2а-1870/3990/12 Про стягнення фінансових санкцій, застосованих за порушення порядку та строків нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску - 13.11.2012 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Шостка-тепло" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 23.07.2012р. по справі № 2а-1870/3990/12

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Шостці та Шосткінському районі

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шостка-тепло"

про стягнення фінансових санкцій,

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 23.07.2012 року адміністративний позов УПФУ в м. Шостці та Шосткинському районі задоволено.

Стягнуто з ТОВ «Шостка-Тепло» на користь УПФУ в м. Шостці та Шосткинському районі Сумської області суму фінансових санкцій в розмірі 83 982,16 грн.

ТОВ « Шостка-Тепло» (надалі Відповідач) не погодившись з постановою суду першої інстанції подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 23.07. 2012 р. та прийняти нове рішення яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не врахування ухвали господарського суду Сумської області від 11.12.2007р. про введення мораторію, що привело до невірного вирішення справи.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати рішення суду першої інстанції, та винести нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а судове рішення, відповідно до положень ст. 200 КАС України, слід залишити без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 195 КАС України справа розглядається в межах апеляційної скарги.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що УПФУ в м. Шостка та Шостикнському районі прийнято рішення від 21.02.2012р.№ 85/33 на підставі п.7 ч.9 ст.106 Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» про застосування до відповідача фінансових санкцій в розмірі 83 982,16 грн.

Відповідачем, зазначене рішення в судовому порядку не оскаржено. Посилаючись на чинність рішення від 21.02.2012р., та враховуючи не сплату відповідачем штрафу, визначеного цим рішенням, суд першої інстанції задовольнив позов.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду виходячи з наступного.

Відповідно до ч.15 ст.25 Закону України № 2464 рішення територіального органу Пенсійного фонду про нарахування пені та/або застосування штрафів, передбачених частинами одинадцятою і дванадцятою цієї статті, є виконавчим документом.

У разі якщо платник єдиного внеску не сплатив зазначені в рішенні суми протягом десяти робочих днів, а також не повідомив у цей строк територіальний орган Пенсійного фонду про оскарження рішення, таке рішення передається державній виконавчій службі в порядку, встановленому законом.

Суми штрафів та нарахованої пені, застосованих за порушення порядку та строків нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, стягуються в такому самому порядку, що і суми недоїмки із сплати єдиного внеску.

Суми штрафів та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату недоїмки, якщо їх застосування пов'язано з виникненням та сплатою недоїмки.

Частиною 4 ст. 25 Закону № 2464 передбачено, що територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що рішенням УПФУ в м. Шостка та Шостинському районі від 21.02.2012р. до відповідача за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів застосовано штрафні санкції в розмірі 83 982,16 грн. (а.с.6)

Відповідачем зазначене рішення позивача не оскаржено в судовому порядку а отже є чинним та таким, що підлягає виконанню.

Судом першої інстанції вірно встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що відповідачем штраф, встановлений рішенням від 21.02.2012р. не сплачений, а тому суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, щодо його стягнення в розмірі 83 982,16 грн.

Доводи апеляційної скарги щодо не врахування судом першої інстанції рішення господарського суду щодо введення мораторію колегія суддів вважає необґрунтованими.

До суду апеляційної інстанції відповідачем надано ухвалу господарського суду Сумської області від 11.12.2007р. якою порушено провадження у справі за позовом ВАТ по газопостачанню та газифікації «Суми газ» НАК « Нафтогаз України» до ТОВ « Суми -Тепло» про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Відповідачем допущено несвоєчасну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у зв'язку з чим Управлінням ПФУ прийнято рішення про застосування до Підприємства відповідних штрафних санкцій та пені.

Відповідно до статей 1, 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, а також припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення та введення мораторію. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Наведені норми регулюють правовідносини, які виникли між боржником і кредиторами у зв'язку з неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку існуючі зобов'язання і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідації з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів.

З порушенням провадження у справі про банкрутство не пов'язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати угоди, у нього можуть виникати нові зобов'язання.

З огляду на наведене можна зробити висновок про те, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів.

Що стосується зобов'язань поточних кредиторів, то за цими зобов'язаннями, згідно із загальними правилами, нараховуються неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

За своєю правовою природою фінансові та економічні санкції є додатковими зобов'язаннями, які забезпечують належне виконання основного зобов'язання і є похідними від нього.

З огляду на наведене, оскільки мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію, то, відповідно, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Невиконання таких зобов'язань є правопорушенням. Отже, застосування заходів забезпечення за невиконання згаданих зобов'язань та примусове стягнення коштів на виконання таких грошових зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також штрафних санкцій ґрунтується на законі.

Враховуючи те, що строк виконання зобов'язань зі фінансових санкцій настав у позивача після 11.12. 2007 року, тобто після порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, то дія мораторію на виконання цих зобов'язань не розповсюджується.

Отже, колегія суддів, підтверджує, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

У відповідності до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шостка-тепло" залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 23.07.2012р. по справі № 2а-1870/3990/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.