5-1488км12 Про вимагання та одержання начальником управління у справах приватизації міської ради хабара за незаконну приватизацію комунального майна, та зловживання директором експертної організації своїм службовим становищем щодо підробки документів для приватизації комунального майна - 15.05.2012 Прийняття

розглянула в судовому засіданні 15 травня 2012 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Запорізької області на вирок Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 01 березня 2011 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Запорізької області від 23 травня 2011 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Цим вироком

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, такого,

що не має судимостей,

засуджено за ч. 2 ст. 368 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, без позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на підставі ст. 69 КК України, та без конфіскації майна, за ч. 2 ст. 364 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки без позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на підставі ст. 69 КК України, за ч. 1 ст. 233 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, за ч. 2 ст. 366 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців без позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на підставі ст. 69 КК України, за ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1 000 грн.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік 6 місяців з покладенням на нього обов'язків, передбачених пунктами 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України;

ІНФОРМАЦІЯ_2,

громадянина України, такого, що

не має судимостей,

засуджено за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців без позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на підставі ст. 69 КК України, за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 233 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 366 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки без позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на підставі ст. 69 КК України, за ч. 1 ст. 358 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн.

На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік з покладенням на нього обов'язків, передбачених пунктами 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України.

Ухвалою апеляційного суду вирок місцевого суд щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишено без зміни.

За вироком суду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винними та засуджено за вчинення злочинів за таких обставин.

Так, ОСОБА_1, обіймаючи посаду начальника управління у справах приватизації Запорізької міської ради, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, в березні - травні 2009 року вимагав та отримав від директора ТОВ «АТАЛЗ» ОСОБА_3 хабар у сумі 10 000 доларів США за затвердження висновку оцінки вартості об'єкта приватизації та підписання договору купівлі-продажу об'єкта приватизації по заниженій вартості.

Крім цього, ОСОБА_1, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно в інтересах ОСОБА_3, всупереч інтересам служби, підписав пробні документи, що потягло за собою незаконну приватизацію комунального майна, заподіявши істотну шкоду територіальній громаді м. Запоріжжя у вигляді матеріальної шкоди в розмірі 114 880 грн., а також істотну шкоду громадським і державним інтересам у вигляді підриву авторитету органів місцевого самоврядування.

У свою чергу ОСОБА_2, обіймаючи посаду директора ТОВ «Експертно-аналітичний центр», підробив документи, на підставі яких відбулася незаконна приватизація комунального майна, та умисно сприяв ОСОБА_4 у вчиненні ряду службових злочинів.

У касаційній скарзі прокурор з доповненнями до неї порушив питання про скасування вироку та ухвали через істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочинів та особам засуджених внаслідок м'якості, просив направити справу на новий судовий розгляд. Свої вимоги прокурор мотивував тим, що місцевий суд, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, при призначенні засудженим покарання безпідставно застосував ст. 69 КК України та звільнив їх від додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади, а також вказав на необгрунтоване та немотивоване звільнення ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України, не застосування положень ст. 54 КК України, у зв'язку з чим призначене покарання не відповідає вимогам ст. 65 КК України. Крім того, прокурор у своїй скарзі зазначив, що суд апеляційної інстанції не перевірив та не спростував доводи його апеляції, а ухвала не відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

На касаційну скаргу прокурора захисником ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_1 подано заперечення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримання поданої скарги, пояснення засудженого ОСОБА_1 із запереченнями проти скарги, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі та в запереченнях на неї, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню на таких підставах.

Ухвала апеляційного суду є рішенням щодо законності та обґрунтованості вироку, ухвали, постанови, що перевіряються в апеляційному порядку, й повинна відповідати тим самим вимогам, що й рішення суду першої інстанції, тобто бути законною та обґрунтованою. Крім того, ухвала апеляційного суду за своїм змістом має відповідати вимогам ст. 377 КПК України. У ній мають бути наведені докладні мотиви постановленого рішення, усі доводи, що містяться в апеляції, мають бути проаналізовані та жоден із них не повинен залишатися без відповіді. У разі залишення апеляції без задоволення в ухвалі мають бути зазначені підстави, через які її визнано необґрунтованою.

Однак судом апеляційної інстанції справа розглянута з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, а ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

Як убачається з матеріалів справи, на вирок Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 03 березня 2011 року прокурором було подано апеляцію.

Прокурор, не погоджуючись із вироком, просив його скасувати та постановити новий вирок через неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчинених злочинів та особі засуджених внаслідок м'якості, посилаючись на те, що суд необґрунтовано застосував положення ст. 69 КК України при призначенні додаткового покарання ОСОБА_6 та належно й достатньо не мотивував можливість застосування положень ст.ст. 69, 75 КК України при призначенні покарання ОСОБА_1, залишивши поза увагою службовий характер злочинних дій та припинення злочинної діяльності засудженим тільки після втручання працівників міліції.

Апеляційний суд, залишаючи апеляцію прокурора без задоволення, всупереч вимогам ст. 377 КПК України не навів в ухвалі підстав прийняття такого рішення, не дав вичерпної відповіді на вказані доводи апеляції, обмежившись лише загальним формулюванням про правильність висновків місцевого суду про доведеність винності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих злочинів, правильність кваліфікації їх дій і відповідність призначеного покарання ст. 65 КК України.

Отже, суд апеляційної інстанції, формально розглянувши справу щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2, не дав належної та обґрунтованої відповіді на доводи поданої прокурором апеляції, чим порушив права учасників процесу на об'єктивний і неупереджений розгляд справи в апеляційному порядку.

Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала апеляційного суду постановлена з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, а тому підлягає скасуванню, кримінальна справа - направленню на новий апеляційний розгляд, під час якого апеляційному суду необхідно ретельно перевірити усі доводи апеляції прокурора, а також інші доводи, викладені в його касаційній скарзі, дати їм та висновкам суду першої інстанції належну оцінку, за необхідності провести судове слідство та з урахуванням обставин прийняти законне й обґрунтоване рішення, належним чином його мотивувавши.