Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Єленіної Ж.М.,суддів Британчука В.В., Широян Т.А.,за участю прокурора Шевченко О.О.,захисника ОСОБА_5,

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 08 травня 2012 року кримінальну справу за касаційними скаргами засуджених ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_9 на вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 02 вересня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 жовтня 2011 року.

Зазначеним вироком засуджено:

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, такого, що не має судимості,

за ч. 4 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк десять років з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого;

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 громадянина України, такого, що не має судимості,

за ч. 4 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк дев'ять років з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого;

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, такого, що не має судимості,

до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 4 ст. 187 КК України на строк десять років з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого; за ч. 1 ст. 393 КК України - на строк чотири роки. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно ОСОБА_8 визначено покарання у виді позбавлення волі на строк тринадцять років з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

Цим же вироком ОСОБА_10 засуджено за ч. 4 ст. 187 КК України, судові рішення щодо якого в касаційному порядку не оскаржуються.

Постановлено стягнути у рахунок відшкодування матеріальної шкоди солідарно з ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_6 на користь: Правобережного відділення № 6719 ВАТ "Ощадбанк" 10 455 грн, Лівобережного відділення № 8420 ВАТ "Ощадбанк"71 725,46 грн; матеріальної шкоди та на користь потерпілої ОСОБА_11 - 75 грн.

Ухвалою апеляційного суду вирок місцевого суду щодо ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 залишено без зміни.

Згідно з вироком у травні 2009 року ОСОБА_10 створив організовану злочинну групу, до складу якої увійшли ОСОБА_8 та ОСОБА_6, котрі попередньо зорганізувалися для досягнення єдиного результату - отримання наживи злочинним шляхом, злочинна група характеризувалася стабільним складом її співучасників протягом тривалого часу, наявністю організатора в особі ОСОБА_10, попередньою зорганізованістю членів групи в загальне об'єднання для планування та здійснення двох і більше злочинів, стійкістю, усвідомленням кожним учасником факту об'єднання його з іншими особами у групу і з прагненням тісного об'єднання своїх зусиль з іншими учасниками для досягнення єдиного злочинного результату, наявністю єдиного плану та чітким розподілом функцій кожного учасника злочинної групи, обізнаністю їх зі злочинним планом.

Діючи у складі організованої групи за попередньою змовою між собою, ОСОБА_10, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 24 травня 2009 року близько 16:20 у приміщенні філії № 6719/0164 ВАТ "Ощадбанк України", розташованого по вул. Бабушкіна, 48 у м. Дніпропетровську, вчинили розбійний напад на касирів ОСОБА_12 та ОСОБА_13, погрожуючи їм пневматичним пістолетом № НОМЕР_4 моделі "МР-654К", тобто погрожуючи застосуванням насильства, небезпечного для їх життя і здоров'я, заволоділи майном ВАТ "Ощадбанк України" у сумі 11 555 грн, яким розпорядилися на власний розсуд.

Після цього у квітні 2009 року в уже існуючу злочинну групу для скоєння розбійних нападів увійшов ОСОБА_7, якого ОСОБА_10 ввів у загальний план і мету, яку переслідували учасники групи, - збагачення за рахунок скоєння корисливих злочинів.

08 квітня 2009 року близько 15:45 ОСОБА_10, ОСОБА_8 і ОСОБА_6, будучи особами, котрі раніше вчиняли розбій, за попередньою змовою між собою та у складі організованої групи зі співучасником ОСОБА_7 у приміщенні філії № 6719/0190 ВАТ "Ощадбанк України", розташованого по вул. Будівельників, 20а у м. Дніпропетровську, вчинили розбійний напад на касирів ОСОБА_14, ОСОБА_15 і ОСОБА_11, погрожуючи застосуванням насильства, небезпечного для їх життя і здоров'я, що виразилось у погрозі застосування наявного у ОСОБА_10 пневматичного пістолета № НОМЕР_4 моделі "МР-654К", який він демонстрував, направляючи по черзі в бік потерпілих. Після чого співучасники заволоділи майном ВАТ "Ощадбанк України" в розмірі 831 грн, а також мобільним телефоном "Нокіа-6080" вартістю 500 грн та СІМ-карта до нього вартістю 25 грн, які належали потерпілій ОСОБА_11, чим завдали їй матеріальної шкоди на суму 525 грн. Викраденим розпорядилися на власний розсуд.

