Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Мороза М.А., суддів Слинька С.С.,Наставного В.В., за участю прокурора Деруна А.І., представника ОСОБА_5 ОСОБА_6

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 27 вересня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 29 грудня 2011 року про залишення без розгляду її скарги на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 27 січня 2012 року.

Постановою помічника прокурора Деснянського району м. Києва ОСОБА_7 від 15 березня 2007 року відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно заступника начальника ВКР Деснянського РУГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_8 та оперуповноважених ВКР Деснянського РУГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 на підставі ст. 6 ч.1 п.2 КПК України.

Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 29 грудня 2011 року скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 на вищезазначену постанову від 15 березня 2007 року залишено без розгляду, в зв'язку із пропуском строку оскарження такої постанови, передбаченого ст. 236-1 КПК України.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 27 січня 2012 року постанова районного суду залишена без змін, а апеляція представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6, - без задоволення.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в зв'язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону. Зокрема вказує на те, що строк оскарження вказаної постанови від 15.03.2007 р. нею пропущено не було, а рішення судів обох інстанцій є необґрунтованими та немотивованими, винесеними з порушеннями вимог закону, без з'ясування всіх обставин зазначених у її скарзі.

Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_6 про підтримання касаційної скарги, пояснення прокурора про заперечення проти касаційної скарги, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 236-1 КПК України скарга на постанову прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи подається особою, інтересів якої вона стосується, або її представником до районного суду за місцем розташуванням органу або роботи посадової особи, яка винесла постанову, протягом 7 днів з дня отримання копії постанови чи повідомлення прокурора про відмову в скасуванні постанови.

Відповідно до ст. 236-2 КПК України при розгляді скарги на постанову прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи суддя витребує матеріали, на підставі яких було відмовлено в порушенні справи, знайомиться з ними, в разі необхідності заслуховує пояснення особи, яка подала скаргу та залежно від того, чи були при відмові у порушенні справи виконані вимоги статті 99 цього Кодексу, або скасовує постанову про відмову в порушенні справи і повертає матеріали для проведення додаткової перевірки, або залишає скаргу без задоволення, про що повідомляється прокурор та особа, яка подавала скаргу надсиланням відповідної копії судового рішення.

Разом з тим, суд першої інстанції, залишаючи скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 на постанову від 15.03.2007 р. про відмову в порушенні кримінальної справи відносно співробітників ВКР Деснянського РУГУ МВС України в м. Києві без розгляду, своє рішення не мотивував, жодних доказів того, що скаржницею було пропущено строк оскарження такої постанови не навів, вказані обставини не дослідив та обставини отримання ОСОБА_5 чи його представником ОСОБА_6 копії постанови про відмову в порушенні кримінальної справи чи відповідного повідомлення прокурора про відмову в скасуванні такої постанови належним чином не перевірив, чим порушив вимоги ст.ст. 236-1, 236-2 КПК України. Про необхідність цього зазначалося і в ухвалі Апеляційного суду міста Києва від 30 листопада 2011 року.

При розгляді апеляції представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 суд апеляційної інстанції її доводи належним чином не перевірив, не звернув уваги на допущене судом першої інстанції порушення процесуального закону та залишив поза увагою доводи скаржниці щодо безпідставності висновків суду першої інстанції про пропуск нею строку оскарження постанови від 15.03.2007 року, а прийняте рішення не мотивував, чим порушив вимоги ст. 377 КПК України.

Таким чином, під час розгляду справи судом першої та апеляційної інстанцій допущено порушення вимог кримінально-процесуального закону, яке є істотним, оскільки ставить під сумнів законність і обґрунтованість судових рішень, що у відповідності з вимогами ст. 398 ч.1п.1 КПК України є підставою для скасування таких рішень.

За таких обставин касаційна скарга представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 підлягає задоволенню, рішення судів обох інстанцій скасуванню, з направленням справи на новий судовий розгляд.

При новому судовому розгляді необхідно врахувати наведене, а також доводи скаржниці, зазначені в її апеляції і касаційній скарзі, справу розглянути відповідно до вимог КПК України (1001-05) та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 задовольнити.

Постанову Деснянського районного суду м. Києва від 29 грудня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 27 січня 2012 року за скаргою представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи відносно працівників ВКР Деснянського РУГУ МВС України в м. Києві від 15 березня 2007 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.