Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Слинька С.С.,суддів:Дембовського С.Г., Кравченка С.І.,за участю прокурора Гладкого О.Є. розглянула в судовому засіданні в м. Києві 03 травня 2012 року справу за касаційною скаргою ОСОБА_6 на постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 27 жовтня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 22 грудня 2011 року, постановлених у результаті розгляду скарги ОСОБА_6 на повідомлення заступника прокурора Запорізької області від14 жовтня 2011 року.

Як убачається з матеріалів справи ОСОБА_6 05 вересня 2011 року направив до Генеральної прокуратури України звернення у якому серед інших питань висловив незгоду з прийнятими прокуратурою постановами про відмову в порушенні кримінальної справи, а також прохання щодо перегляду справи за нововиявленими обставинами.

Генеральна прокуратура України 13 вересня 2011 року дане звернення надіслала до прокуратури Запорізької області для організації перевірки та прийняття рішення.

14 жовтня 2011 року прокуратурою Запорізької області ОСОБА_6 було надано детальну відповідь щодо порушених у його зверненні питань.

Однак ОСОБА_6 звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя зі скаргою на дане повідомлення, яку суддя вказаного суду постановою від 27 жовтня 2011 року залишив без розгляду.

Ухвалою колегії суддів Апеляційного суду Запорізької області від 22 грудня 2011 року дана постанова районного суду залишена без зміни.

У своїй касаційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на незаконність оскаржуваних судових рішень у зв'язку з істотними порушеннями кримінально-процесуального закону, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справам, порушує питання про їх скасування.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги та просив залишити її без розгляду, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що скаргу необхідно залишити без розгляду з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 383 КПК України у касаційному порядку можуть бути перевірені вироки місцевих судів, постанови (ухвали) цих судів у справах про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, інші постанови (ухвали), які перешкоджають подальшому провадженню у справі, ухвали апеляційного суду, постановлені щодо цих вироків, постанов (ухвал).

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 скаргу на повідомлення заступника прокурора Запорізької області до районного суду подав на підставі положень статей 99-1, 234, 236, 236-1 КПК України.

Так, відповідно до змісту ст. 99-1 КПК України постанову слідчого і органу дізнання про відмову в порушенні кримінальної справи може бути оскаржено відповідному прокуророві, а якщо таку постанову винесено прокурором - вищестоящому прокуророві. Постанову прокурора, слідчого і органу дізнання про відмову в порушенні кримінальної справи може бути оскаржено особою, інтересів якої вона стосується, або її представником до суду в порядку, передбаченому ст. 236-1 КПК України.

Згідно із ст. 236 КПК України скарга на дії прокурора при проведенні ним досудового слідства або окремих слідчих дій у справі подається вищестоящому прокуророві, який її розв'язує в порядку і в строки, що передбачені статтями 234 і 235 цього Кодексу. Дії прокурора можуть бути оскаржені до суду. Скарги на дії прокурора розглядаються судом першої інстанції при попередньому розгляді справи або при розгляді її по суті.

Отже, наведені положення процесуального закону стосуються порядку та строків оскарження дій прокурора в результаті прийняття ним процесуальних рішень у ході вирішення питання про порушення кримінальної справи чи її розслідування. Однак оскаржуване повідомлення прокурора є лише інформаційним листом, а не конкретним рішенням у справі, а відтак не перешкоджає її подальшому провадженню.

Таким чином, оскільки судові рішення щодо залишення без розгляду скарги на повідомлення прокурора також ніяким чином не впливають на подальше провадження у справі, то колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу ОСОБА_6 залишити без розгляду, оскільки оскаржувані судові рішення не є предметом розгляду суду касаційної інстанції.

На підставі наведеного, керуючись статтями 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу ОСОБА_6 на постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 27 жовтня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 22 грудня 2011 року залишити без розгляду.

Касаційне провадження у справі закрити.