Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Лагнюка М.М.,суддів Кравченка С.І., Литвинова О.М.,за участю прокурора Міщенко Т.М., -розглянула 10 травня 2012 року у судовому засіданні в м. Києві матеріали справи за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_5 на постанову Богунського районного суду м. Житомира від 25 червня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 20 вересня 2011 року за його заявою про застосування строку давності виконання обвинувального вироку та звільнення від відбування покарання.

Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 25 червня 2011 року відмовлено в задоволенні заяви

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України,

засудженого вироком Херсонського обласного суду від 22 серпня 1997 року за п.п. «а, г» ст. 93, ч. 2 ст. 17 ч. 2 ст. 140, ч. 3 ст. 142, ч. 1 ст. 145 КК України 1960 року до смертної кари з конфіскацією майна, який ухвалою Херсонського обласного суду від 20 червня 2000 року було змінено та призначено покарання за тими ж статтями КК України 1960 (2001-05) року у виді довічного позбавлення волі, про застосування строку давності виконання обвинувального вироку та звільненні його від відбування покарання.

Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 20 вересня 2011 року постанову місцевого суду від 25 червня 2011 року залишено без зміни.

У касаційній скарзі засуджений вказує на незаконність постанови та ухвали, вважає що є всі підстави для застосування ст. 49 КК України 1960 року. Просить постанову скасувати та звільнити його від відбування покарання.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 404 КПК України вирок, що набрав законної сили, звертається до виконання судом, який постановив вирок, не пізніше як через три доби з дня набрання ним законної сили або повернення справи з апеляційної чи касаційної інстанції.

Вирок Херсонського обласного суду від 22 серпня 1997 року набрав законної сили після розгляду справи у касаційній інстанції, де 28 жовтня 1997 року Верховним Судом України винесено ухвалу про залишення вироку щодо засудженого без зміни.

Цей вирок був звернутий до виконання, засуджений ОСОБА_5 відбуває покарання у виді довічного позбавлення волі в Житомирській установі виконання покарань.

Ухвалою Херсонського обласного суду від 20 червня 2000 року вирок Херсонського обласного суду від 22 серпня 1997 року було змінено та ОСОБА_5 призначено покарання за п.п. «а, г» ст. 93, ч. 2 ст. 17 ч. 2 ст. 140, ч. 3 ст. 142, ч. 1 ст. 145 КК України 1960 року у виді довічного позбавлення волі.

Беручи до уваги наведене, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для застосування ст. 49 КК України 1960 року, ст. 80 КК України 2001 року та правильно відмовив засудженому у задоволенні заяви про застосування строку давності виконання обвинувального вироку зі звільненням ОСОБА_5 від відбування покарання.

Наведене рішення було належним чином перевірено апеляційним судом, який обґрунтовано залишив його без зміни.

Колегією суддів не встановлено істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону та неправильного застосування кримінального закону у зв'язку з чим підстав для задоволення касаційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів, -

Постанову Богунського районного суду м. Житомира від 25 червня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 20 вересня 2011 року за заявою ОСОБА_5 залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого - без задоволення.

З оригіналом згідно: суддя О.М. Литвинов