Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої судді: Васильченко Н.В.,

суддів: Калашнікової О.В., Леонтович К.Г.,

при секретарі: Яроші Д.В.,

за участі: представника позивача Пилипенко Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за касаційною скаргою Державної служби геології та надр України на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2015 року у справі № 807/3053/14 за позовом Державної служби геології та надр України до приватного підприємства "Галс-М" про анулювання спеціального дозволу, -

У жовтні 2014 року Державна служба геології та надр України звернулася в суд з позовом до приватного підприємства "Галс-М", в якому просила: анулювати спеціальний дозвіл на користування надрами № 3672 від 3 грудня 2009 року з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислова розробка мінеральних лікувально-столових вод Оленівського родовища (свердловина № 5-р), Закарпатська область, Свалявський район, Пд.-Сх. околиця с. Оленьово, наданого приватному підприємству "Галс-М".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Західним міжрегіональним територіальним відділом Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України проведена планова перевірка господарської діяльності приватного підприємства "Галс-М", на яку отриманий спеціальний дозвіл. За результатами проведеної перевірки складений Акт перевірки № 2-01/08/2013-44/п від 11 жовтня 2013 року, згідно якого були виявлені порушення законодавства в сфері надрокористування.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2015 року, відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями Державна служба геології та надр України звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судом, вивчивши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено, що 03.12.2009 р. Міністерством охорони природного середовища України був наданий ПП "Галс-М" Спеціальний дозвіл на користування надрами № 3672 строком дії 5 (п'ять) років та 08.12.2009 р. була укладена Угода про умови користування надрами.

На підставі наказу Державної служби геології та надр України № 482 р. від 24.09.2013 р. "Про проведення планових перевірок надрокористувачів у IV кварталі 2013 року" та направлення начальника Західного міжрегіонального територіального відділу "Про проведення перевірки" № 149 від 30.09.2013 р. з 07.10.2013 р. по 11.10.2013 р., була проведена перевірка дотримання вимог законодавства у сфері геологічного вивчення надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення (води, грязі лікувальні), за результатами якої 11.10.2013 р. був складений Акт перевірки № 2-01/08/2013-44/п.

На підставі вищезазначеного Акта перевірки позивачем складений припис № 2-01/08/2013-44/п від 11.10.2013 р. про усунення порушень вимог законодавства у сфері надрокористування.

У зв'язку з невиконанням вимог припису про усунення порушень Західним міжрегіональним територіальним сектором Департаменту державного геологічного контролю було направлене подання № 67 від 11.11.2013 р. про зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 3672 від 03.12.2009 р.

Листом від 22.01.2014 р. відповідач повідомив позивача про початок робіт щодо усунення порушень, встановлених приписом від № 180 від 18.10.2013 р., однак у повному обсязі припис виконаний не був.

Позивач наказом № 589 від 22.11.2013 р. зупинив дію спеціального дозволу та встановив строк для усунення порушень. Дане повідомлення отримане відповідачем 05.12.2013 р., однак станом на 08.02.2014 р. від ПП "Галс-М" не надходили матеріали на підтвердження виконання припису та усунення порушень.

Західним міжрегіональним територіальним відділом Департаменту державного геологічного контролю було направлене подання № 164-14/02 від 10.02.2014 р. про анулювання спеціального дозволу на користування надрами та наказ № 49 від 21.02.2014 р., яким відповідачу надано 60 календарних днів з моменту відправлення повідомлення для усунення порушень, про що він був повідомлений листом від 07.03.2014 р.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що на день розгляду адміністративної справи сплив строк дії спеціального дозволу.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів виходячи з наступного.

Згідно частини 1 статті 13 Кодексу України про надра, користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземні юридичні особи та громадяни.

У відповідності до частини 1 статті 19 Кодексу України про надра, надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.

Частиною 2 статті 24 Кодексу України про надра встановлено, що користувачі надр зобов'язані: використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції. Права та обов'язки користувача надр виникають з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами, а в разі надання права користування надрами на умовах угод про розподіл продукції - з моменту набрання чинності такою угодою, якщо інше не передбачено цією угодою. Користувач надр (інвестор), який отримав спеціальний дозвіл на користування надрами та гірничий відвід або уклав угоду про розподіл продукції, має виключне право здійснювати в його межах користування надрами відповідно до цього спеціального дозволу та угоди про розподіл продукції. Будь-яка діяльність, пов'язана з користуванням надрами в межах гірничого відводу, може здійснюватися тільки за згодою користувача надр (інвестора), якому він наданий.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 26 Кодексу України про надра, право користування надрами припиняється у разі закінчення встановленого строку користування надрами.

Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.

Пунктом 23 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 р. № 615 (615-2011-п) , передбачено, що припинення права користування надрами здійснюється шляхом прийняття Держгеонадрами наказу, а Радою міністрів Автономної Республіки Крим - розпорядження про анулювання дозволу.

З наведених норм вбачається, що право користування надрами припиняється органом, який надав надра в користування, самостійно у випадках, передбачених пп.1, 2, 3, 7 ч.1 ст. 26 Кодексу України про надра або в судовому порядку, у випадках, передбачених пп. 4, 5, 6 ч.1 с.26 вказаного Кодексу, шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами.

Як було вірно зазначено судами попередніх інстанцій Державна служба геології та надр України звернулася до суду із позовом про припинення права ПП "Галс-М" на користування надрами, шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 3672 від 03.12.2009 р.

Судами було встановлено, що на момент розгляду справи по суті право відповідача на користування надрами припинене, через закінчення встановленого строку користування надрами, у відповідності до п.2 ч.1 ст. 26 Кодексу України про надра.

Враховуючи вищенаведене суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованих висновків про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої та апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу Державної служби геології та надр України залишити без задоволення.

Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2015 року у справі № 807/3053/14 залишити без змін.

ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, в порядку та у строки, визначені ст.ст. 236- 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.