Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Вільгушинського М.Й.,суддів Мороза М.А., Слинька С.С.,за участю: прокурораПарусова А.М.засудженого ОСОБА_5,законного представника ОСОБА_6,захисників Максимовича О.В., Носкова О.М.,розглянула в судовому засіданні 14 червня 2012 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 жовтня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 28 жовтня 2011 року щодо ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_10

Цим вироком

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

такого, що не має судимості,

ОСОБА_9,

ІНФОРМАЦІЯ_2,

такого, що не має судимості,

та ОСОБА_10,

ІНФОРМАЦІЯ_3,

такого, що не має судимості,

засуджено кожного за ч. 2 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 5 років позбавлення волі, а на підставі ст.ст. 75, 104 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки і покладенням обов'язків, передбачених п.п. 2, 3, 4 ст. 76 КК України.

Постановлено стягнути на користь ОСОБА_11 в інтересах неповнолітнього потерпілого ОСОБА_12 моральну шкоду: з ОСОБА_5 20 000 грн., з ОСОБА_9 і ОСОБА_10 - по 15 000 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 28 жовтня 2011 року вирок залишено без зміни.

ОСОБА_5, ОСОБА_9 і ОСОБА_10 визнано винними і засуджено за те, що вони 8 лютого 2009 року о 18 годині, на ігровому майданчику у дворі будинку АДРЕСА_1 за попередньою змовою між собою вчинили розбійний напад на неповнолітнього ОСОБА_12, застосовуючи насильство, небезпечне для його життя та здоров'я потерпілого, побили його, спричинивши середньої тяжкості тілесні ушкодження, та незаконно заволоділи його мобільним телефоном із сім-картою вартістю 1 015 грн.

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування вироку та направлення справи на новий судовий розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням судом кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засуджених внаслідок м'якості. Посилається на безпідставне застосування ст. 69 КК України та звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_5, його законного представника, захисників, які просили касаційну скаргу прокурора не задовольняти, думку прокурора, який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає.

Як видно з вироку, при призначенні покарання ОСОБА_5, ОСОБА_9 і ОСОБА_10 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, врахував ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, обставини справи та дані про особу засуджених. Зокрема, суд узяв до уваги те, що вони визнали вину, злочин вчинили у неповнолітньому віці, добровільно частково відшкодували заподіяну злочином шкоду та повернули телефон, раніше не судимі, позитивно характеризуються, навчаються, обтяжуючі покарання обставини відсутні, а також думку представників служби у справах дітей про призначення їм умовного покарання..

Тому суд, виходячи з конкретних обставин справи, дійшов правильного висновку про можливість виправлення ОСОБА_5, ОСОБА_9 і ОСОБА_10 без ізоляції від суспільства, призначивши їм покарання із застосуванням ст. 69 КК України нижче від найнижчої межі, встановленої у санкції ч. 2 ст. 187 КК України, та звільнивши їх на підставі ст.ст. 75, 104 КК України від відбування покарання з випробуванням.

Апеляційний розгляд справи проведений з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону. Наведені прокурором в апеляції доводи, які за своїм змістом аналогічні доводам касаційної скарги, належним чином перевірено й спростовано. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

Отже, підстав для скасування або зміни судових рішень не встановлено.

Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів

Вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 жовтня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 28 жовтня 2011 року щодо ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_10 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.