5-1816к12 Про вимагання та одержання хабара, скоєне начальником відділу контролю за переміщенням товарів міської митниці, за допущення дорожнього транспортного засобу до перевезень вантажів під митними печатками та пломбами - 08.05.2012 Прийняття

розглянула у відкритому судовому засіданні 8 травня 2012 року в м. Києві кримінальну справу за касаційними скаргами прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Апеляційного суду Черкаської області від 17 січня 2012 року.

Вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 31 жовтня 2011 року

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, раніше несудимий, -

засуджений за ч. 3 ст. 368 КК України із застосуванням ст.ст. 69, 77 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років із позбавленням права обіймати посади в органах державної митної служби строком на 3 роки, без конфіскації майна, з позбавленням спеціального звання - радник митної служби 2 рангу.

Відповідно до вимог ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки.

Зазначеним вироком вирішено питання щодо судових витрат та речових доказів.

Як зазначено у вироку ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за те, що він працюючи на посаді начальника відділу контролю за переміщенням товарів Черкаської митниці, маючи спеціальне звання - радник митної служби 2 рангу, являючись службовою особою, яка займає відповідальне становище, діючи умисно, з корисливих мотивів, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, в період з 11 липня по 12 липня 2011 року вимагав від громадянина ОСОБА_3, який був уповноважений представляти інтереси фізичної особи-підприємства ОСОБА_4, хабара в сумі 1000 доларів США за сприяння в оформленні свідоцтва про допущення дорожнього транспортного засобу до перевезень вантажів під митними печатками та пломбами на транспортний засіб: напівпричіп бортовий - Е марки SCHMITZ, реєстраційний номер НОМЕР_1, а також хабара в сумі 200 грн. за сприяння у проведенні огляду вказаного дорожнього транспортного засобу на предмет відповідності технічним вимогам.

11 липня 2011 року близько 17 год. ОСОБА_2 у своєму службовому кабінеті в приміщенні Черкаської митниці за адресою м. Черкаси, вул. О.Дашковича, 76, одержав від ОСОБА_3 частину обумовленого хабара в сумі 400 доларів США і 200 гривен, та продовжуючи свої дії, 12 липня 2011 року близько 11 год. в своєму робочому кабінеті за вищевказаною адресою, одержав від ОСОБА_3 решту хабара в сумі 600 доларів США за сприяння в оформленні свідоцтва про допущення дорожнього транспортного засобу до перевезень вантажів під митними печатками та пломбами на транспортний засіб: напівпричіп бортовий - Е марки SCHMITZ, реєстраційний номер НОМЕР_1, згідно офіційно встановленого Національним банком України курсу на час вчинення злочину становить 7975 гривень, а всього таким чином одержав хабара в загальній сумі 8175 грн., що більше ніж в 17 разів перевищувало встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Вироком Апеляційного суду Черкаської області від 17 січня 2012 року зазначений вирок суду в частині призначення ОСОБА_2 покарання скасовано. ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, та призначено йому покарання - п'ять років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади в органах державної митної служби строком на 3 роки, без конфіскації майна. На підставі ст. 54 КК України ОСОБА_2 позбавлено спеціального звання та рангу - радник митної служби 2 рангу. На підставі ст. 75, 76 КК України звільнено ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки. Виключено з вироку посилання суду на застосування ст. 69 КК України при призначенні засудженому покарання.

В решті вирок суду залишено без зміни.

У касаційній скарзі та доповненні до неї прокурор, не оспорюючи доведеності вини ОСОБА_2 у вчинені злочину та кваліфікації його дій за ч. 3 ст. 368 КК України, просить вирок апеляційного суду скасувати через істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, які полягають, на думку прокурора, у порушенні судом вимог ч. 3 ст. 299 КПК України, неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину і особі засудженого внаслідок м'якості, а кримінальну справу направити на новий апеляційний розгляд.

У запереченнях на касаційну скаргу прокурора засуджений ОСОБА_2 зазначає, що доводи касаційної скарги є безпідставними і просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду - без зміни.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, яка підтримала касаційну скаргу, захисника та засудженого, які просили вирок суду залишити без зміни, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга до задоволення не підлягає таких підстав.

ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за ч. 3 ст. 368 КК України. Доведеність його вини у вчиненні злочину та кваліфікація його дій за вказаною статтею в касаційній скарзі не оскаржуються.

Посилання прокурора у касаційній скарзі на допущені судом істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону є безпідставними і не ґрунтуються на матеріалах справи.

Як видно з матеріалів кримінальної справи, ОСОБА_2 на початку судового розгляду справи частково визнавав свою вину у вчиненому злочині, в подальшому засуджений повністю визнав свою вину. У зв'язку з чим заявлене захисником клопотання щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження, відповідно до вимог ч. 3 ст. 299 КПК України, судом першої інстанції задоволено.

Безпідставними є і доводи касаційної скарги прокурора про необхідність скасування вироку апеляційного суду з підстав призначення ОСОБА_2 м'якого покарання.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Як вбачається з вироку, апеляційний суд при призначенні ОСОБА_2 покарання врахував: конкретні обставини справи, у тому числі і ті, на які вказується в касаційній скарзі, а саме, що ОСОБА_2 скоїв злочин, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище; ступінь тяжкості вчиненого ним злочину; обставини, що пом'якшують покарання, та відсутність обставин, які обтяжують покарання;

За таких обставин, підстав вважати, що призначене ОСОБА_2 покарання не відповідає тяжкості вчиненого ним злочину та особі засудженого немає.

Призначене покарання є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Разом з тим, враховуючи призначене покарання, вищенаведені обставини та дані про особу засудженого, суд дійшов обґрунтованого висновку про можливість звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального законодавства, які, відповідно до вимог ст. 370 КПК України є підставою для скасування чи зміни судових рішень, під час перегляду справи судом касаційної інстанції не встановлено.

Виходячи з зазначеного, керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, залишити без задоволення, вирок Апеляційного суду Черкаської області від 17 січня 2012 року відносно ОСОБА_2 - без зміни.