Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Мороза М.А.,суддів Чуйко О.Г.,Наставного В.В.,за участю прокурора Підвербної Г.Я.,скаржника ОСОБА_5

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 10 травня 2012 року справу за касаційною скаргою ОСОБА_5 на постанову Печерського районного суду м. Києва від 07 грудня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 11 січня 2012 року.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 07 грудня 2011 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_5 на бездіяльність Генерального прокурора України щодо нездійснення належного прокурорського контролю за розслідуванням кримінальної справи, порушеної за фактом вбивства ОСОБА_6 за ознаками злочину, передбаченого ст. 115 ч.1 КК України, та зобов'язання прокурора вчинити ряд процесуальних дій по вказаній кримінальній справі.

Приймаючи таке рішення, районний суд мотивував своє рішення тим, що суд не наділений правом встановлювати факти бездіяльності Генеральної прокуратури України та зобов'язувати Генерального прокурора України вчиняти процесуальні дії по кримінальній справі під час провадження досудового слідства.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 11 січня 2012 року вказану постанову районного суду залишено без зміни.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати оскаржувані судові рішення у зв'язку з істотними порушеннями судами першої та апеляційної інстанцій кримінально-процесуального законодавства, задовольнити його скаргу та зобов'язати орган досудового слідства виконати всі вказівки по кримінальній справі.

Заслухавши доповідь судді, скаржника, який підтримав свою касаційну скаргу та просив її задовольнити, пояснення прокурора, який вважав, що касаційна скарга не є предметом розгляду суду касаційної інстанції, просив залишити її без розгляду, а провадження у справі закрити, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 236 КПК України скарги на дії прокурора при проведенні ним досудового слідства або окремих слідчих дій у справі можуть подаватись як вищестоящим прокурорам, так і безпосередньо до суду. Скарги на дії прокурора розглядаються судом першої інстанції при попередньому розгляді справи або при розгляді справи по суті.

Відповідно до ст. 19 Конституції України орган судової влади(суд) діє лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, суд першої інстанції при розгляді вказаної скарги ОСОБА_5 дотримався вимог ст. 236 КПК України, враховуючи при цьому можливість суду здійснювати контроль та впливати на дії і рішення органів досудового слідства у випадках і порядку, передбачених законом.

В Кримінально-процесуальному кодексі України (1001-05) містяться норми, які регулюють процесуальний порядок розгляд скарг на постанови органу дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи, відмову в її порушенні та закриття справи. Цими нормами врегульований порядок розгляду судами зазначених скарг та визначено повноваження суду при розгляді скарг кожної категорії.

Суд не наділений правом за скаргою особи в провадженні, окремому від кримінальної справи, встановлювати факти бездіяльності та відсутності контролю з боку прокуратури як виконання судових постанов, так і своїх власних вказівок, а також не наділений правом зобов'язувати Генерального прокурора України вчиняти процесуальні дії по кримінальній справі під час провадження досудового слідства у справі, оскільки це не передбачено кримінально-процесуальним законодавством. Скарга на такі дії чи бездіяльність прокурора при проведенні ним досудового слідства у конкретній кримінальній справі у відповідності з вимогами ст. 236 КПК України може бути розглянута судом першої інстанції при попередньому розгляді справи або при розгляді справи по суті.

За таких обставин, районний суд прийшов до правильного висновку та обґрунтовано залишив скаргу ОСОБА_5 без задоволення, а таке своє рішення належним чином вмотивував.

При розгляді апеляції ОСОБА_5 суд апеляційної інстанції її доводи перевірив та прийняв рішення, яке відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

Враховуючи викладене, колегія суддів підстав для задоволення касаційної скарги і скасування судових рішень не знаходить.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які були б підставами для скасування чи зміни судових рішень, також не виявлено.

На підставі наведеного, керуючись статтями 394- 396 КПК України, колегія суддів

постанову Печерського районного суду м. Києва від 07 грудня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 11 січня 2012 року залишити без змін, а касаційну скаргу ОСОБА_5 - без задоволення.