Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Зубара В.В.,

суддів: Марчук Н.О., Матієк Т.В.,

з участю прокурора Шевченко О.О.

розглянула в судовому засіданні 8 травня 2012 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Полтавської області на вирок Шишацького районного суду Полтавської області від 15 серпня 2011 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, в силу ст. 89 КК України такий, що не має судимості,-

засуджений за:

- ч. 2 ст. 146 КК України з застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді штрафу в сумі 6000 гривень;

- ч. 2 ст. 125 КК України та на підставі ст. ст. 49, ч. 1 п. 3, 74 ч. 5 КК України (2341-14) звільнений від покарання у зв'язку з закінченням строку давності.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, раніше не судимий, -

засуджений за:

- ч. 2 ст. 146 КК України і на підставі ст. 1 п. «в», ст. 6 Закону України від 08.07.2011 року «Про амністію у 2011 році» звільнений від кримінальної відповідальності;

ч. 1 ст. 125 КК України і на підставі ст.ст. 49, ч. 1 п. 3, 74 ч. 5 КК України (2341-14) звільнений від покарання у зв'язку із закінченням строку давності.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 127 КК України виправдано за недоведеністю їх вини у вчиненні злочину.

Зазначеним вироком вирішено питання щодо цивільного позову та речових доказів.

В апеляційному порядку вирок суду не переглядався.

Згідно з вироком суду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнані винними та засуджені за те, що вони 29 липня 2009 року близько 23 год. 30 хв. за попередньою змовою на ґрунті особистих неприязних відносин, діючи з прямим умислом, направленим на спричинення тілесних ушкоджень, незаконно викрали потерпілого ОСОБА_3 з місця його проживання за адресою АДРЕСА_1 при цьому спричинивши йому легкі тілесні ушкодження, вивезли його на автомобілі таксі в ліс, де ОСОБА_1 продовжив нанесення потерпілому ударів кулаками та ногами в різні частини тіла, а ОСОБА_2 підтримував дії ОСОБА_1 та здійснював своєю присутністю психологічний вплив на потерпілого з метою придушити його намір чинити будь-який опір. Під час побиття потерпілому ОСОБА_3 вдалося вирватися та втекти в ліс.

У касаційній скарзі та доповненні до неї прокурор просить вирок суду відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 скасувати через істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особам засуджених внаслідок м'якості, справу направити на новий судовий розгляд. При цьому посилається на те, що судом: безпідставно виправдано засуджених за ч. 2 ст. 127 КК України; порушено вимоги ст. ст. 306, 323 КПК України; в порушення вимог закону звільнено засуджених від відбування покарання за ч.2 ст. 125 КК України, яке не було призначено. Також, вказує, що при звільненні ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 146 КК України на підставі акту амністії судом було неправильно застосовано Закон України «Про амністію у 2011 році» (3680-17) , який не передбачає звільнення від кримінальної відповідальності або покарання по окремим епізодам злочинної діяльності.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, яка підтримала касаційну скаргу та доповнення до неї, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 398 КПК України підставою для скасування або зміни вироку, ухвали є істотне порушення кримінально-процесуального закону.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 323 КПК України суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні.

Так, всупереч зазначеним вимогам кримінально-процесуального закону, постановляючи вирок суд на підтвердження своїх висновків послався на докази, які не досліджувалися у судовому засіданні, зокрема, це показання свідків ОСОБА_4,ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9

Наведені порушення є такими, що істотно вплинули на правильність прийняття рішення по справі в суді першої інстанції

Крім того, обґрунтованими є і доводи прокурора, викладені ним у касаційній скарзі, щодо невідповідності призначеного покарання тяжкості злочину та особам засуджених внаслідок м'якості.

Виходячи з того, що вирок суду постановлений з порушенням вимог кримінально-процесуального закону, він підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд.

Якщо при новому судовому розгляді справи суд дійде висновку про доведеність вини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, за які вони засуджені, то покарання, призначене їм вироком Шишацького районного суду Полтавської області від 15 серпня 2011, слід вважати таким, що не відповідає ступеню тяжкості злочину та особам засуджених внаслідок м'якості.

Інші доводи касаційної скарги прокурора мають бути предметом перевірки суду при новому розгляді справи.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу заступника прокурора Полтавської області задовольнити частково.

Вирок Шишацького районного суду Полтавської області від 15 серпня 2011 року відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - скасувати, справу направити на новий судовий розгляд.