Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Григорєвої І.В.,суддів:Єленіної Ж.М., Щепоткіної В.В.,за участю прокурора Кравченко Є.С.,

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 19 червня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілого ОСОБА_5 на вирок Ворошиловського районного суду м. Донецька від 17 листопада 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 17 січня 2012 року щодо ОСОБА_6

Указаним вироком, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду,

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, такого, що

не має судимості,

засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк два роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю два роки та з покладенням на нього обов'язків, передбачених пунктами 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

ОСОБА_6 визнано винним у тому, що він 23 січня 2010 року приблизно о 23:35, рухаючись на автомобілі Renault Clio Symbol (реєстр. № НОМЕР_1) зі швидкістю 50-60 км/год по проїзній частині пр. Богдана Хмельницького в напрямку вул. Рози Люксембург у Ворошиловському районі м. Донецька, де рух транспортних засобів не регулюється, порушив вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху (1306-2001-п) - під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху не врахував дорожньої обстановки, виїхав на зустрічну смугу, де зіткнувся з автомобілем Mercedes-Benz 260 ЗНГ (реєстр. № НОМЕР_2) під керуванням ОСОБА_9.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, пасажир цього ж автомобіля ОСОБА_11 - померла, а пасажир Renault ОСОБА_12 отримав тяжкі тілесні ушкодження.

В касаційній скарзі потерпілий ОСОБА_5, посилаючись на істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, однобічність і неповноту досудового та судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить зазначені судові рішення щодо ОСОБА_6 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, думку прокурора про відсутність підстав для задоволення скарги потерпілого, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені в касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга задоволенню не підлягає на таких підставах.

Відповідно до вимог ст. 398 КПК України підставами для скасування або зміни зазначених у ч. 2 ст. 383 КПК України судових рішень є: істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону; неправильне застосування кримінального закону; невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого. Однак суд не вправі втручатись у судові рішення на підставах однобічності або неповноти судового слідства, чи невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи.

З матеріалів цієї справи видно, що суд першої інстанції дослідив та оцінив зібрані у справі докази за наслідками повного, всебічного й об'єктивного розгляду всіх обставин справи в сукупності. Обвинувачення, визнане судом доведеним, ґрунтується на матеріалах справи.

Розгляд справи проведено в об'єктивно можливому обсязі, в порядку, визначеному кримінально-процесуальним законом.

Кваліфікація дій ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 286 КК України є правильною.

Призначаючи ОСОБА_6 покарання, суд, згідно зі ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу засудженого та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання й обґрунтовано дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_6 без ізоляції від суспільства, але в умовах контролю за його поведінкою кримінально-виконавчою інспекцією.

Апеляційний суд, розглядаючи кримінальну справу щодо ОСОБА_6 в апеляційному порядку, перевірив доводи, наведені в апеляції потерпілого ОСОБА_5, аналогічні доводам у касаційній скарзі, та обґрунтовано визнав їх безпідставними, зазначивши у своїй ухвалі докладні мотиви такого висновку, з яким погоджується і колегія суддів. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

При перевірці справи в касаційному порядку істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які були би підставою для зміни або скасування судових рішень, не встановлено.

Оскільки нез'ясованих обставин, що могли би вплинути на винесення законного, обґрунтованого та справедливого вироку, залишеного без зміни ухвалою апеляційного суду, не встановлено, а наведені в касаційні скарзі міркування потерпілого відповідно до ст. 398 КПК України не можуть бути причинами для скасування судових рішень щодо ОСОБА_6, колегія суддів підстав для задоволення касаційної скарги потерпілого ОСОБА_5 не вбачає.

Керуючись статтями 394- 396 КПК України, колегія суддів

Вирок Ворошиловського районного суду м. Донецька від 17 листопада 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 17 січня 2012 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_5 - без задоволення.