Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Міщенка С.М.,суддів Матієк Т.В., Пойди М.Ф., Шилової Т.С., Швеця В.А. розглянувши у судовому засіданні в м. Києві 15 червня 2012 року заяву засудженого ОСОБА_6 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 лютого 2012 року,

вироком Вишгородського районного суду Київської області від 14 червня 2011 року

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,

засуджено за ч. 4 ст. 296 КК України на 4 роки позбавлення волі.

На підставі статей 75 і 76 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та покладенням на нього відповідних обов'язків.

Стягнуто з ОСОБА_6 судові витрати в сумі 1216 грн. 16 коп. за проведення судово-балістичної експертизи.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 1 вересня 2011 року вирок щодо ОСОБА_6 залишено без зміни.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 лютого 2012 року касаційні скарги прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та засудженого ОСОБА_6 залишено без задоволення, а судові рішення щодо останнього - без зміни.

ОСОБА_6 визнано винним у тому, що 16 липня 2010 року, приблизно 23 год. 50 хв., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння та знаходячись біля буд. № 49 по вул. Ягідній у м. Вишгороді Київської області, він вчинив хуліганство із застосуванням вогнепальної зброї - гладкоствольного самозарядного пістолета «ПМ-Т», спорядженого гумовими зарядами не смертельної дії, під час якого спричинив потерпілим ОСОБА_7 і ОСОБА_8 легкі тілесні ушкодження за обставин, встановлених судом і викладених у вироку.

У своїй заяві ОСОБА_6 просить вирішити питання про допуск Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ його заяви про перегляд та скасування постановлених щодо нього судових рішень із закриттям кримінальної справи підставі п. 2 ст. 6 КПК України за відсутністю в його діях складу злочину, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих саме норм кримінального закону щодо подібних суспільно небезпечних діянь, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень. При цьому посилається на те, що самі потерпілі як у судовому засіданні, так і в своїх власноручних заявах (т. 2, а.с. 65, 66) вказували, що конфлікт між ними виник через особисті неприязні стосунки, що на його думку, виключає кваліфікацію його дій як хуліганство.

При цьому ОСОБА_6 наводить рішення касаційного суду від 17 квітня 2012 року № 5-1833км12, від 9 серпня 2011 року № 5-2329км11 та від 21 квітня 2011 року № 5-833км11, в яких подібні суспільно-небезпечні діяння не визнані хуліганськими, а тому конкретні дії винних осіб були кваліфіковані цим судом за статтями Кримінального кодексу України (2341-14) , що передбачають відповідальність за злочини проти особи.

Заслухавши доповідача, перевіривши заяву засудженого ОСОБА_6 та долучені до неї судові рішення, колегія суддів вважає, що ця заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 400-12 КПК України, підставою для перегляду судових рішень Верховним Судом України, що набрали законної сили, є неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм кримінального закону щодо подібних суспільно небезпечних діянь, що потягло за собою ухвалення різних за змістом судових рішень, крім питань призначення покарання, звільнення від покарання та від кримінальної відповідальності. Як вбачається із заяви ОСОБА_6 та долучених до неї копій судових рішень, він був визнаний винним у вчиненні хуліганства, тобто у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю та було вчинено із застосуванням вогнепальної зброї.

Переглядаючи постановлені щодо засудженого ОСОБА_6 судові рішення, касаційний суд дійшов висновку про те, що його злочинні дії вірно кваліфіковані судом першої інстанції за ч. 4 ст. 296 КК України.

Разом з тим, ОСОБА_6 до своєї заяви долучив три рішення касаційного суду, де подібні суспільно небезпечні діяння були розцінені цим судом як злочини проти особи.

Таким чином, долучені до заяви ОСОБА_6 ухвали касаційного суду свідчать про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих же норм матеріального права щодо подібних суспільно небезпечних діянь, що є підставою для перегляду зазначеного у заяві судового рішення щодо ОСОБА_6

На підставі наведеного, керуючись ст. 400-18 КПК України, колегія суддів

Допустити до провадження Верховного Суду України справу за заявою ОСОБА_6 для перегляду ухвали судової колегії у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 лютого 2012 року щодо нього ж.