5-1838км12 Про хуліганство, скоєне у стані алкогольного сп'яніння із використанням ножа, що призвело до заподіяння потерпілому легких тілесних ушкоджень - 03.07.2012 Прийняття

головуючого Шилової Т. С.,суддів:Романець Л. А., Зубара В.В., за участю прокурора Парусова А. М.,розглянула в судовому засіданні в м. Києві 3 липня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора області на вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 20 жовтня 2011 року щодо засудженого ОСОБА_5.

Вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 20 жовтня 2011 року

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, такого, що не має судимості,

засуджено за ч. 4 ст. 296 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки і покладено обов'язки, передбачені ст. 76 КК України: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції і повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.

Питання про долю речових доказів вирішено у відповідності з ст. 81 КПК України.

Як визнав встановленим суд, ОСОБА_5, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів неповаги до суспільства, із хуліганських міркувань, діючи з особливою зухвалістю, знаходячись поблизу магазину, розташованого в мікрорайоні № 5 в місті Лозова Харківської області, вчинив сварку з потерпілим ОСОБА_6, яка в подальшому переросла в бійку, в ході якої засуджений застосував по відношенню до потерпілого заздалегідь заготовлений для нанесення тілесних ушкоджень ніж, яким він розмахував. В результаті вказаних дій потерпілому було завдано легкі тілесні ушкодження.

Цього ж дня, ОСОБА_5, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів неповаги до суспільства, із хуліганських міркувань, діючи з особливою зухвалістю, знаходячись поблизу магазину, розташованого в мікрорайоні № 5 в місті Лозова Харківської області, застосував до дружини ОСОБА_6 - потерпілої ОСОБА_7 заздалегідь заготовлений для нанесення тілесних ушкоджень ніж, яким він розмахував. В результаті вказаних дій потерпілій було завдано легкі тілесні ушкодження.

В апеляційному порядку кримінальна справа щодо ОСОБА_5 не переглядалась.

У касаційній скарзі заступник прокурора області, просить вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 20 жовтня 2011 року скасувати з підстав істотного порушення вимог кримінально-процесуального закону, неправильного застосування кримінального закону та невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок м'якості.

При цьому прокурор зазначає, що суд першої інстанції всупереч вимог ст. 334 КПК України, в своєму рішенні не повністю вказав формулювання судом обвинувачення визнаного доведеним, оскільки відсутні дані про місце, час спосіб вчинення злочину. Також, на думку прокурора судом неправильно застосовано вимоги ст. 75 КК України.

Крім того, прокурор вважає, що судом суттєво порушені вимоги ст. 299 КПК України, оскільки фактично ОСОБА_5 по даній справі допитано не було.

Також, прокурор посилається в касаційній скарзі на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 64 КПК України при провадженні досудового слідства, дізнання і розгляді кримінальної справи в суді підлягають доказуванню: подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину); винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину; обставини, що впливають на ступінь тяжкості злочину, а також обставини, що характеризують особу обвинуваченого, пом'якшують та обтяжують покарання; характер і розмір шкоди, завданої злочином, а також розмір витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння.

Також, згідно вимог ст. 335 КПК України в резолютивній частині обвинувального вироку повинні бути зазначені: прізвище, ім'я та по батькові підсудного; кримінальний закон, за яким підсудного визнано винним; покарання, призначене підсудному по кожному з обвинувачень, що визнані судом доведеними; остаточна міра покарання, обрана судом; початок строку відбуття покарання; тривалість іспитового строку, якщо застосовано звільнення від відбування покарання з випробуванням; рішення про цивільний позов; процесуальні дії або оперативно-розшукові заходи, проведені з порушенням законодавства, у разі їх виявлення; рішення про речові докази і судові витрати; рішення про залік попереднього ув'язнення; рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили і вказівка про порядок і строк оскарження вироку.

Як вбачається з вироку місцевого суду, всупереч вказаним вище вимогам закону, обвинувачення визнане судом доведеним не містить вказівки на місце, час та спосіб вчинення злочину, що є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону і тягне за собою безумовне скасування вказаного рішення суду.

Дане порушення є суттєвим, тому вирок суду підлягає скасуванню та направленню справи на новий судовий розгляд.

Під час нового розгляду справи, суду першої інстанції, необхідно з'ясувати всі обставини по справі, усунути вказані недоліки та постановити законне і обґрунтоване рішення щодо кваліфікації та міри покарання.

Посилання у касаційній скарзі прокурора на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції, адже ч. 2 ст. 398 КПК України виключено на підставі Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №2453-VI від 7 липня 2010 року (2453-17) .