15 квітня 2009 року близько 15:55 ОСОБА_10, ОСОБА_8 і ОСОБА_6 за попередньою змовою між собою, діючи у складі організованої групи з метою заволодіння чужим майном, будучи особами, які раніше вчиняли розбій, у приміщенні філії № 8420/0148 ВАТ "Ощадбанк України", розташованого по вул. Косіора у м. Дніпропетровську, вчинили розбійний напад на касирів ОСОБА_16 і ОСОБА_17, а також на ОСОБА_18, яка знаходилась у приміщенні філії, погрожуючи цим особам застосуванням насильства, небезпечного для їх життя і здоров'я, що виразилось у погрозі застосування наявного у ОСОБА_10 вказаного вище пістолета, який останній демонстрував, направляючи по черзі в бік потерпілих. Після чого співучасники заволоділи майном ВАТ "Ощадбанк України" на загальну суму 71 965,46 грн та з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Крім того, 06 жовтня 2009 року ОСОБА_8, будучи заарештованим та особою, котра перебуває в попередньому ув'язненні, близько 13:30 під час конвоювання до слідчого ізолятора в автомобілі Mitsubishi Lancer (реєстраційний № НОМЕР_3) який їхав по вул. Чкалова у м. Дніпропетровську, під час вимушеної зупинки на перехресті з вул. К. Лібкнехта без відповідного дозволу відкрив двері транспортного засобу та втік з-під варти.

У касаційних скаргах:

- засуджений ОСОБА_6 просить виключити із судових рішень кваліфікуючу ознаку "вчинення злочину організованою групою" та пом'якшити призначене йому покарання, оскільки, на його думку, в матеріалах справи є достатньо підстав для цього;

- засуджений ОСОБА_7, посилаючись на неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого, просить судові рішення змінити, виключити з його обвинувачення кваліфікуючу ознаку "вчинення злочину у складі організованої групи", у зв'язку з чим перекваліфікувати його дії з ч. 4 на ч. 2 ст. 187 КК України та призначити покарання із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк шість років;

- засуджений ОСОБА_8, посилаючись на неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину й особі засудженого, просить судові рішення змінити, виключити з його обвинувачення кваліфікуючу ознаку "вчинення злочину у складі організованої групи" і призначити покарання із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України. Також указує, що залишаючи його апеляцію без задоволення, в ухвалі апеляційний суд не зазначив підстав, через які апеляцію визнано необґрунтованою;

- захисник ОСОБА_9, наводячи аналогічні доводи та просить судові рішення щодо засудженого ОСОБА_8 змінити, виключити з його обвинувачення кваліфікуючу ознаку "вчинення злочину організованою групою" та пом'якшити призначене покарання, застосувавши ст. 69 КК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_5 на підтримання касаційних скарг, думку прокурора про відсутність підстав для задоволення поданих скарг, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у них доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги задоволенню не підлягають на таких підставах.

Як видно з матеріалів справи, висновки про доведеність винності ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, наведених у вироку, і кваліфікацію їх дій суд зробив на підставі досліджених й детально перевірених в судовому засіданні доказів.

Доводи засудженого ОСОБА_8 в касаційній скарзі про застосування до нього недозволених методів ведення слідства визнані такими, що не відповідають дійсності, оскільки перевірялися судами першої і апеляційної інстанції і свого підтвердження не знайшли.

