Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
( Додатково див. ухвалу апеляційного суду Полтавської області (rs21298979) )
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Мороза М.А.,суддів Квасневської Н.Д., Чуйко О.Г.,за участю: прокурораПідвербної Г.Я.,адвоката Якімова В.В.
розглянула в судовому засіданні 21 червня 2012 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, на постанову Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 9 листопада 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 5 грудня 2011 року, постановлені за скаргою адвоката Якімова В.В. в інтересах ОСОБА_6
Постановою заступника начальника СВ ПМ Кременчуцької ОДПІ від 14 липня 2011 року порушено кримінальну справу за фактом ухилення від сплати податків службовими особами ВАТ «Полтавський гірничо-збагачуваний комбінат (ГЗК)» в особо великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
Постановою в.о. заступника начальника СВ ПМ Кременчуцької ОДПІ від 4 серпня 2011 року порушено кримінальну справу за фактом заволодіння грошовими коштами в особо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем службовими особами ВАТ «Полтавський ГЗК», за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Постановою в.о. заступника начальника СВ ПМ Кременчуцької ОДПІ від 15 серпня 2011 року порушено кримінальну справу за фактом ухилення від сплати податків службовими особами ВАТ «Полтавський ГЗК» в особо великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
Постановою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 9 листопада 2011 року скаргу адвоката Якімова В.В. в інтересах головного бухгалтера ВАТ «Полтавський ГЗК» ОСОБА_6 задоволено, постанови про порушення кримінальної справи скасовано.
Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 5 грудня 2011 року постанову залишено без зміни.
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати судові рішення й направити справу на новий судовий розгляд. Посилається на те, що справу було порушено з дотриманням вимог ст.ст. 94, 98 КПК України за наявності достатніх підстав та приводів, проте, судом постанови органу досудового слідства про порушення кримінальної справи незаконно скасовано.
Заслухавши доповідача, думку прокурора на підтримання касаційної скарги, пояснення адвоката Якімова В.В., який просив залишити судові рішення без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.
З матеріалів справи убачається, що приводом для порушення кримінальної справи 14 липня 2011 року є повідомлення - службова записка заступника начальника Кременчуцької ОДПІ № 536/23-208 від 25 липня 2007 року та безпосереднє виявлення органом дізнання ознак злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України. Підставою для винесення рішення про порушення кримінальної справи стали матеріали дослідчої перевірки: акт планової документальної перевірки № 390/23-210/00191282 від 4 липня 2007 року з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 квітня 2006 року по 31 березня 2007 року, винесене на підставі цього акту податкове повідомлення-рішення № 0000342301/0/116 від 16 липня 2007 року, а також реєстраційні та звітні податкові документи ВАТ «Полтавський ГЗК», ТОВ «Ернст енд Янг Аудиторські послуги», ПП «Зовнішторг», пояснення ревізорів Кременчуцької ОДПІ. Згідно з постановою про порушення кримінальної справи службові особи ВАТ «Полтавський ГЗК» умисно безпідставно зависили суму валових витрат по податку на прибуток та суми податкового кредиту по податку на додану вартість щодо придбання аудиторських послуг у ТОВ «Ернст енд Янг Аудиторські послуги» та по операціям з придбання екскаватора у ПП «Зовнішторг», в результаті чого ухилились від сплати податків на загальну суму 1 801 276 грн.
Згідно з вимогами ст. 5 Закону України від 21 грудня 2000 року «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», якщо платник податків оскаржує рішення податкового органу до суду, обвинувачення особи в ухиленні від сплати податків не може ґрунтуватися на такому рішенні контролюючого органу до остаточного вирішення справи судом, за винятком коли таке обвинувачення не тільки базується на рішенні контролюючого органу, а й доведено на підставі додатково зібраних доказів відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства України.
Постановою Господарського суду Полтавської області від 9 жовтня 2007 року, яка набрала законної сили 14.04.2008 року, податкове повідомлення-рішення № 0000342301/0/116 від 16 липня 2007 року, постановлене на підставі акту № 390/23-210/00191282 від 4 липня 2007 року, визнано недійсним.
Отже, на момент порушення кримінальної справи 14 липня 2011 року зазначене податкове повідомлення-рішення було у встановленому законом порядку визнано недійсним. Разом із тим, інших доказів, які могли б бути підставою для порушення кримінальної справи, на час її порушення здобуто не було.
