Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Зубара В.В.,

суддів: Марчук Н.О., Матієк Т.В.,

за участю прокурора Сорокіної О.А.,

розглянула в судовому засіданні 8 травня 2012 року в м. Києві справу за касаційною скаргою потерпілого ОСОБА_1 на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 травня 2011 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Київської області від 28 липня 2011 року щодо ОСОБА_2

ОСОБА_1 24 жовтня 2007 року звернувся до суду зі скаргою приватного обвинувачення в порядку ст. 27 КПК України про притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності.

18 липня 2008 року постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 125 КК України.

Вироком Бориспільського міськрайонного суду від 24 жовтня 2008 року виправдано ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 125 КК України.

Постановою попереднього розгляду Апеляційного суду Київської області від 13 січня 2009 року справу щодо ОСОБА_3 повернуто до місцевого суду для виконання вимог ст. 353 КПК України із вказівкою про пропуск потерпілим строку на апеляційне оскарження.

23 січня 2009 року та 28 липня 2009 року постановами Бориспільського міськрайонного суду Київської області апеляції ОСОБА_1 визнані такими, що не підлягають розгляду.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 серпня 2010 року клопотання ОСОБА_1 про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження вироку Бориспільського міськрайонного суду від 24 жовтня 2008 року щодо ОСОБА_2 відхилено, а апеляцію визнано такою, що не підлягає розгляду.

24 травня 2011 року постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області клопотання потерпілого ОСОБА_1 від 29 квітня 2011 року про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження вироку Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 жовтня 2008 року щодо ОСОБА_2 відхилено, а апеляцію на зазначений вирок визнано такою, що не підлягає розгляду.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 28 липня 2011 року зазначену постанову місцевого суду залишено без зміни.

У касаційній скарзі потерпілий ОСОБА_1 порушив питання про скасування ухвали апеляційного суду від 28 липня 2011 року та постанови місцевого суду від 24 травня 2011 року по кримінальній справі щодо ОСОБА_2 через істотне порушення норм матеріального та процесуального права. При цьому вказав, що відповідно до чинного законодавства оскаржив вирок місцевого суду, однак суди першої та апеляційної інстанцій в порушення вимог ч. 3 ст. 349 КПК України невірно вирахували строк апеляційного оскарження, чим порушили його право на оскарження рішення суду.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора про часткове підтримання поданої скарги та направлення справи на новий апеляційний розгляд, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню на таких підставах.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України апеляція на вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено цим Кодексом (1001-05) , може бути подана протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Як убачається з матеріалів справи, вирок суду був постановлений 24 жовтня 2008 року, останній день подачі апеляції припадав на вихідний день - суботу 08 листопада 2008 року, у зв'язку з чим потерпілий подав скаргу безпосередньо до суду у перший робочий день з дотриманням вимог ст. 89 КПК України без пропуску строку на оскарження - в понеділок 10 листопада 2008 року.

Суд першої інстанції залишив вказану обставину поза увагою та безпідставно визнав апеляцію ОСОБА_1 такою, що не підлягає розгляду, через пропуск строку на оскарження та неподання клопотання про його поновлення, тому постанова від 24 травня 2011 року як постановлена з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону підлягає скасуванню з направленням справи до суду для виконання вимог глави 29 КПК України (1001-05) .

З огляду на те, що апеляційний суд на зазначені вище порушення місцевим судом вимог закону при прийнятті апеляції потерпілого уваги не звернув, підлягає скасуванню й ухвала апеляційного суду.

Крім того, в порядку ст. 395 КПК України підлягають скасуванню постанова попереднього розгляду Апеляційного суду Київської області від 13 січня 2009 року, якою було безпідставно повернуто справу про обвинувачення ОСОБА_3 до місцевого суду для виконання вимог, передбачених ст. 353 КПК України, та постанови місцевого суду від 23 січня 2009 року, 28 липня 2009 року, 16 серпня 2010 року, якими апеляції потерпілого визнані такими, що не підлягають розгляду, а його клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження відхилені, оскільки вирок суду першої інстанції від 24 жовтня 2008 року був оскаржений ОСОБА_1 у строк, передбачений чинним законодавством.

Керуючись статтями 395, 396 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 травня 2011 року, ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Київської області від 28 липня 2011 року та в порядку ст. 395 КПК України постанову попереднього розгляду Апеляційного суду Київської області від 13 січня 2009 року, постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 січня 2009 року, 28 липня 2009 року, 16 серпня 2010 року скасувати, а справу щодо ОСОБА_4 направити до суду першої інстанції для виконання вимог глави 29 КПК України (1001-05) .