5-1730км12 Про незаконне зберігання та збут особливо небезпечної наркотичної речовини - 10.05.2012 Прийняття

головуючого Лагнюка М.М.,суддів:Кравченка С.І., Литвинова О.М.,за участю прокурора Казнадзея В.В.,розглянула 10 травня 2012 року у судовому засіданні в м. Києві кримінальну

справу за касаційною скаргою заступника прокурора Чернівецької області на вирок Садгірського районного суду м. Чернівці від 16 серпня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 1 листопада 2011 року щодо ОСОБА_5

Вироком Садгірського районного суду м. Чернівці від 16 серпня 2011 року

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 3 роки позбавлення волі без конфіскації майна.

Згідно з вироком, ОСОБА_5 4 березня 2011 року, близько 21 год., під час проведення працівниками СКР Садгірського РВ УМВС України в Чернівецькій області оперативної закупки наркотичних засобів, знаходячись за своїм місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1, збув ОСОБА_6 за 120 грн особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, загальною вагою 3,3 г.

Крім того, ОСОБА_5, 16 березня 2011 року, близько 20 год 30 хв, під час проведення працівниками СКР Садгірського РВ УМВС України в Чернівецькій області оперативної закупки наркотичних засобів, знаходячись за своїм місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1, повторно збув ОСОБА_6 за 240 грн особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, загальною вагою 6,29 г.

Ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 1 листопада 2011 року вирок Садгірського районного суду м. Чернівці від 16 серпня 2011 року змінено. Постановлено вважати ОСОБА_5 засудженим за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 3 роки позбавлення волі без конфіскації майна, на підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки з покладенням обов'язків, передбачених п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України. В решті вирок залишено без зміни.

У касаційній скарзі прокурор вказує на безпідставне та необґрунтоване застосування місцевим судом ст. 69 КК України при призначенні покарання ОСОБА_5 Зазначає про неправильне застосування апеляційним судом ст. 75 КК України щодо засудженого та невідповідність ухвали вимогам ст. 377 КПК України. Внаслідок неправильного застосування кримінального закону, на думку прокурора, було призначено надто м'яке покарання. Просить вирок та ухвалу скасувати, а справу - направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_5 у вчиненні злочину, за який його засуджено, в касаційній скарзі прокурором не оспорюється.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 65 КК України суд призначає покарання враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до вимог ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції частини статті Особливої частини КК України (2341-14) , а також не призначати додаткового покарання, що передбачене в санкції частини статті Особливої частини КК України (2341-14) .

Суд першої інстанції врахувавши дані про особу ОСОБА_5, який позитивно характеризується за місцем проживання, раніше не судимий, має на утриманні сина та його бабусю, обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття та визнання вини, дійшов обґрунтованого висновку про можливість пом'якшення засудженому покарання із застосуванням ст. 69 КК України та не призначення обов'язкового додаткового покарання.

Отже призначене ОСОБА_5 судом першої інстанції покарання із застосуванням ст. 69 КК України відповідає загальним засадам призначення покарання, тому доводи прокурора про невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості є необґрунтованими.

Разом з тим є обґрунтованими доводи прокурора щодо неправильного застосування судом апеляційної інстанції кримінального закону.

Якщо суд при призначенні покарання у виді виправних робіт, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Суд апеляційної інстанції розглядаючи апеляцію засудженого зазначених вимог не дотримався.

Так, звільняючи ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням апеляційний суд не надав належної оцінки ступеню тяжкості вчиненого засудженим злочину, характеру суспільної небезпеки та обставинам вчиненого злочину, пов'язаного з незаконним обігом наркотичних засобів.

Крім того, апеляційна інстанція не звернула уваги, що судом при призначенні покарання ОСОБА_5 в достатній мірі було враховано обставини, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину. Наведене з урахуванням особи винного стало підставою для призначення місцевим судом більш м'якого покарання, ніж передбачено законом та не призначення обов'язкового додаткового покарання.

Відповідно до ч. 1 ст. 398 КПК України неправильне застосування кримінального закону є підставою для скасування ухвали в частині розгляду апеляції засудженого з направленням справи в цій частині на новий апеляційний розгляд, під час якого, якщо апеляційним судом буду підтверджено встановлені судом фактичні обставини збуту ОСОБА_5 особливо небезпечних наркотичних засобів повторно, слід вважати застосування ст. 75 КК України - неправильним застосуванням кримінального закону.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів,

Касаційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 1 листопада 2011 року щодо ОСОБА_5 в частині розгляду апеляції засудженого скасувати, а справу в цій частині - направити на новий апеляційний розгляд.