Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Ухвала
іменем україни
( Додатково див. ухвалу апеляційного суду Волинської області (rs19084178) )
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Крещенка А.М.,
суддів Широян Т.А., Марчук Н.О.,
з участю прокурора Сорокіної О.А.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 15 травня 2012 року кримінальну справу за касаційними скаргами засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_6, захисника ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Маневицького районного суду Волинської області від 30 червня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 27 вересня 2011 року.
Вироком Маневицького районного суду Волинської області від 30 червня 2011 року засуджено
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого
за ч. 3 ст. 152 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років 3 місяці;
за ч. 2 ст. 153 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців.
На підставі ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років 6 місяців.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина Республіки Білорусь, раніше не судимого
за ч. 3 ст. 152 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років 6 місяців;
за ч. 2 ст. 153 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.
На підставі ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років.
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, раніше не судимого
за ч. 3 ст. 152 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років 6 місяців;
за ч. 2 ст. 153 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.
На підставі ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України, раніше не судимого
за ч. 3 ст. 152 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років 6 місяців;
за ч. 2 ст. 153 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років.
На підставі ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 9 років.
Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 27 вересня 2011 року вирок суду щодо ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 змінено.
Із резолютивної частини вироку виключено вказівку про поміщення засуджених до кримінально-виконавчої установи. В іншій частині вирок суду залишено без зміни.
Згідно вироку суду неповнолітні ОСОБА_2 ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_4 визнані винними за засуджені за те, що вони 29 червня 2009 року в період з 1 год. до 5 год., знаходячись в будинку АДРЕСА_1 та, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, групою осіб, за попередньою змовою, застосовуючи психічне і фізичне насильство до неповнолітньої ОСОБА_9, а також використовуючи її безпорадний стан, почергово зґвалтували останню.
Після скоєного зґвалтування ОСОБА_2 ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_4 групою осіб, застосовуючи психічне і фізичне насильство до неповнолітньої ОСОБА_9 почергово повторно задовольнили з останньою свої статеві пристрасті неприродним способом.
В результаті вищевказаних дій потерпілій ОСОБА_9 були заподіяні легкі тілесні ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
У касаційних скаргах:
- захисник ОСОБА_7В в інтересах засудженого ОСОБА_2 не оспорюючи доведеність вини останнього у вчиненні злочинів, за які він засуджений, просить постановлені щодо ОСОБА_2 судові рішення змінити, пом'якшити із застосуванням ст. 69 КК України призначене йому покарання, посилаючись на те, що злочин він вчинив будучи неповнолітнім, у вчиненому розкаявся, активно сприяв слідству у розкритті злочину, страждає на тяжкі хвороби і з цього приводу йому встановлена друга група інвалідності, до кримінальної відповідальності притягується вперше, просить врахувати віктимну поведінку потерпілої, а також те, що її ставлення до виду та міри покарання ОСОБА_2 неагресивне. Стверджує, що судом не враховано з цього приводу думку представників служби у справах дітей Любешівської райдержадміністрації та групи кримінальної міліції у справах дітей Любешівського РВ УМВС, а також мешканців с. Дольськ.
- засуджений ОСОБА_2, просить пом'якшити призначене йому покарання, навівши аналогічні підстави, які навів у касаційній скарзі його захисник.
- захисник ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_4, не оспорюючи доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, за які він засуджений, просить постановлені щодо ОСОБА_4 судові рішення змінити, пом'якшити із застосуванням ст. 69 КК України призначене йому покарання, посилаючись на те, що поза увагою суду залишено його роль у вчинених злочинах, що від дій ОСОБА_4 тяжких наслідків у виді тілесних ушкоджень для потерпілої не настало, що суд недостатньо оцінив і дані про його особу.
- захисник ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_6 не оспорюючи доведеність вини останнього у вчиненні злочинів, за які він засуджений, просить постановлені щодо ОСОБА_6 судові рішення змінити, пом'якшити із застосуванням ст. 69 КК України призначене йому покарання та на підставі ст. 75 КК України звільнити від його відбування з випробуванням, посилаючись на те, що злочини він вчинив будучи неповнолітнім, у вчиненому щиро розкаявся, позитивно характеризується за місцем проживання та навчання, активно сприяв слідству.