Приводом для порушення кримінальної справи 4 серпня 2011 року є безпосереднє виявлення в.о. заступника начальника Кременчуцької ОДПІ ознак злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Підставою для винесення рішення про порушення кримінальної справи стали матеріали дослідчої перевірки: акт Кременчуцької ОДПІ № 5046/2-209/00191282 від 26 липня 2011 року, акти позапланових виїзних перевірок ТОВ «ВСП «Гірмашсервіс», ТОВ ТД «Автомеханика», акти перевірки їх фінансово-господарських взаємовідносин з ВАТ «Полтавський ГЗК», а також реєстраційні та звітні податкові документи ВАТ «Полтавський ГЗК», ТОВ «ВСП «Гірмашсервіс», показання ревізорів Кременчуцької ОДПІ, інші матеріали. Згідно з постановою про порушення кримінальної справи, службові особи ВАТ «Полтавський ГЗК», зловживаючи службовим становищем, умисно безпідставно зависили суми податку на додану вартість, які були відшкодовані з бюджету, у розмірі 2 338 418 грн., тобто незаконно заволоділи коштами державного бюджету в особо великих розмірах.
Відповідно до вимог ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Разом із тим, в матеріалах, на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи, наявні документи, які свідчать про існування господарських правовідносин між ВАТ «Полтавський ГЗК» і ТОВ «ВСП «Гірмашсервіс» та про виконання укладених між ними договорів, однак відсутні будь-які відомості, що свідчили б невиконання цих договорів сторонами, визнання їх недійсними, нікчемність чи удаваність правочинів, а також не містять рішень контролюючого органу про зменшення ВАТ «Полтавський ГЗК» сум бюджетного відшкодування по податку на додану вартість.
Отже, при порушенні кримінальної справи 4 серпня 2011 року були відсутні дані, які б свідчили про порушення службовими особами ВАТ «Полтавський ГЗК» вимог чинного законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «ВСП «Гірмашсервіс», наслідком яких стало би завищення сум податку на додану вартість, які в подальшому були відшкодовані з бюджету.
Приводом для порушення кримінальної справи 15 серпня 2011 року є безпосереднє виявлення в.о. заступника начальника Кременчуцької ОДПІ ознак злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України. Підставою для винесення рішення про порушення кримінальної справи стали матеріали дослідчої перевірки: висновок № 59/35-129 від 5 серпня 2011 року «Про результати проведення вибіркового аналізу зовнішньоекономічної діяльності по акту планової документальної перевірки № 1586/23-209/00191282 від 21 квітня 2009 року з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року», а також реєстраційні та звітні податкові документи ВАТ «Полтавський ГЗК», пояснення ревізорів Кременчуцької ОДПІ, показання службових осіб, інформація щодо акціонерів, вантажно-митні декларації. Згідно з постановою про порушення кримінальної справи, службові особи ВАТ «Полтавський ГЗК» умисно безпідставно занизили суму валового доходу шляхом експорту окатишів із змістом заліза власного виробництва за нижчими від середньомісячних цін реалізації на внутрішньому ринку, чим ухилились від сплати податку на прибуток на загальну суму 36 966 400 грн.
Згідно з вимогами ст. 4 Закону України від 21 грудня 2000 року «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання.
Разом із тим, матеріали, на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи, не містять жодного рішення контролюючого органу про визначення суми податкового зобов'язання ВАТ «Полтавський ГЗК» по податку на прибуток, який ним начебто занижено.
Отже, до порушення кримінальної справи 15 серпня 2011 року контролюючим органом не було визначено зобов'язання ВАТ «Полтавський ГЗК» сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів, внаслідок чого підприємство було позбавлено можливості погодитися з цим зобов'язанням або довести, що воно є помилковим.
За таких даних висновок суду про відсутність достатніх підстав для порушення кримінальних справ щодо службових осіб ВАТ «Полтавський гірничо-збагачуваний комбінат (ГЗК)» є правильним й обґрунтованим.
При розгляді скарги адвоката Якімова В.В. в інтересах ОСОБА_6 на постанови про порушення кримінальної справи суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України, не розглядаючи ті питання, які вирішуються судом при розгляді кримінальної справи по суті, не даючи оцінки доказам, перевірив наявність приводів й підстав для винесення цих постанов, та дійшов до обґрунтованого висновку про їх відсутність.
Апеляційний розгляд справи проведений з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону. Наведені прокурором в апеляції доводи, які за своїм змістом аналогічні доводам касаційної скарги, належним чином перевірено й спростовано.
Даних, які б свідчили, що у справі неправильно застосовано кримінальний закон чи допущено істотне порушення кримінально-процесуального закону, не встановлено.
Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, постанову Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 9 листопада 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 5 грудня 2011 року, що постановлені за скаргою адвоката Якімова В.В. в інтересах ОСОБА_6 - без зміни.
С у д д і :
М.А. Мороз
Н.Д. Квасневська
О.Г. Чуйко