Не ґрунтуються на матеріалах справи і доводи скарг про неправильність кваліфікації дій засуджених за ч. 4 ст. 187 КК України за ознакою як вчинення ними злочину у складі організованої групи, оскільки, на думку касаторів, інкриміновані засудженим злочини було вчинено за попередньою змовою між собою.

Між тим вчинення ними злочинів організованою групою повністю підтверджується наявними матеріалами справи.

Так, злочин визнається вчиненим організованою групою, якщо в його готуванні або вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувались у стійке об'єднання для вчинення цього та іншого (інших) злочинів, об'єднаних єдиним планом з розподілом їх функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.

Про наявність у діях засуджених зазначеної кваліфікуючої ознаки свідчить стійкість об'єднання, кількісний склад - чотири особи, наявність заздалегідь розробленого плану з розподілом функцій між членами групи, наявність матеріальної бази для здійснення злочинів - пневматичного пістолету № НОМЕР_4 моделі "МР-654К" та автомобіля "Тойота Каріна" (реєстраційний №. НОМЕР_5), яким керував ОСОБА_8 Після вчинення першого злочину вони вчиняли інші злочини, чим продовжували спільну злочинну діяльність. Свої напади засуджені заздалегідь спільно обговорювали, про дії кожного з учасників групи були обізнані, всі були об'єднані єдиним планом - збагачення за рахунок вчинення особливо тяжких корисливих злочинів проти власності шляхом розбійних нападів, і з метою реалізації планів і намірів нападали на філіали ВАТ "Ощадбанк України", де застосовували насильство, небезпечне для життя та здоров'я осіб, які зазнавали нападу.

Всебічно й об'єктивно дослідивши та належно оцінивши докази, суди правильно кваліфікували дії ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за ч. 4 ст. 187 КК України, а також ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 393 КК України.

Будь-яких процесуальних порушень при збиранні, дослідженні й оцінці доказів, які би ставили під сумнів правильність висновків суду щодо доведеності винності ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та кваліфікації їх дій, органами досудового слідства та судом не допущено.

Безпідставними є твердження ОСОБА_8 про порушення його права на ознайомлення з матеріалами справи, оскільки засуджений у повному обсязі ознайомився з томами 1кримінальної справи, однак від подальшого ознайомлення відмовився без поважних причин, про що було складено відповідний акт (т. 13, а. с. 66, 72, 76, 77).

Твердження ОСОБА_8 та його захисника про те, що засуджений був позбавлений можливості бути присутнім при розгляді його справи в апеляційному суді, є безпідставними. Відповідно до вимог ст. 358 КПК України, засуджений, який утримується під вартою, підлягає обов'язковому виклику в апеляційний суд, коли про це надійшло його клопотання. Однак у матеріалах справи відсутнє таке клопотання ОСОБА_19, а тому апеляційний суд вимог ст. 358 КПК України не порушив.

У ході апеляційного розгляду справи були перевірені наведені в апеляціях доводи засуджених ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_9, за змістом аналогічні викладеним у касаційних скаргах, і з посиланням на обставини справи мотивовано визнані необґрунтованими. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

При призначенні ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 покарання суд дотримався вимог ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винних, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання, і призначив покарання, яке є необхідним та достатнім для попередження нових злочинів. Таке покарання відповідає вимогам кримінального закону і є справедливим, а тому підстав для його пом'якшення чи застосування ст. 69 КК України колегія суддів не вбачає.

Перевіркою матеріалів справи також встановлено, що істотних порушень кримінально-процесуального закону, які би перешкоджали чи могли перешкодити суду всебічно, повно і об'єктивно розглянути справу та постановити законний і обґрунтований вирок, органами досудового слідства, судами першої й апеляційної інстанції не допущено.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги про зміну судових рішень, ухвалених щодо ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 394- 396 КПК України, колегія суддів

Вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 02 вересня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 жовтня 2011 року щодо ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 залишити без зміни, а їх касаційні скарги і касаційну скаргу захисника ОСОБА_9 - без задоволення.