Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Пузиревського Є.Б.,суддів Крещенка А.М., Шибко Л.В.,за участю прокурора Парусова А.М. розглянула в судовому засіданні у м. Києві 26 червня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 4 жовтня 2011 року.

Вироком Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 21 липня 2011 року

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не судимого

засуджено за ч. 3 ст. 296 КК України на 2 роки позбавлення волі.

Запобіжний захід залишено попередній - підписку про невиїзд.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 4 жовтня 2011 року вказаний вирок змінено. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік та покладено обов'язок, передбачений п. 3 ст. 76 КК України.

В решті вирок суду залишено без зміни.

Вироком суду ОСОБА_5 визнано винним у тому, що він, З грудня 2010 року, близько 23 години, будучи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в приміщенні кафе, яке розташоване по вул. Фадєєва, 61 в м. Горлівці, не реагуючи на законні вимоги працівників кафе та громадян припинити хуліганські дії, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, застосував фізичну силу до ОСОБА_6, ОСОБА_7, вдаривши їх в груди та обличчя, чим спричинив відповідно легкі тілесні ушкодження та легкі тілесні ушкодження, які потягли короткочасний розлад здоров'я, та пошкодив майно належне потерпілій ОСОБА_8 на загальну суму 869 грн.

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду та направлення справи на новий апеляційний розгляд у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості. На обґрунтування своєї вимоги вказує на те, що апеляційний суд, при звільненні ОСОБА_5 від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, в достатній мірі не врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину та дані про його особу.

У письмових запереченнях захисник ОСОБА_10 та засуджений ОСОБА_5 просять залишити ухвалу апеляційного суду без зміни, а касаційну скаргу прокурора без задоволення.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора на підтримання касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні злочину за обставин, встановлених судом, обґрунтований сукупністю розглянутих у судовому засіданні доказів, які належно оцінені судом та детально викладені у вироку. Кваліфікація його дій є правильною і в касаційній скарзі не оспорюється.

Приймаючи рішення про звільнення засудженого від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України, апеляційний суд послався в ухвалі на обставини і дані про особу засудженого, які не були достатньо враховані місцевим судом.

Зокрема, апеляційний суд врахував те, що засуджений раніше до адміністративної чи кримінальної відповідальності не притягувався, вперше вчинив злочин середньої тяжкості у якому щиро покаявся, має постійне місце проживання, де характеризується позитивно.

Саме наявність сукупності вказаних обставин, дали суду апеляційної інстанції підстави для звільнення ОСОБА_5 від призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає правильним висновок апеляційного суду про можливість виправлення засудженого та попередження нових злочинів без ізоляції його від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням та покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які були б підставами для зміни або скасування судових рішень не встановлено.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

Ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 4 жовтня 2011 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора без задоволення.