Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої судді: Васильченко Н.В.,

суддів: Калашнікової О.В., Леонтович К.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду справу за касаційною скаргою Реєстраційної служби Новосанжарського районного управління юстиції Полтавської області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 3 лютого 2015 року у справі № 816/4867/14 за позовом приватної агрофірми "Агротехнологія" до Реєстраційної служби Новосанжарського районного управління юстиції Полтавської області, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Гак Інни Іванівни, третя особа ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, -

У грудні 2014 року приватна агрофірма "Агротехнологія" звернулася до суду з позовом до Реєстраційної служби Новосанжарського районного управління юстиції Полтавської області, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Гак Інни Іванівни, третя особа ОСОБА_2, в якому просила: визнати протиправним та скасувати рішення від 29 жовтня 2014 року № 16837380 про відмову у державній реєстрації іншого речового права, розташованого за адресою Полтавська область, Новосанжарський район, Судівська сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1 за суб'єктом приватна агрофірма "Агротехнологія"; зобов'язати зареєструвати договір оренди земельної ділянки, що розташована за адресою Полтавська область, Новосанжарський район, Судівська сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1 за суб'єктом приватна агрофірма "Агротехнологія".

Позовні вимоги мотивовані тим, що документи, подані на реєстрацію, відповідають вимогам законодавства, однак державний реєстратор вийшов за межі наданих йому законом повноважень, оскільки відмовив у реєстрації з підстав, не передбачених Законом, фактично здійснюючи тлумачення норм законодавства України, що не входить до його компетенції, у той час як жодним законом України не передбачено заборони на передачу в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства громадянином юридичній особі для використання цієї земельної ділянки сільськогосподарського призначення з метою вирощування сільгоспкультур для товарного сільськогосподарського виробництва.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 3 лютого 2015 року, позовні вимоги задоволені частково. Визнане протиправним та скасоване рішення від 29 жовтня 2014 року № 16837380 про відмову у державній реєстрації іншого речового права, розташованого за адресою Полтавська область, Новосанжарський район, Судівська сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1 за суб'єктом приватна агрофірма "Агротехнологія". Зобов'язано Реєстраційну службу Новосанжарського районного управління юстиції розглянути подану представником приватної агрофірми "Агротехнологія" заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за реєстраційним номером 8737941 та прийняти рішення у відповідності до вимог чинного законодавства України. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Реєстраційна служба Новосанжарського районного управління юстиції Полтавської області звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судом, вивчивши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено, що 29.10.14 р. між ОСОБА_2(орендодавець) та приватною агрофірмою "Агротехнологія"(орендар) був укладений договір оренди землі, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Судівської сільської ради, кадастровий номер НОМЕР_1. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 2,71 га, у тому числі рілля - 2,71 га. Земельна ділянка, яка знаходиться на території Судівської сільської ради, кадастровий номер НОМЕР_1, була передана в оренду позивачу третьою особою 29.10.14 р. згідно акту прийому-передачі земельної ділянки від 29.10.14 р.

Позивач звернувся до Реєстраційної служби Новосанжарського районного управління юстиції із заявою № 8737941 від 29.10.14 р. про проведення державної реєстрації іншого речового права - права оренди земельної ділянки. До зазначеної заяви позивачем також було додано: договір оренди землі від 29.10.14 р.; доручення на представника; копію паспорту та копію дубліката картки фізичної особи-платника податків; документ про сплату державного мита.

Рішенням державного реєстратора Новосанжарського районного управління юстиції № 16837380 від 29.10.14 р. ПАФ "Агротехнологія" було відмовлено у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Частково задовольняючи позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що рішення відповідача № 16837380 від 29.10.14 р. про відмову у державній реєстрації іншого речового права, розташованого за адресою Полтавська область, Новосанжарський район, Судівська сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1, за суб'єктом приватна агрофірма "Агротехнологія" є неправомірним та законодавчо не обґрунтованим

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції виходячи з наступного.

Предметом спору у даній справі є правомірність рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Новосанжарського районного управління юстиції Полтавської області Гак Інни Іванівни від 29 жовтня 2014 року № 16837380 про відмову у державній реєстрації іншого речового права, розташованого за адресою Полтавська область, Новосанжарський район, Судівська сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1 за суб'єктом приватна агрофірма "Агротехнологія"

Судами встановлено, що підставою для відмови позивачу у державній реєстрації договору оренди земельної ділянки слугував висновок державного реєстратора про те, що на підставі ст. 22 Земельного кодексу України, ст. 1 Закону України "Про особисте селянське господарство" ПАФ "Агротехнологія" не може використовувати дану земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, оскільки така земельна ділянка може бути використана лише фізичною особою для задоволення особистих потреб, що на думку відповідача свідчить про нікчемність правочину.

Згідно ст. 19 Земельного кодексу України головним критерієм класифікації земель є їх основне цільове призначення, що впливає на зміст прав і обов'язків суб'єктів земельних правовідносин.

Відповідно ст. 22 цього Кодексу земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть надаватися громадянам для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а сільськогосподарським підприємствам - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком судів, що передача в оренду земельних ділянок, наданих у власність громадянам для ведення особистого селянського господарства, юридичним особам для ведення товарного сільськогосподарського виробництва провадиться в межах однієї категорії земель без зміни їх цільового призначення, оскільки зміна відбувається лише при віднесенні до тієї чи іншої категорії земель, відповідно громадяни, у власності яких є земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, можуть надавати їх в оренду юридичним особам, без зміни цільового призначення земель, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Порядок дій органів реєстраційної служби під час реалізації владної управлінської функції проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації та їх обтяжень, визначається Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (1952-15) , Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою КМУ від 17.10.13 № 868 (868-2013-п) , та іншими нормативно-правовими актами.

При цьому, як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, зазначені нормативіні акти, що регулюють спірні правовідносини не містять норм, які б наділяли відповідача повноваженнями на визнання правочинів нікчемними, повноваженнями на оцінку відповідності будь-якого правочину вимогам ст. 203, ст. 215, ст. 216, ст. 228 ЦК України.

Разом з тим, ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" містить вичерпний перелік підстав для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень. Згідно ч. 1 цієї статті у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Згідно ч. 4 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

Як вірно встановлено судами першої та апеляційної інстанцій рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Новосанжарського районного управління юстиції Полтавської області Гак Інни Іванівни від 29 жовтня 2014 року № 16837380 про відмову у державній реєстрації іншого речового права, розташованого за адресою Полтавська область, Новосанжарський район, Судівська сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1 за суб'єктом приватна агрофірма "Агротехнологія" не містить підстав визначених ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Зазначене свідчить про неправомірність дій державного реєстратора при прийнятті оскаржуваного рішення.

Разом із тим, суди обґрунтовано зазначили про неможливість задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача зареєструвати договір оренди земельної ділянки, що розташована за адресою Полтавська область, Новосанжарський район, Судівська сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1 за суб'єктом приватна агрофірма "Агротехнологія" та вийшли за межі позовних вимог для зобов'язання відповідача розглянути подану представником приватної агрофірми "Агротехнологія" заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за реєстраційним номером 8737941 та прийняти рішення у відповідності до вимог чинного законодавства України з огляду на те, що питання про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку віднесено виключно до компетенції державного реєстратора, при цьому суд не може підміняє суб'єкта владних повноважень у реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта.

Виходячи з наведеного колегія суддів погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої та апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу Реєстраційної служби Новосанжарського районного управління юстиції Полтавської області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 3 лютого 2015 року у справі № 816/4867/14 залишити без змін.

ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, в порядку та у строки, визначені ст.ст. 236- 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.