5-229км12 Про привласнення торговим представником грошових коштів, які належали ТОВ, шляхом зловживання ним своїм службовим становищем - 08.05.2012 Прийняття

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 8 травня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Миколаївської області на вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 17 жовтня 2011 року.

Вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 17 жовтня 2011 року засуджено

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, такого, що не має судимості

за ч. 3 ст. 191 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки з позбавленням права обіймати матеріально-відповідальні посади на підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності строком на 1 рік.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік та на нього покладені обов'язки згідно ст. 76 КК України.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь НФ СП ТОВ «Вітмарк - Україна» 2321,02 грн.

В апеляційному порядку вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 17 жовтня 2011 року щодо ОСОБА_1 не переглядався.

Згідно з вироком суду, ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що він, займаючи посаду торгового представника Миколаївської філії ТОВ СП «Вітмарк - Україна» згідно наказу від 13 вересня 2010 року, будучи матеріально-відповідальною особою за ввірені йому товари та інші матеріальні цінності ТОВ СП «Вітмарк - Україна», маючи умисел на привласнення грошових коштів, які належали ТОВ СП «Вітмарк - Україна», зловживаючи своїм службовим становищем, 15 вересня 2010 року здійснив поставку приватному підприємцю ОСОБА_2 товарно-матеріальні цінності - соки, на загальну суму 292 грн. 08 коп.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, 27 вересня 2010 року ОСОБА_1 отримавши від ПП ОСОБА_2 252 грн. 08 коп., в якості оплати за поставлені ним соки, як торговий представник ТОВ СП «Вітмарк - Україна» в касу підприємства не вніс, а привласнив їх в повному об'ємі.

Надалі, ОСОБА_1 в період часу з грудня 2010 року по лютий 2011 року, діючи повторно, у аналогічний спосіб, шляхом невнесення за поставлений товар грошей в касу підприємства від приватних підприємців: ОСОБА_3 300 грн., ОСОБА_4 100 грн., ОСОБА_5 199,80 грн., ОСОБА_6 373, 26 грн., ОСОБА_7 100 грн., ОСОБА_8 147,42 грн., ОСОБА_9 252,72 грн., ОСОБА_10 479,28 грн., ОСОБА_11 113,94 грн., ОСОБА_12 321,42 грн., ОСОБА_13 194,40 грн., ОСОБА_14 141,60 грн., привласнив отримані грошові кошти, чим заподіяв ТОВ СП «Вітмарк - Україна» матеріальної шкоди на загальну суму 2975,92 грн.

В касаційній скарзі прокурор просить вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд через неправильну кваліфікацію дій засудженого за ч. 3 ст. 191 КК України, оскільки вважає, що в діях засудженого відсутня кваліфікуюча ознака повторність і у даному випадку його дії належить кваліфікувати як продовжуваний злочин, передбачений ч. 1 ст. 191 КК України, який охоплювався єдиним умислом і складався із ряду тотожних дій.

Заслухавши доповідача, думку прокурора на підтримку касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Встановлені судом фактичні обставини вчиненого ОСОБА_1 злочину відповідають наявним у матеріалах справи доказам, які у судовому засіданні досліджувались в порядку ч. 3 ст. 299 КПК України.

Проте, кваліфікуючи дії засудженого за ч. 3 ст. 191 КК України за сукупністю злочинів як привласнення чужого майна зловживаючи своїм службовим становищем за ознакою повторності, суд першої інстанції допустив помилку.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 32 КК України повторність злочинів відсутня при вчиненні продовжуваного злочину, який складається з двох або більше тотожних діянь, об'єднаних єдиним злочинним наміром.

Суд не взяв до уваги спрямованість умислу на вчинення злочину засудженим. Із протоколу судового засідання та матеріалів справи убачається, що умисел у ОСОБА_1 спрямований на привласнення грошей не носив одномоментний характер. ОСОБА_1 пояснював, що гроші йому були потрібні на лікування, а потім і поховання матері, тт. у зв'язку із подіями його власного життя, які носили тривалий характер у певний проміжок часу .

За таких обставин колегія суддів вважає, що у даному випадку відсутня така кваліфікуюча ознака як повторність.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1, працюючи торговим представником, з вересня 2010 року по лютий 2011 року незаконно привласнив грошові кошти в розмірі 2975,92 грн., які були передані йому від реалізації товарів, які належали ТОВ СП «Вітмарк - Україна».

Оскільки дії ОСОБА_1 носили тотожний характер і були об'єднані єдиним злочинним наміром в його діях відсутня така кваліфікуюча ознака злочину як повторність, на чому правильно наголошує прокурор у касаційній скарзі, у зв'язку з чим дії засудженого ОСОБА_1 підлягають перекваліфікації.

Крім того, враховуючи те, що санкція ч. 1 ст. 191 КК України передбачає факультативне додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю, колегія суддів, враховуючи конкретні обставини справи та дані про особу винного, вважає за можливе не призначати ОСОБА_1 додаткової міри покарання у виді позбавлення права займати матеріально-відповідальні посади на підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності.

Керуючись статями 394- 396 КПК України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 17 жовтня 2011 року щодо ОСОБА_1 змінити.

Перекваліфікувати дії ОСОБА_1 з ч. 3 ст. 191 КК України на ч. 1 ст. 191 КК України та призначити йому за цим законом покарання у виді 3 років позбавлення волі без позбавлення права обіймати посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та покласти на нього обов'язки, передбачені п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.