Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Мороза М.А.,

суддів: Чуйко О.Г., Дембовського С.Г.,

за участю прокурора Галюги В.В.,

захисника ОСОБА_1, -

розглянула у судовому засіданні в м. Києві 27 вересня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Закарпатської області на вирок Берегівського районного суду Закарпатської області від 23 лютого 2012 року щодо ОСОБА_2

Цим вироком

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 4 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік 6 місяців, з покладенням обов'язків, передбачених п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

У апеляційному порядку справа щодо ОСОБА_2 не переглядалась.

ОСОБА_2 засуджено за те, що він в серпні 2011 року біля с. Балажер Закарпатської обл. знайшов дикоростучу рослину коноплі, яку зірвав, висушив, подрібнив та зберігав за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 Закарпатської обл. 2 листопада 2011 року ОСОБА_2 перевіз вказаний особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 27,5231 г., до с. Гать Закарпатської обл., де збув його ОСОБА_3 за 800 грн.

У касаційній скарзі прокурор ставить питання про скасування вироку суду у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону і невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок м'якості. Вважає, що судом безпідставно при призначенні покарання засудженому було застосовано ст.ст. 69, 75 КК України. Крім того, зазначає, що суд вказав про наявність у ОСОБА_2 кваліфікуючої ознаки - збут особливо небезпечного наркотичного засобу «у великих розмірах», що не відповідає матеріалам справи.

Захисник ОСОБА_1 у запереченнях проти касаційної скарги прокурора в частині призначеного покарання, посилається на обставини, які дали суду підстави для застосування до ОСОБА_2 ст. 69, 75 КК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав подану скаргу, заперечення на касаційну скаргу захисника, який вважає вирок суду законним та обґрунтованим в частині призначеного судом покарання засудженому ОСОБА_2, в іншій частині скаргу прокурора підтримує, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_2 у касаційній скарзі не оспорюються.

Доводи прокурора у касаційній скарзі про немотивоване застосування до засудженого положень ст. 69 КК України є безпідставними, оскільки суд, при вирішенні питання про застосування ст. 69 КК України до ОСОБА_2, у судовому рішенні навів декілька обставин, що пом`якшують покарання засудженому і які істотно знижують ступінь тяжкості вчинених ним злочинів.

Покарання ОСОБА_2 призначено з урахуванням всіх обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого ним злочину та даним про його особу.

Згідно матеріалів кримінальної справи, ОСОБА_2 вину у вчиненому злочині визнав повністю, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, раніше не судимий, має постійне місце проживання, роботи, позитивно характеризується.

Крім того, судом було враховано відсутність обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2

Тому покарання засудженому призначено з урахуванням всіх обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого ним злочин та даним про особу.

Відповідно до вимог ст. 75 КК України, якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення особи від відбування покарання з випробуванням.

Перевіркою матеріалів справи встановлено, що звільняючи засудженого ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, суд дійшов обґрунтованого висновку про можливість його виправлення без відбування покарання, поклавши на нього ряд обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Так, як було встановлено судом, ОСОБА_2 характеризується виключно позитивно як за місцем проживання, так і роботи, раніше не судимий, в матеріалах справи є дані про незадовільний стан його здоров'я.

Тому посилання прокурора на те, що зазначені вище обставини та дані про особу засудженого не є достатніми для звільнення ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням, колегія суддів вважає необґрунтованими.

У той же час, слушними є доводи прокурора в частині безпідставного засудження ОСОБА_2 за кваліфікуючою ознакою ч. 2 ст. 307 КК України збут особливо небезпечних наркотичних засобів «у великих розмірах».

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 збув особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 27,5231 г., що є невеликим розміром відповідно до Таблиці невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу, затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 01.08.2000 р. № 188 (z0512-00) , а тому дана кваліфікуюча ознака підлягає виключенню із вироку.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б були безумовною підставою для скасування вироку по справі, не виявлено.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів,

касаційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Вирок Берегівського районного суду Закарпатської області від 23 лютого 2012 року щодо ОСОБА_2 змінити.

Виключити з вироку кваліфікуючу ознаку злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України збут особливо небезпечних наркотичних засобів «у великих розмірах».

У решті вирок залишити без зміни.