Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Слинька С.С.,суддів Наставного В.В., Чуйко О.Г.,за участю прокурора Сингаївської А.О. розглянула в судовому засіданні 27 вересня 2012 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Чернівецької області на вирок Кіцманського районного суду Чернівецької області від 12 грудня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 20 березня 2012 року.

Вироком Кіцманського районного суду Чернівецької області від 12 грудня 2011 року

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

такого, що судимості не мав,

засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 4 роки позбавлення волі.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_6, судові рішення щодо якого не оскаржуються.

ОСОБА_5 визнано винним та засуджено за те, що він 18 листопада 2009 року близько 22 години, перебуваючи у приміщенні свого будинку по АДРЕСА_1, після спільного вживання спиртних напоїв, в ході конфлікту з ОСОБА_7, через образливу поведінку останнього, умисно завдав йому два удари держаком лопати в ділянку голови, спричинивши тяжкі тілесні, що є небезпечними в момент заподіяння.

Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_7 у період часу з 10 до 12 години ІНФОРМАЦІЯ_2 помер.

Ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 20 березня 2012 року цей вирок залишено без зміни.

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування постановлених щодо ОСОБА_5 судових рішень з направленням справи на новий судовий розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону, невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок його м'якості та істотним порушенням кримінально-процесуального закону. При цьому посилається на те, що суд, призначаючи ОСОБА_5 покарання із застосуванням ст. 69 КК України, не врахував тяжкість вчиненого ним злочину та його наслідки. Стверджує, що застосування ст. 69 КК України можливе лише за відсутності обтяжуючої покарання обставини. Вважає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, яка підтримала касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд правильно встановив фактичні обставини справи і дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину. Такий висновок ґрунтується на зібраних у встановленому законом порядку та перевірених судом доказах і в касаційній скарзі не заперечується.

За встановлених судом фактичних обставин справи дії ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 121 КК України кваліфіковано правильно, що у скарзі не оспорюється.

Що стосується доводів прокурора щодо необґрунтованості призначення ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 121 КК України покарання із застосуванням ст. 69 КК України, то вони є непереконливими.

Згідно з вимогами ст. 69 КК України, за наявності декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, суд, умотивувавши своє рішення, може призначити покарання нижче від найнижчої межі, встановленої у санкції статті Закону.

Як убачається з мотивувальної частини вироку, призначаючи ОСОБА_5 покарання місцевий суд врахував його щире каяття та визнання ним вини, те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується позитивно, відшкодував потерпілій матеріальні збитки.

Також, судом було враховано й те, що злочинні дії ОСОБА_5 щодо ОСОБА_7 були спровоковані протиправною поведінкою самого потерпілого. Крім того, потерпіла ОСОБА_8 в судовому засіданні неодноразово заявляла про те, що ніяких претензій до ОСОБА_5 немає та просила призначити йому покарання, не пов'язане з позбавленням волі.

Приймаючи до уваги сукупність цих обставин, які суттєво знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, колегія суддів вважає, що рішення місцевого суду, з яким погодився й апеляційний суд, про призначення ОСОБА_5 покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 2 ст. 121 КК України, є мотивованим, обґрунтованим і таким, що відповідає вимогам статей 65, 69 КК України.

Що стосується посилання прокурора на те, що суд, призначаючи ОСОБА_5 покарання залишив поза увагою обтяжуючу покарання обставину - вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння, наявність якої, як стверджує прокурор, була перешкодою для застосування ст. 69 КК України, то воно є безпідставним, оскільки суперечить вимогам закону.

При розгляді справи в апеляційному порядку не було допущено порушень вимог ст. 377 КПК України, а тому доводи прокурора в цій частині також є необгрунтованими.

Отже, підстав для скасування постановлених щодо ОСОБА_5 судових рішень з направленням справи на новий судовий розгляд, про що йдеться у касаційній скарзі прокурора, колегія суддів не вбачає.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які тягнуть зміну чи скасування судових рішень, по справі не виявлено.

Керуючись статями 394- 396 КПК України, колегія суддів

вирок Кіцманського районного суду Чернівецької області від 12 грудня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 20 березня 2012 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.