Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Британчука В.В.,

суддів Животова Г.О., Єленіної Ж.М.,

за участю прокурора Деруна А.І.,

розглянула 30 липня 2012 року в м. Києві кримінальну справу щодо ОСОБА_1 за касаційною скаргою останньої на вирок Петріковського районного суду Дніпропетровської області від 25 липня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 вересня 2012 року.

Вказаним вироком, залишеним без зміни вищезазначеною ухвалою апеляційного суду, засуджено

ОСОБА_1, 1956 р. н., не судиму, громадянку України,

за ч. 1 ст. 122 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнена від відбування призначеного покарання з випробуванням протягом півторарічного іспитового строку з покладенням обов'язків, передбачених пп. 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Стягнуто із засудженої на користь ОСОБА_2 962 грн. 69 коп. та 10 000 грн. на відшкодування матеріальної й моральної шкоди відповідно.

Згідно вироку, ОСОБА_1 1 жовтня 2010 року, приблизно о 16:20, знаходячись у будинку АДРЕСА_1, під час сварки на ґрунті неприязних відносин, що виникли раптово, двічі ударила свою невістку ОСОБА_2, спричинивши їй середньої тяжкості тілесні ушкодження.

У касаційній скарзі засуджена просить скасувати зазначені судові рішення, а справу повернути на новий судовий розгляд у зв'язку з однобічністю та неповнотою досудового й судового слідства, невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, неправильним застосуванням кримінального закону.

Стверджує, що суд не врахував її інвалідність та безпідставно відмовив у задоволенні її клопотання про призначення експертизи з приводу того, що її права рука паралізована; допитані судом свідки не були очевидцями події; висновок судово-медичної експертизу про тяжкість тілесних ушкоджень, заподіяних потерпілій, сумнівний; рішення про задоволення цивільного позову належним чином невмотивовано у вироку.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів визнає її такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини справи були предметом оцінки суду першої та апеляційної інстанції й перегляду у касаційному порядку, відповідно до вимог ч.1 ст. 398 КПК України, не підлягають, а невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, чим обґрунтовується касаційна скарга засудженої в даній справі, сама по собі є підставою для скасування чи зімни відповідних судових рішень, згідно ст. 367 КПК України, в апеляційному порядку.

Твердження засудженої про недоведеність її винуватості є безпідставним, оскільки протилежний висновок суду в цій частині ґрунтується, у відповідності до вимог ст. 323 КПК України, на неупередженій оцінці безпосередньо досліджених ним доказів та на всебічному, повному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності.

Такий висновок відповідає показанням свідків ОСОБА_3, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про сварку між засудженою та потерпілою тощо; даним протоколів огляду місця події, відтворення обставин та обстановки події за участю ОСОБА_2; висновкам судово-медичних експертиз та поясненням судово-медичних експертів ОСОБА_8 і ОСОБА_9 про характер, ступінь тяжкості заподіяних ОСОБА_2 тілесних ушкоджень й механізм їх утворення.

Покарання призначено у відповідності до загальних засад, передбачених ст. 65 КК України, з урахуванням тяжкості вчиненого злочину й особи ОСОБА_2 та є справедливим.

Твердження засудженої про безпідставне задоволення позову потерпілої є необґрунтованим, оскільки у вирку зазначені підстави з яких суд ухвалив рішення з цього питання з посиланням на відповідні докази, які містяться у справі (зокрема квитанції, залізничні квитки на проїзд тощо).

Апеляційний суд розглянув справу у відповідності до вимог кримінально-процесуального закону, а його вмотивована ухвала відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити повно та всебічно розглянути справу і постановити законні, обґрунтовані та справедливі рішення, при розгляді даної справи не було допущено.

Керуючись пунктами 11, 15 Розділу ХІ "ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" Кримінального процесуального кодексу України (4651-17) та статтями 394- 396 Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року, колегія суддів

Вирок Петриківської районного суду Дніпропетровської області від 25 липня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 вересня 2012 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, касаційну скаргу останньої - без задоволення.