- засуджений ОСОБА_1 просить вирок суду щодо нього змінити та пом'якшити призначене йому покарання шляхом застосування ст. 69 КК України, посилаючись на те, що він у вчиненому щиро розкаявся, вперше притягується до кримінальної відповідальності, злочин вчинив, будучи неповнолітнім. Крім того, засуджений ОСОБА_1 хоч і не оскаржує правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 153 КК України, як задоволення статевої пристрасті неприроднім шляхом, звертає увагу на те, що він особисто прямих дій, пов'язаних із ґвалтуванням потерпілої ОСОБА_9, не вчиняв, а лише тримав її за руки, в той час як інші особи ґвалтували її, а тому вважає його засудження за ч. 3 ст. 152 КК України незаконним.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який вважає касаційні скарги засуджених та їх захисників безпідставними та такими, що не відповідають матеріалам справи, а тому просив їх залишити без задоволення, а постановлені щодо ОСОБА_2 ОСОБА_6, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 судові рішення без зміни, перевіривши матеріали справи та доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що касаційні скарги засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_1, а також захисників ОСОБА_7, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 не підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 398 КПК України, до компетенції касаційного суду не відноситься перевірка обставин, зазначених у ст. 396 КПК України щодо невідповідності висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, які оскаржуються засудженим ОСОБА_1 У зв'язку з наведеними, доводи засудженого в цій частині у касаційному порядку перегляду не підлягають.
Як убачається з матеріалів справи, висновки суду про винуватість засуджених, в тому числі і ОСОБА_1, у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.152, ч.2 ст. 153 КК України, відповідають фактичним обставинам справи, визнаним судом доведеними, та ґрунтуються на сукупності зібраних і належно оцінених судами доказів, і є правильними.
Винуватість ОСОБА_2 ОСОБА_6, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 у вчиненні за встановлених судом обставин зазначених вище злочинів, за які вони засуджені, доведена сукупністю доказів, наведених у вироку, зокрема, показаннями самих засуджених про обставини зґвалтування потерпілої ОСОБА_9 та задоволення статевої пристрасті неприродним способом, а саме про їх спільні дії, які були спрямовані на її зґвалтування та задоволення з нею статевої пристрасті неприродним способом всупереч її волі та із застосуванням до неї фізичної сили; показаннями потерпілої ОСОБА_9 яка на досудовому слідстві під час допитів, в тому числі на очних ставках із ОСОБА_2 ОСОБА_6, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 та у обох судових засіданнях в суді першої інстанції давала детальні показання про час, місце й обставини вчинення цими особами щодо неї зазначених злочинів; показаннями свідка ОСОБА_12, з яких убачається, що відразу після події злочинів потерпіла (його донька) була налякана, плакала, розповідала, в тому числі і матері, про обставини її зґвалтування й задоволення з нею статевої пристрасті усіма засудженими; даними протоколів: відтворення обстановки та обставин події за її участю в будинку, де щодо неї було вчинено злочини; огляду місця події, під час якого було вилучено речові докази з біологічними слідами та особисті речі потерпілої, які вона впізнала, даними судово-медичної експертиз про виявлення у неї зазначених у вироку тілесних ушкоджень, а також іншими доказами по справі, наведеними у вироку.
Наведеним вище доказам у їх сукупності, суд дав належну оцінку та обґрунтовано визнав ОСОБА_2 ОСОБА_6, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 винуватим у вчиненні групою осіб зґвалтування неповнолітньої потерпілої та задоволення із нею статевої пристрасті неприродним способом. При цьому засуджений ОСОБА_1 хоча сам і не учиняв статевого акту з потерпілою, у той же час, діючи узгоджено з іншими засудженими, із застосуванням погроз та насильства утримував потерпілу, перешкоджаючи їй чинити опір або втекти з місця події, чим надав можливість іншим особам зґвалтувати останню. За таких обставин суд правильно визнав, що ОСОБА_1 учинив злочини в групі осіб, і правильно кваліфікував його дії за ч.3 ст. 152, ч.2 ст. 153 КК України.
Покарання ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 призначено судом у відповідності до вимог ст. 65 КК України, з урахуванням тяжкості вчинених злочинів, даних про особу засуджених, пом'якшуючої покарання обставини - вчинення злочину у неповнолітньому віці.
Учинення злочину в стані алкогольного сп'яніння визнано судом обтяжуючою покарання ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 обставиною.
При цьому судом належним чином вмотивовано висновок про неприпустимість при призначенні покарання всім засудженим застосування ст. 69 КК України.
Апеляційний суд переглянув дану кримінальну справу за апеляціями захисників в інтересах всіх засуджених, засудженого ОСОБА_1 та у відповідності до вимог ст. 377 КПК України виніс мотивовану ухвалу, якою визнав вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_2 ОСОБА_6, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 законним і обґрунтованим.
Призначенезасудженим покарання, на думку колегії суддів, є необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження вчинення ними нових злочинів.
Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити судам першої та апеляційної інстанції повно та всебічно розглянути справу і постановити законні та обґрунтовані рішення, по справі не встановлено.
На підставі наведеного, керуючись ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а :
Касаційні скарги засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_6, захисника ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Маневицького районного суду Волинської області від 30 червня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 27 вересня 2011 року щодо ОСОБА_2 ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 - без зміни.
С у д д і
Т.А. Широян
А.М. Крещенко
Н.О. Марчук