Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
У х в а л а
Іменем України
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого - судді Орлової С.О.,
суддів Квасневської Н.Д., Кульбаби В.М.,
за участю прокурора Опанасюка О.В.
розглянула у судовому засіданні 27 вересня 2012 року у м. Києві кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_2 на вирок Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 19 жовтня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 29 листопада 2011 року щодо засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_3
Вироком Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 19 жовтня 2010 року засуджено
ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України,
в силу ст. 89 КК України такого, що не має судимості,-
за ч. 3 ст. 307 КК України на 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;
- за ч. 3 ст. 311 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно ОСОБА_3 визначено покарання у виді 11 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України,
судимого 23.02.2007 року за ч. 1 ст. 309 КК України на 1 рік 6 міс. позбавлення волі, звільненого 4.04.2008 року умовно-достроково на 4 місяці 19 днів-
за ч. 3 ст. 307 КК України на 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;
- за ч. 3 ст. 311 КК України на 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно ОСОБА_1 визначено покарання у виді 8 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
Цим же вироком засуджені ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, кожен за ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311 КК України, щодо яких судові рішення в касаційному порядку не оскаржуються.
ОСОБА_1 та ОСОБА_3 засуджено за те, що вони, за обставин, встановлених судом та викладених у вироку, умисно, повторно, з корисливих мотивів у період з листопада 2008 року по 23 березня 2009 року на території Красноармійського району Донецької області, за попередньою змовою між собою та ОСОБА_5, ОСОБА_4 і ОСОБА_6, у складі організованої групи, утвореної та очоленої ОСОБА_3, займалися незаконним придбанням, перевезенням, виготовленням та зберіганням, з метою збуту та збутом, в тому числі і у місця позбавлення волі, особливо небезпечних речовин - опію ацетильованого, концентрату опію та канабісу висушеного.
Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 29 листопада 2011 року вирок щодо ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 змінено. Щодо усіх засуджених виключено з обвинувачення вказівку суду на те, що у період з листопада 2008 року по 23 березня 2009 року ОСОБА_3 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_5 ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_1, у складі організованої групи, умисно, повторно, з корисливих мотивів, займалися незаконним придбанням, перевезенням, виготовленням та зберіганням, з метою збуту та збутом у місця позбавлення волі особливо небезпечних речовин, що перебувають у незаконному обігу.
Щодо ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вирок скасовано за ч. 3 ст. 311 КК України із закриттям провадження за відсутністю у їхніх діях складу злочину, а також щодо кожного виключено рішення про визначення покарання за сукупністю злочину на підставі ст. 70 КК України.
Дії ОСОБА_6 за епізодом від 7 листопада 2008 року перекваліфіковано з ч. 3 ст. 307 КК України на ч. 2 ст. 307 КК України та призначено їй покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на 4 роки з конфіскацією майна, яке її власністю; за ч. 3 ст. 311 КК України перекваліфіковано на ч. 1 ст. 311 КК України та призначено покарання у виді обмеження волі на 2 роки; на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на 5 років з конфіскацією всього майна, яке є її власністю.
Ухвалено вважати ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 засудженими за ч. 3 ст. 307 КК України до покарання, призначеного судом першої інстанції.
Вирок щодо ОСОБА_5 скасовано із закриттям провадження по справі: за ч. 3 ст. 311 КК України за відсутністю у його діях складу злочину, а за ч. 3 ст. 307 КК України у зв'язку зі смертю.
У решті вирок залишено без зміни.
У касаційних скаргах:
- засуджений ОСОБА_1 просить змінити судові рішення щодо нього. Посилається на порушення вимог кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та його особі внаслідок суворості. Вказує на те, що на досудовому слідстві він був позбавлений права на захист, докази отримані незаконним шляхом, судове слідство проведено однобічно та необ'єктивно. Заперечує наявність попередньої змови між усіма засудженими, просить перекваліфікувати його дії з ч. 3 ст. 307 КК України на ч. 2 ст. 307 КК України та пом'якшити призначене йому покарання;
- захисник ОСОБА_2 порушує питання про зміну судових рішень щодо ОСОБА_3 з підстав неправильного застосування кримінального закону та невідповідності призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок суворості. Захисник просить виключити кваліфікуючу ознаку ч. 3 ст. 307 КК України - вчинення злочину організованою групою осіб, перекваліфікувати дії засудженого на ч. 2 ст. 307 КК України, та обрати йому покарання у виді позбавлення волі у мінімальних межах, передбачених санкцією закону.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який вважав, що касаційні скарги необхідно залишити без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню з таких підстав.
