Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Мороза М.А.,

суддів Чуйко О.Г., Наставного В.В.,

за участю прокурора Таргонія С.В., -

розглянула у судовому засіданні в м. Києві 10 травня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Золочівського районного суду Харківської області від 20 серпня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 3 березня 2011 року.

Вироком Золочівського районного суду Харківської області від 20 серпня 2010 року

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,

засуджено за ч. 1 ст. 121 КК України на 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки, з покладенням обов'язків, передбачених п. п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 3 березня 2011 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

ОСОБА_1 засуджено за те, що він 18 березня 2010 року, приблизно о 18 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння у будинку в с. В.Рогозянка Харківської області, умисно наніс ОСОБА_2 один удар ножем в область живота, спричинивши останній тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування судових рішень щодо ОСОБА_1 у зв`язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчиненого засудженим злочину внаслідок м'якості та направлення справи на новий судовий розгляд, посилаючись на ту обставину, що судом безпідставно було застосовано до нього положення ст. 75 КК України та не враховано, що останній вчинив тяжкий злочин у стані алкогольного сп'яніння.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який не підтримав скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1, суд зробив на підставі доказів, які є у справі та вони в цій частині у касаційній скарзі не оспорюються.

Доводи прокурора у касаційній скарзі про м'якість призначеного засудженому покарання не ґрунтуються на вимогах закону.

З матеріалів кримінальної справи та вироку суду вбачається, що покарання ОСОБА_1 призначено з урахуванням всіх обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого ним злочину та даним про його особу.

Згідно даним, які містяться у матеріалах кримінальної справи, ОСОБА_1 раніше не судимий, характеризуються позитивно, вину визнав повністю, щиро розкаявся.

Судом також враховано думку потерпілої, яка просила ОСОБА_1 суворо не карати, оскільки конфлікт був спровокований нею і вона не має до нього ніяких претензій.

Відповідно до вимог ст. 75 КК України, якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Перевіркою матеріалів справи встановлено, що звільняючи засудженого від відбування покарання з випробуванням, суд діяв в межах кримінального закону та дійшов обґрунтованого висновку про можливість його виправлення без відбування покарання, поклавши на ОСОБА_1 ряд обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Тому доводи прокурора про те, що зазначені вище обставини та дані про особу засудженого не є достатніми для його звільнення від відбування призначеного покарання з випробуванням, колегія суддів вважає необґрунтованими.

На вимогу ст. 377 КПК України, при перегляді справи апеляційним судом, належним чином перевірено матеріали кримінальної справи, наведені в апеляційній скарзі прокурора доводи та прийнято рішення з наведенням у ньому докладних мотивів за доводами скарги апелянта.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б були безумовною підставою для скасування судових рішень по справі, не встановлено.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів,

вирок Золочівського районного суду Харківської області від 20 серпня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 3 березня 2011 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.