Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Зубара В.В.,

суддів: Марчук Н.О., Матієк Т.В.,

за участю прокурора Сорокіної О.А.,

особи, яку звільнено від

кримінальної відповідальності ОСОБА_1,

розглянула в судовому засіданні 8 травня 2012 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора м. Києва на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 18 листопада 2011 року щодо ОСОБА_1

Цією постановою

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, такого, що

не має судимостей,

звільнено на підставі ст. 48 КК України від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 175 КК України, у зв'язку зі зміною обстановки, а провадження по справі закрито.

В апеляційному порядку справа не переглядалася.

Як установив суд, ОСОБА_1, будучи керівником підприємства, умисно та безпідставно не виплатив працівникам підприємства заробітну плату більш ніж за один місяць.

У касаційній скарзі прокурор порушив питання про скасування судового рішення через істотне порушення кримінально-процесуального закону та направлення справи на новий судовий розгляд. Свої вимоги прокурор мотивував тим, що суд, приймаючи рішення про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності, належним чином не мотивував, у чому виразилася зміна обстановки.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримання поданої скарги, заперечення ОСОБА_1 проти скарги, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.

Відповідно до ст. 48 КК України підставами звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки є, вчинення цією особою вперше злочину невеликої або середньої тяжкості, якщо буде визнано, що на час розгляду справи в суді внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.

Статтею 7 КПК України встановлений порядок такого звільнення. Тобто застосування даних норм законодавства можливе лише за наявності двох обов'язкових умов - вчинення вперше злочину невеликої або середньої тяжкості. Ці дві обставини є передумовами, які в поєднанні з іншими даними можуть свідчити про втрату суспільної небезпечності діянням або особою, внаслідок зміни обстановки.

Як убачається з матеріалів справи, обвинувачений ОСОБА_1 під час попереднього розгляду справи заявив клопотання про його звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України, посилаючись на те, що він раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, позитивно характеризувався, повністю відшкодував заподіяну шкоду ще на стадії досудового слідства, у зв'язку з чим перестав бути суспільно небезпечним.

Проти звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності не заперечував і прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції.

З такими доводами обвинуваченого ОСОБА_1 та прокурора, який брав участь у розгляді справи, погодився й суд, який, обґрунтовуючи висновки про втрату ОСОБА_1 суспільної небезпеки та зміну обстановки, послався на повне визнання ним вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину невеликої тяжкості, дані про його особу, повне відшкодування заподіяної шкоди.

Тому посилання заступника прокурора м. Києва на те, що суд допустив істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону при звільненні ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності, є непереконливими.

Отже, постановлене щодо ОСОБА_1 рішення відповідає вимогам закону. Підстав для його зміни або скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 395, 396 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу заступника прокурора м. Києва залишити без задоволення, а постанову Оболонського районного суду м. Києва від 18 листопада 2011 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.