5-2162км12 Про умисне вбивство, скоєне у стані алкогольного сп'яніння під час сварки, що виникла на ґрунті неприязних стосунків - 08.05.2012 Прийняття

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 08 травня 2012 року кримінальну справу за касаційними скаргами прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої та апеляційної інстанцій, засудженого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2 на вирок Київського районного суду

м. Сімферополя від 08 квітня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 04 жовтня 2011 року.

Зазначеним вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше судимого, останнього разу засудженого вироком Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 22 грудня 2010 року за ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 311 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1700 грн,

засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років.

На підставі статей 71, 72 КК України до покарання, призначеного ОСОБА_1 за цим вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком у виді штрафу в розмірі 1700 грн та остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років та штрафу в розмірі 1700 грн.

Вирішено питання про стягнення судових витрат і долю речових доказів.

Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за те, що він 30 грудня 2010 року в період із 21:55 по 23:55 у стані алкогольного сп'яніння після спільного вживання спиртних напоїв із ОСОБА_3 за місцем свого тимчасового проживання у АДРЕСА_1 під час сварки, що виникла на ґрунті неприязних стосунків, вдарив ОСОБА_3 декілька разів рукою (кулаками) по різних частинах тіла, а потім зірвав мотузку для білизни та, обмежуючи дії ОСОБА_3 і не даючи їй можливості чинити опір, оповив мотузку декілька разів навколо шиї, стягнув її і в такий спосіб деякий час утримував жінку до тих пір, доки не пересвідчився, що потерпіла померла на місці.

Ухвалою апеляційного суду вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 змінено, виключено з резолютивної частини при призначенні покарання засудженому вказівку суду про застосування статей 71, 72 КК України.

У касаційній скарзі та доповненнях до неї засуджений ОСОБА_1 просить судові рішення скасувати, а справу направити прокурору на нове розслідування. При цьому посилається на однобічність і неповноту досудового та судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Зазначає про те, що у справі органом досудового слідства допущено ряд порушень вимог кримінально-процесуального закону, процесуальні дії у справі проведені з порушенням цього закону, вважає, що порушено його право на захист. Зазначає, що за вчинення вказаного у вироку злочину його засуджено необґрунтовано, оскільки винуватість у вчиненні ним умисного вбивства як на досудовому, так і під час судового розгляду справи не знайшла свого підтвердження.

Скарга захисника засудженого ОСОБА_2 за своїм змістом аналогічна касаційній скарзі засудженого ОСОБА_1

Прокурор, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, у касаційній скарзі, не оскаржуючи доведеності винуватості засудженого ОСОБА_1 та кваліфікації його дій, просить постановлені у справі судові рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у зв'язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону. На думку прокурора, вирок місцевого суду не відповідає вимогам ст. 334 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, засудженого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, які кожен окремо підтримали свої вимоги за скаргами, пояснення прокурора, який підтримав скаргу прокурора повністю, а касаційній скарги засудженого та його захисника частково, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у скаргах, колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню на таких підставах.

Відповідно до вимог статей 367- 369 КПК України посилання на однобічність або неповноту дізнання, досудового чи судового слідства, невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи є предметом перевірки судом апеляційної інстанції, який за результатами перевірки згідно зі ст. 366 цього ж Кодексу має право на скасування вироку суду на вказаних підставах.

Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості

ОСОБА_1 у вчиненні умисного вбивства був предметом перевірки апеляційного суду і обґрунтовано визнаний таким, що відповідає доказам, зібраним у встановленому законом порядку, дослідженим у судовому засіданні, належно оціненим судом, і є обґрунтованим.