Висновок суду про доведеність винності у вчиненні ОСОБА_1 та ОСОБА_3 злочину за який їх засуджено, є обґрунтованим і підтверджується доказами, яким суд дав належну оцінку. Зокрема, їх вина підтверджується показаннями засуджених по цій же справі ОСОБА_4 і ОСОБА_6, які повністю визнали свою вину та пояснили що гроші від реалізації опію вони віддавали ОСОБА_3, який ними керував та контролював їх, підтримував дисципліну, вказував, де продавати наркотичні засоби, погрожував їм, чинив фізичний тиск; показаннями свідка ОСОБА_7 про те, що від ОСОБА_5 йому стало відомо, що він і ОСОБА_1 працюють на ОСОБА_3, який змушує його торгувати наркотиками та контролює їх збут; протоколами оперативних закупок наркотичних засобів; протоколами обшуків, виявлення та вилучення наркотичних засобів за місцем проживання засуджених; показаннями свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які брали участь під час оперативних закупок в якості оперативних закупщиків; свідків - понятих ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, свідків ОСОБА_16, ОСОБА_17, висновками судових хімічних експертиз щодо речовин, які є наркотичними засобами, іншими доказами, яким суд дав належну оцінку.
Доводи у касаційних скаргах про відсутність в діях ОСОБА_1 та ОСОБА_3 кваліфікуючої ознаки - вчинення злочину організованою групою перевірялися судом першої та апеляційної інстанції і обґрунтовано визнані безпідставними, оскільки суперечать матеріалам справи.
Згідно з ч. 3 ст. 28 КК України злочин визнається скоєним організованою групою, якщо у його вчиненні брали участь три і більше особи, які попередньо зорганізувалися у стійке об'єднання для вчинення цього та інших злочинів, об'єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи. За змістом закону така група повинна характеризуватися стійкістю, чітким розподілом ролей, плануванням заздалегідь вчинення злочинів, наявністю керівника, який би організовував інших членів групи на вчинення злочинів.
Зі змісту вироку видно, що судом встановлено, що злочини вчинено у складі групи, до якої увійшли п'ятеро осіб ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 При цьому, доведено, що останній організував решту членів групи на вчинення злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, кожному з учасників було відведено свою роль, об'єднання засуджених характеризувалося стійкістю, їхні дії були об'єднані єдиним планом підготовки та вчинення злочинів, засуджені мали спільну мету на збут наркотичних засобів з метою збагачення незаконним шляхом.
Дії засуджених правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 307 КК України як незаконне придбання, виготовлення, зберігання, перевезення з метою збуту та незаконний збут особливо небезпечних наркотичних засобів, повторно за попередньою змовою групою осіб у складі організованої групи.
Призначаючи засудженим покарання, суд урахував ступінь тяжкості вчиненого ними злочину, дані про особу ОСОБА_1 та ОСОБА_3, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, та призначив кожному покарання у межах санкції закону. Призначене покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України та є необхідним для виправлення засуджених та попередження нових злочинів. Підстав для пом'якшення призначеного покарання колегія суддів не вбачає.
Посилання засудженого ОСОБА_1 про отримання доказів по справі незаконним шляхом були предметом перевірки суду, який визнав їх безпідставними, належно обґрунтував свій висновок, зокрема, наявністю у справі постанови про відмову у порушенні кримінальної справи щодо працівників міліції, винесеної за результатом перевірки з приводу застосування недозволених методів ведення слідства щодо засуджених. Доводи ОСОБА_1 щодо порушення його права на захист під час досудового слідства спростовуються матеріалами кримінальної справи, з яких убачається, що йому були належно роз'яснені процесуальні права і він не бажав мати захисника, про що свідчать його власноручні підписи у відповідних протоколах.
Перевіркою матеріалів кримінальної справи за касаційними скаргами не встановлено порушень органом досудового слідства, судом першої або апеляційної інстанцій при розгляді справи щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вимог кримінально-процесуального закону, які б ставили під сумнів обґрунтованість та законність постановлених у справі судових рішень.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Вирок Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 19 жовтня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 29 листопада 2011 року щодо засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_3 залишити без зміни.
С у д д і : С.О. Орлова Н.Д. Квасневська В.М. Кульбаба