Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Ухвала
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Британчука В.В.,суддів:Єленіної Ж.М., Фурика Ю.П.,за участю прокурора Сорокіної О.А.,
розглянула в судовому засіданні у м. Києві 15 травня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на постанову Станично-Луганського районного суду Луганської області від 21 вересня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 15 листопада 2011 року.
Зазначеною постановою місцевого суду, залишеною без зміни ухвалою апеляційного суду, захиснику ОСОБА_5 в інтересах
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, засудженого вироком Станично-Луганського районного суду Луганської області від 18 серпня 2010 року за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців із застосуванням статей 75, 104 КК України з іспитовим строком тривалістю 1 рік 6 місяців,
відмовлено в задоволенні клопотання про застосування щодо засудженого Закону України від 8 липня 2011 року "Про амністію у 2011 році" (3680-17)
та звільнення останнього від призначеного за вказаним вироком покарання.
Своє рішення місцевий суд обґрунтував тим, що оскільки ОСОБА_7, призначеного судом покарання не відбув і знову 8 грудня 2010 року скоїв умисний, передбачений ч. 2 ст. 345 КК України, злочин у період іспитового строку, то він згідно з п. "г" ст. 7 Закону України "Про амністію у 2011 році" не підлягає звільненню від покарання, призначеного за попереднім вироком.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_5 порушила питання про скасування постанови місцевого суду та ухвали апеляційного суду щодо ОСОБА_7 Крім того, захисник просить застосувати до засудженого пункти "б", "в" ст. 8 Закону України "Про амністію у 2011 році" та звільнити його від відбування покарання за вироком Станично-Луганського районного суду Луганської області від 18 серпня 2010 року.
Заслухавши доповідь судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, думку прокурора про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає на таких підставах.
Прохання захисника, висловлене у скарзі, застосувати до засудженого амністію не може бути задоволено на таких підставах.
Згідно із Законом України "Про амністію у 2011 році" (3680-17)
звільненню від покарання в порядку та на умовах, визначених указаним Законом, підлягають особи, які підпадають під дію його ст. 1, а саме особи, засуджені за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України.
Крім того, згідно з п. "ґ" ст. 4 Закону України від 1 жовтня 1996 року "Про застосування амністії в Україні", амністію не може бути застосована до осіб, яких засуджено за вчинення умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину, крім зазначених у пункті "г" цієї статті, які відбули менше двох третин призначеного вироком суду основного покарання.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_7 засуджено вироком Станично-Луганського районного суду Луганської області від 18 серпня 2010 року за вчинення таємного викрадення чужого майна за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у житло. Згідно зі ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, відноситься до категорії тяжких та відповідно до вироку місцевого суду, був вчинений засудженим умисно.
Таким чином, до ОСОБА_7 не може бути застосовано закон про амністію.
Доводи захисника ОСОБА_5 аналогічного змісту перевірялись і судом апеляційної інстанції та були визнані безпідставними. Свій висновок апеляційний суд мотивував в ухвалі, вважати його необґрунтованим чи сумнівним немає підстав.
Таким чином, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_7 про застосування щодо останнього амністії.
Жодних даних про порушення судовими інстанціями норм кримінального та кримінально-процесуального законів під час розгляду клопотання про застосування щодо ОСОБА_7 амністії, на які вказується захисник у касаційній скарзі, не встановлено.
Керуючись статтями 394- 396 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Постанову Станично-Луганського районного суду Луганської області від 21 вересня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 15 листопада 2011 року про відмову у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_7 про застосування до нього амністії згідно із Законом України "Про амністію у 2011 році" від 8 липня 2011 року (3680-17)
та звільнення його від покарання, призначеного вироком Станично-Луганського районного суду Луганської області від 18 серпня 2010 року, залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 - без задоволення.
Судді: В.В. Британчук
Ж.М. Єленіна
Ю.П. Фурик