При цьому апеляційний суд виходив із показань самого засудженого ОСОБА_1 в якості підозрюваного та обвинуваченого про обставини вчинення ним злочину, оскільки ці показання об'єктивно узгоджуються: з показаннями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14; з протоколом огляду місця події та фото таблицею до нього, висновком судово-медичної експертизи від 17 лютого 2011 року про характер та локалізацію виявлених у засудженого тілесних ушкоджень, висновком імунологічної експертизи від 25 лютого 2011 року № 224, висновком дактилоскопічної експертизи, а також висновком судово-медичної експертизи від 17 лютого 2011 року № 37-м та показаннями експерта ОСОБА_15 даними нею в судовому засіданні про характер тілесних ушкоджень на трупі та причини смерті потерпілої ОСОБА_3 достовірність яких сумніву в колегії суддів не викликає.

Зміну показань ОСОБА_1, який в подальшому став заперечувати свою винуватість у вчиненні умисного вбивства, суд першої інстанції перевірив і прийняв відповідне мотивоване рішення про необґрунтованість його доводів щодо зміни показань, оскільки вони спростовуються вищевказаними доказами.

Проаналізувавши всі досліджені по справі докази в їх сукупності, в тому числі й ті, на які посилаються засуджений ОСОБА_1 та його захисник у касаційних скаргах, та давши належну оцінку всім його доводам, висунутим на свій захист із приводу обставин заподіяння смерті

ОСОБА_3, суд обґрунтовано визнав доведеною його винуватість у вчиненні злочину та правильно кваліфікував його дії за ч. 1 ст. 115 КК України.

Доводи касаційних скарг засудженого та його захисника про порушення права ОСОБА_1 на захист, колегія суддів вважає неспроможними.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з протоколу допиту в якості свідка ОСОБА_4 - вітчима засудженого від 31 грудня 2010 року (т. 1, а.с. 62), останній разом з ОСОБА_5 - матір'ю ОСОБА_1,

31 грудня 2010 року близько 01:30 прибули до квартири АДРЕСА_1 - місця події.

В подальшому 04 січня 2011 року ОСОБА_5 подала до слідчого відділу Київського РВ СГУ ГУ МВС України клопотання про допуск її до участі в справі, в якості захисника ОСОБА_1

Постановою від 05 січня 2011 року слідчий відмовив у задоволенні її клопотання, оскільки на момент, коли ОСОБА_5 подала заяву, вона відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 61 КПК України, як особа, яка підлягала допиту, а в подальшому й була допитана (т. 1, а.с. 118), не могла бути захисником.

Крім того, відповідно до ст. 44 КПК України близькі родичі, опікуни або піклувальники, як захисники можуть бути допущені до участі в справі за заявою обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого про їх допуск до участі в справі як захисників.

Окрім того, на всіх стадіях судових розглядів кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 115 КК України, останній користувався послугами захисників - адвокатів.

Доводи касаційної скарги прокурора про порушення місцевим судом вимог ст. 334 КПК України колегія суддів вважає безпідставними, оскільки всі складові предмету доказування за ст. 64 КПК України у фабулі обвинувачення визнаного судом доведеним у вироку викладено відповідно до вимог цього Кодексу. Порушень місцевим судом вимог ст. 334 КПК України, колегією суддів не встановлено.

Суд апеляційної інстанцій, перевіряючи дану кримінальну справу в апеляційному порядку, доводи поданих на вирок суду першої інстанції апеляцій засудженого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2, які аналогічні доводам касаційних скарг щодо доведеності винуватості засудженого у вчиненні інкримінованого йому злочину та порушень кримінально-процесуального закону органом досудового слідства, належним чином проаналізував та прийняв відповідне рішення про залишення апеляцій без задоволення, яке є достатньою мірою вмотивоване. Суд надав відповіді на всі доводи засудженого та його захисника, які були викладені у їх апеляціях. Свої висновки, з якими погоджується колегія суддів із цього питання, суд належним чином умотивував. Вони підтверджені доказами, які суд апеляційної інстанції ретельно перевірив і належним чином оцінив. Крім того, апеляційний суд перевірив твердження ОСОБА_1 щодо застосування до нього на досудовому слідстві недозволених методів та прийняв мотивоване рішення про їх безпідставність.