сорокіної О.А.

розглянула у судовому засіданні у м. Києві 17 травня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 5 травня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Івано - Франківської області від 16 вересня 2011 року.

Вироком Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 5 травня 2011 року

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, не судимого,

засуджено за ч. 3 ст. 187 КК України на 7 років позбавлення волі із конфіскацією Ѕ частини майна, яке є власністю засудженого.

Ухвалою Апеляційного суду Івано - Франківської області від 16 вересня 2011 року вирок Городенківського районного суду Івано-Франківської області залишено без зміни.

Цим вироком, який залишений без зміни судом апеляційної інстанції, також засуджений ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 187 КК України, судові рішення щодо якого в касаційному порядку не оскаржуються.

Вироком суду ОСОБА_2, ОСОБА_3 визнані винними у тому, що вони та особа, справа відносно якої виділена в окреме провадження, за попередньою змовою групою осіб, з метою заволодіння чужим майном, з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, поєднаного з проникненням у житло, з використанням виготовлених масок, револьвера «Корнет - С» та газового балончика, 25 вересня 2010 року, приблизно о 14 годині,проникли у житло ОСОБА_4 та вчинили розбійний напад на ОСОБА_4, ОСОБА_5 по вул. Л. Українки, 44 в м. Городенка Івано-Франківської області.

У касаційній скарзі захисник засудженого ОСОБА_2- ОСОБА_1, посилаючись на невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину, особі засудженого внаслідок суворості, ставить питання про зміну оскаржуваних судових рішень, застосування ст. 69 КК України та пом'якшення призначеного покарання її підзахисному. Зазначає, що при розгляді справи засуджений визнав свою вину, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, не вчинив ніяких дій, які б свідчили про жорстокість, застосування насильства, не заволодів грошима чи іншими цінними предметами. Вказує на відсутність претензій з боку потерпілих.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як убачається з вироку, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винності ОСОБА_2 у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України на підставі зібраних у встановленому порядку і досліджених в судовому засіданні доказів, які належно оцінені, отримали правильну юридичну оцінку. Законність цього висновку та кваліфікація дій засудженого належним чином перевірені і підтверджені судом апеляційної інстанції та у касаційному порядку захисником не оспорюються.

Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Що стосується призначеного ОСОБА_2 покарання, то воно обрано у відповідності до вимог закону, з урахуванням характеру і ступеня тяжкості вчиненого ним злочину, даних про особу засудженого.

Взявши до уваги всі обставини вчинення особливо тяжкого злочину, суд прийшов до обґрунтованого висновку про можливість виправлення та перевиховання засудженого лише в умовах ізоляції від суспільства, а з урахуванням обставин, які пом'якшують покарання, даних про особу ОСОБА_2, призначив йому мінімальне покарання, передбачене санкцією ч. 3 ст. 187 КК України. Зокрема, призначаючи покарання засудженому ОСОБА_2, суд урахував, що він раніше не судимий, на обліку у нарколога та психіатра не перебуває, обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, а також позитивну характеристику з місця проживання і думку потерпілих.

Колегія суддів погоджується, що призначене ОСОБА_2 покарання сприятиме виправленню і перевихованню засудженого, попередженню нових злочинів, є справедливим, а тому підстав для прийняття рішення про пом'якшення призначеного засудженому покарання не вбачає.

Апеляційний розгляд справи проведений з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону. Усі наведені захисником засудженого в апеляції доводи, які за своїм змістом аналогічні доводам касаційної скарги, належним чином перевірені, ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону чи неправильного застосування кримінального закону, які могли б вплинути на правильність і обґрунтованість судових рішень колегія суддів не вбачає, а тому касаційна скарга захисника засудженого не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 394 - 396 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Вирок Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 5 травня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Івано - Франківської області від 16 вересня 2011 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни.