Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючої Григор'євої І.В.,

суддів: Єленіної Ж.М., Фурика Ю.П.,

за участю прокурора Шевченко О.О.,

засудженого ОСОБА_1

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 15 травня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Апеляційного суду м. Києва від 20 лютого 2012 року.

Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2010 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, двічі судимого,

останній раз 14 січня 1994 року за п. «е» ст. 93 КК України (1960) (2001-05) на 15 років

позбавлення волі із застосуванням ст. 14 КК

України лікування від наркоманії, звільненого

18 липня 2005 року умовно-достроково на

3 роки 29 днів

засуджено за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки й на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю два роки та покладено обов'язки, передбачені пунктами 3-4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 11 квітня 2011 року вирок залишено без зміни.

Ухвалою колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 жовтня 2011 року ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 11 квітня 2011 року скасовано, а справу направлено на новий апеляційний розгляд.

У результаті нового апеляційного розгляду за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, вирок районного суду від 19 жовтня 2010 року в частині призначеного покарання скасовано Апеляційним судом м. Києва, яким постановлено свій вирок від 20 лютого 2012 року. Цим вироком ОСОБА_1 призначено покарання за ч. 2 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі на строк три роки.

Вироком суду ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за те, що він

7 червня 2010 року в м. Харкові придбав за 300 доларів США особливо небезпечний наркотичний засіб - героїн, вагою 1,124 г, що є великим розміром. Того ж дня перевіз його на автомобілі «ВАЗ 2108» до

м. Києва та продовжував зберігати при собі для особистого вживання без мети збуту до затримання його працівниками міліції.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, як випливає з її змісту, порушує питання про зміну вироку апеляційного суду та звільнення його від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України. При цьому просить урахувати стан здоров'я, наявність у нього утриманців, позитивну характеристику з місця проживання, а також обставини, які пом'якшують покарання - щире каяття, сприяння розкриттю злочину.

Заслухавши доповідача, пояснення засудженого, який підтримав касаційну скаргу, пояснення прокурора про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.

Висновок суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 у незаконному придбанні, перевезенні, зберіганні без мети збуту особливо небезпечного наркотичного засобу у великих розмірах підтверджується доказами, дослідженими судом і в касаційній скарзі не заперечуються.

Дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 309 КК України кваліфіковані правильно.

Стосовно обраної засудженому міри покарання, то апеляційний суд визначив її з дотриманням вимог закону, врахувавши при цьому ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та пом'якшуючі покарання обставини, у тому числі й ті, на які є посилання в касаційній скарзі. Поряд із цим суд прийняв до уваги те, що ОСОБА_1 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, у тому числі за вчинення особливо тяжкого злочину, та визнав рецидив злочинів обставиною, яка обтяжує покарання.

Ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого діяння, суд виходив не лише з його належності до числа злочинів середньої тяжкості, а й фактично зважив на вид наркотичного засобу.

Крім того, відповідно до ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 жовтня 2011 року за касаційною скаргою прокурора скасовано постановлену щодо

ОСОБА_1 ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 11 квітня 2011 року та вказано про те, що призначене із застосуванням ст. 75 КК України покарання не відповідає тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості.

Як видно з матеріалів справи, під час нового апеляційного розгляду обсяг пред'явленого ОСОБА_1 обвинувачення, яке суд першої інстанції визнав доведеним, не змінився. Не встановлено також і нових обставин, які б свідчили про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

Таким чином покарання, яке визначене апеляційним судом

ОСОБА_1 за своїм видом і розміром є необхідним й достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

З огляду на викладене підстав для звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, колегія суддів не убачає.

Водночас колегія суддів вважає за необхідне в порядку ст. 395 КПК України внести зміни до вироку апеляційного суду та виключити з нього посилання на судимість ОСОБА_1 вироком Деснянського районного суду м. Києва від 17 червня 2008 року, яка відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 89 КК України є погашеною.

Керуючись статтями 394- 396 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення.

У порядку ст. 395 КПК України вирок Апеляційного суду м. Києва від 20 лютого 2012 року щодо ОСОБА_1 змінити: виключити з даних про особу відомості про судимість вироком Деснянського районного суду м. Києва від 17 червня 2008 року.

У решті цей самий вирок залишити без зміни.