Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Слинька С.С.,суддів Дембовського С.Г., Кравченка С.І.за участю прокурора Сенюк В.О. розглянула в судовому засіданні в м. Києві 03 травня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_5 в інтересах засудженої ОСОБА_6 на вирок Горохівського районного суду Волинської області від 07 вересня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 30 серпня 2011 року.

Вироком Горохівського районного суду Волинської області від

07 вересня 2011 року

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянку України, згідно з ст. 89 КК України (2341-14) судимості не має,

засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України на 7 років позбавлення волі.

За вироком суду ОСОБА_6 визнано виною та засуджено за те, що вона 06 вересня 2010 року приблизно о 1-й годині, знаходячись в приміщенні літньої кухні у власному домоволодінні, розташованому у

с. Старики Горохівського району Волинської області, у стані алкогольного сп'яніння, під час сварки на грунті особистих неприязних стосунків нанесла удар ножем у грудну клітину ОСОБА_7, який від отриманого тілесного ушкодження, яке відноситься до тяжких тілесних ушкоджень як небезпечне для життя в момент заподіяння, через короткий проміжок часу помер.

Ухвалою колегії суддів Апеляційного суду Волинської області від

30 серпня 2011 року вказаний вирок районного суду залишено без зміни.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_5 ставить питання про незаконність оскаржуваних судових рішень в зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженої. При цьому захисник просить перекваліфікувати дії ОСОБА_8 на ст. 124 КК України та призначити їй покарання із застосуванням ст. 69 КК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги та просив оскаржувані судові рішення залишити без зміни, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 398 КПК України фактичні обставини справи, які були предметом перевірки та оцінки судів першої та апеляційної інстанції, перегляду в касаційному порядку не підлягають.

Тому колегія суддів, при розгляді касаційної скарги захисника на оскаржувані судові рішення, виходить із фактичних обставин справи, установлених рішеннями суддів першої та апеляційної інстанції.

Твердження захисника про необхідність кваліфікації дій ОСОБА_6 за ст. 124 КК України як умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у результаті перевищення меж необхідної оборони були предметом розгляду судів першої та апеляційної інстанції, однак свого підтвердження в матеріалах справи не знайшли.

Так, беручи до уваги, що ініціатором чергової бійки зі своїм колишнім чоловіком була сама засуджена, відсутність підстав для застосування нею в якості зброї ножа та нанесення ним тілесних ушкоджень, суди першої та апеляційної інстанції, проаналізувавши обставини справи, конкретні деталі, механізм та мотив вчинення злочинів, невідповідність знарядь захисту і нападу, дійшли до правильного висновку про відсутність у діях ОСОБА_6 ознак перевищення меж необхідної оборони.

Таким чином, кваліфікація дій засудженої ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого є правильною.

Що стосується доводів захисника про невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженої та вони є безпідставними.

Як убачається з матеріалів справи, суд першої інстанції, обираючи ОСОБА_6 вид та міру покарання, врахував ступінь вчиненого нею злочину, конкретні обставини його вчинення, її позитивну характеристику за місцем проживання та наявність на утриманні двох малолітніх дітей. Крім того, суд взяв до уваги обставини, що пом'якшують її покарання, якими визнав щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, а також обставини, що його обтяжують - вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння

Прийнявши до уваги всі ці обставини у їх сукупності, суд прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність призначення засудженій покарання у виді позбавлення волі.

Доводи, аналогічні наведеним у касаційній скарзі щодо суворості призначеного ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі, були наведені в апеляційній скарзі захисника та перевірялися судом апеляційної інстанції, у результаті чого були визнанні безпідставними. Свій висновок апеляційний суд, відповідно до вимог ст. 377 КПК України, переконливо мотивував в ухвалі і вважати його необгрунтованим чи сумнівним підстав немає.

В матеріалах справи будь-яких істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які тягнуть за собою безумовне скасування чи зміну судових рішень, у справі не встановлено.

Отже, підстав для задоволення касаційної скарги та скасування чи зміни постановлених щодо ОСОБА_6 судових рішень колегія суддів не знайшла.

Керуючись статтями 394- 396 КПК України, колегія суддів

вирок Горохівського районного суду Волинської області від

07 вересня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 30 серпня 2011 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 - без задоволення.