Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Орлянської В.І.,

суддів: Тельнікової І.Г., Суржка А.В.,

за участю прокурора Деруна А.І.,

розглянула у судовому засіданні 7 червня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 18 жовтня 2011 року.

Вироком Харцизького міського суду Донецької області від 18 серпня 2011 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,

засуджено: за ч. 1 ст. 321 КК України на 2 роки позбавлення волі; за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 201 КК України на 3 роки позбавлення волі з конфіскацією предмету контрабанди - «ртуті металевої» вагою 4999 грам.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_1 остаточно призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі з конфіскацією предмету контрабанди - «ртуті металевої» вагою 4999 грам.

Згідно ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання у виді 3 років позбавлення волі з встановленням іспитового строку тривалістю три роки та покладенням на нього обов'язків, передбачених п. п. 2, 3, 4 ст. 76 КК України.

Також, вироком суду вирішені питання щодо речових доказів та судових витрат по справі.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 18 жовтня 2011 року вирок Харцизького міського суду Донецької області від 18 серпня 2011 року залишений без зміни.

За обставин встановлених судом і детально наведених у вироку, ОСОБА_1 в липні 2010 року на міському сміттєзвалищі міста Харцизька знайшов і незаконно придбав, перевозив і зберігав з метою подальшого збуту отруйну речовину - ртуть металеву місткістю 0,5 л, що не є наркотичною або психотропною чи їх аналогами, без спеціального на те дозволу і намагався незаконно перемістити її через митний кордон України, але свій злочинний умисел до кінця не довів, бо був затриманий 29 березня 2011 року працівниками митниці на залізничній станції Іловайськ в пункті пропуску через митний і державний кордон України «Іловайськ».

У касаційній скарзі прокурор, не оскаржуючи фактичні обставини справи, доведеність вини засудженого та кваліфікацію його дій, порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду та направлення справи на новий апеляційний розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням судом кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості скоєних злочинів та особі засудженого внаслідок м'якості. Вважає, що суд належним чином не врахував тяжкість скоєного злочину та його суспільну небезпеку, призначення ОСОБА_1 покарання із застосуванням вимог ст. 75 КК України є недостатнім для виправлення засудженого та попередження скоєння нових злочинів. На зазначені порушення не звернув увагу і суд апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав касаційну скаргу, просив скасувати ухвалу апеляційного суду, а справу направити на новий апеляційний розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновок суду про винуватість засудженого ОСОБА_1 у вчиненні зазначених у вироку злочинів та кваліфікація його дій за ч. 1 ст. 321, ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 201 КК України у касаційній скарзі прокурора не оскаржується.

Разом з тим, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи касаційної скарги прокурора про те, що звільнення засудженого від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з встановленням іспитового строку не буде достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.

Так, застосовуючи до ОСОБА_1 ст. 75 КК України та, звільняючи його від відбування покарання з випробуванням, місцевий суд послався на те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем мешкання та щиро розкаявся у скоєних злочинах. Наведені обставини за переконанням суду свідчили про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

З такими висновками суду першої інстанції, колегія суддів не може погодитися, оскільки вони не ґрунтується на загальних засадах призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, згідно з якими, при призначенні покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначені покарання ОСОБА_1 суд першої інстанції в достатній мірі не врахував, ступінь тяжкості скоєних злочинів, один з яких відповідно до вимог ст. 12 КК України віднесений до категорії тяжких, не надав в повній мірі оцінки характеру підвищеної суспільної небезпеки способу вчинення злочину, а саме перевозці небезпечним для життя і здоров'я людей способом отруйної речовини «ртуті» в транспорті при великому скупчені пасажирів.

На вказані порушення не звернув увагу апеляційний суд, залишаючи апеляцію прокурора в цій частині без задоволення. Апеляційний суд лише перерахував всі обставини і дані про особу засудженого, що зробив суд першої інстанції, але ніяким чином не спростував доводи прокурора про м'якість призначеного засудженому ОСОБА_1 покарання, тобто вдався до загальних міркувань.

З уваги на викладене, ухвала апеляційного суду щодо засудженого ОСОБА_1 підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий апеляційний розгляд, під час якого необхідно усунути вказані порушення, повно і всебічно перевірити усі доводи поданої на вирок місцевого суду апеляції прокурора, за необхідності провести судове слідство та прийняти законне й обґрунтоване рішення.

При новому розгляді справи щодо ОСОБА_1 апеляційному суду слід повною мірою врахувати тяжкість вчинених злочинів, особу винного, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання, інші обставини, які можуть вплинути на призначення покарання. Якщо при новому розгляді справи апеляційний суд дійде висновку про правильність встановлених місцевим судом фактичних обставин по справі, доведеність вини засудженого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів і вірну кваліфікацію його дій, то призначене ОСОБА_1 покарання за тих же самих даних про його особу із застосуванням ст. 75 КК України слід визнати м'яким.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 18 жовтня 2011 року щодо засудженого ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.