Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Шилової Т.С.,

суддів: Марчук Н.О., Матієк Т.В.,

за участю прокурора Голюги В.В.,

розглянула в судовому засіданні 05 червня 2012 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Донецької області на вирок Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 08 листопада 2011 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Цим вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, такого, що

не має судимостей,

засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки з покладенням на нього обов'язків, передбачених пунктами 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України;

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_2,

громадянина України, такого, що

немає судимостей,

засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки з покладенням на нього обов'язків, передбачених пунктами 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України;

В апеляційному порядку справу щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не переглядалась.

За вироком суду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винними та засуджено за те, що вони 16 листопада 2010 року за попередньою змовою між собою та з іншими невстановленими досудовим слідством особами, матеріали щодо яких виділені в окреме провадження, проникли до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_3» в АДРЕСА_1, звідки таємно викрали майно потерпілого ОСОБА_3 на загальну суму 14 845 грн.

Крім того, того ж дня ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за попередньою змовою між собою та з іншими невстановленими досудовим слідством особами, матеріали щодо яких виділені в окреме провадження, повторно проникли до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_4» в АДРЕСА_1, звідки таємно викрали майно потерпілої ОСОБА_4 на загальну суму 62 308,11 грн.

У касаційній скарзі з доповненнями до неї прокурор, посилаючись на істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину й особі засуджених внаслідок м'якості, просить вирок суду скасувати, справу направити на новий судовий розгляд. Свої вимоги прокурор мотивує допущеними судом істотними порушеннями КПК України (1001-05) при проведенні попереднього розгляду справи та судового слідства, безпідставним та неправильним застосуванням до засуджених положень ст. 75 КК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримання поданої скарги, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню на таких підставах.

Відповідно до вимог ст. 237, 240, 244 КПК України суд після надходження справи в провадження проводить попередній розгляд справи, з'ясовуючи питання: - чи підсудна справа суду, на розгляд якого вона надійшла; - чи немає підстав для закриття справи або її зупинення; - чи складено обвинувальний висновок відповідно до вимог цього Кодексу; - чи немає підстав для зміни, скасування або обрання запобіжного заходу; - чи не було допущено під час порушення справи, провадження дізнання або досудового слідства таких порушень вимог цього Кодексу, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду.

Крім того, за клопотаннями учасників процесу суд з'ясовує питання про те, чи немає підстав для притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб, та чи немає підстав для кваліфікації дій обвинуваченого за статтею КК України (2341-14) , яка передбачає відповідальність за більш тяжкий злочин чи для пред'явлення йому обвинувачення, яке до цього не було пред'явлено.

Як убачається з матеріалів справи, суд в порушення вищевказаних вимог закону не провів попереднього розгляду справи та вищевказаних питань не з'ясував.

Крім того, в порушення вимог ст.ст. 297, 298 КПК України прокурор не оголосив обвинувальний висновок, а суд першої інстанції не роз'яснив підсудним суті обвинувачення, не з'ясував їх думку про розуміння пред'явленого обвинувачення, визнання своєї вини, розміру цивільного позову та бажання давати показання.

Крім того, ухвалюючи рішення про звільнення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, суд належним чином не мотивував, які саме дані про їх особи дають підстави для висновку про можливість виправлення засуджених без відбування покарання. Пославшись на пом'якшуючі покарання обставини, зокрема, на повне визнання свої вини та відшкодування заподіяних збитків потерпілим, суд залишив поза увагою те, що, як убачається з протоколу судового засідання, засуджені свою вину фактично визнали частково, потерпілі у судовому засіданні не допитувались, а з наявних у справі розписок вбачається про часткове відшкодування шкоди. Крім того, суд не взяв до уваги тяжкість злочину, кількість епізодів злочинної діяльності та розмір викраденого майна.

З цих підстав колегія суддів вважає за необхідне вирок щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скасувати, а справу - направити на новий судовий розгляд зі стадії попереднього розгляду.

Якщо при новому розгляді справи винуватість ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні зазначеного злочину буде доведена в повному обсязі та не буде встановлено інших обставин, які впливають на призначення покарання, то застосування до засуджених положень ст. 75 КК України є невиправданим.

Керуючись статтями 395, 396 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу прокурора задовольнити.

Вирок Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 08 листопада 2011 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд зі стадії попереднього розгляду.

З оригіналом згідно:

Суддя Н.О. Марчук