Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Мороза М.А.,

суддів Слинька С.С., Наставного В.В.,

за участю прокурора Деруна А.І.,

розглянула в судовому засіданні 27 вересня 2012 року в м. Києві кримінальну справу за касаційними скаргами прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, засудженого ОСОБА_1, потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на вирок Апеляційного суду Миколаївської області від 07 травня 2012 року, яким

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, який не має судимості,

засуджено:

за ст.ст. 15 ч.2, 115 ч.2 п.п. 1, 2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років;

за ст. 263 ч.1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі ст. 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_1 за сукупністю злочинів призначено шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 8 років.

Вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за те, що він, маючи неприязні стосунки з родиною сестри ОСОБА_3, через відмову останньої продати будинок з господарськими та побутовими спорудами, отриманий нею у спадок від ОСОБА_4, а отримані кошти розділити порівну, 22 травня 2008 року о 22 год. 15 хв. в стані алкогольного сп'яніння прибув до будинку АДРЕСА_1 проживала сім'я ОСОБА_3, і, перебуваючи в подвір'ї вказаного будинку, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх наслідком настання смерті трьох осіб: подружжя ОСОБА_3, ОСОБА_2 і їх малолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, та бажаючи її настання, здійснив не менше 18 пострілів з невстановленої слідством вогнепальної зброї - автомата Калашнікова калібру 5.45 (АК-47 чи його модифікації) в ОСОБА_3 та її малолітнього сина - ОСОБА_5, які перебували в приміщенні кухні вказаної квартири, чим заподіяв кожному з них легкі тілесні ушкодження, що потягли короткочасний розлад здоров'я.

Такими своїми діями ОСОБА_1 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця та реалізації свого умислу, направленого на вбивство вказаних осіб, проте злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, так як ОСОБА_3 разом із сином активно ухилялися від пострілів, сховалися в безпечному місці квартири, де також перебував ОСОБА_2, який сховався від пострілів.

Після скоєного злочину ОСОБА_1 зі знаряддям злочину зник з місця події.

У касаційній скарзі прокурор, не оспорюючи фактичних обставин справи, кваліфікацію інкримінованих засудженому злочинів та доведеність його вини, просить зазначений вирок скасувати у зв'язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону, неправильним застосуванням кримінального закону і невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок м'якості, а справу направити на новий апеляційний розгляд. При цьому прокурор вказує на те, що суд в повній мірі не врахував небезпечний характер дій засудженого та неправильно застосував ст. 69 КК України.

У касаційній скарзі потерпілі просять зазначений вирок скасувати у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок м'якості, а справу направити на новий апеляційний розгляд, зазначаючи, що суд в повній мірі не врахував небезпечний характер дій засудженого, обставини справи та призначив покарання із застосуванням ст. 69 КК України, яке є м'яким.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить зазначений вирок скасувати, а кримінальну справу щодо нього закрити за відсутністю в його діях інкримінованих йому злочинів чи перекваліфікувати його дії за ст. ст. 15 ч.2, 115 ч.1, 263 ч.1 КК України та призначити покарання із застосуванням ст. 69 КК України або за ст.ст. 194 ч.1, 125 ч.2, 263 ч.1 КК України, змінивши запобіжний захід з тримання під вартою на підписку про невиїзд.

Вказує на істотні порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону, зазначаючи, що рішення суду про його засудження необґрунтоване і не містить жодних доказів його причетності до вказаних злочинів, висновки суду про його винуватість є не мотивованими, при цьому суд взяв до уваги докази, які не досліджувалися в судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора про обґрунтованість доводів касаційних скарг прокурора і потерпілих та наявність підстав для скасування вироку апеляційної інстанцій з направленням справи на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційні скарги засудженого і прокурора підлягають задоволенню частково, а касаційна скарга потерпілих - залишенню без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 334 КПК України мотивувальна частина обвинувального вироку повинна, крім іншого, містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину.

Проте, вказаних вимог процесуального закону апеляційним судом дотримано не було.

Так, суд, визнавши ОСОБА_1 винуватим та засудивши його в тому числі за злочин, передбачений ст. 263 ч.1 КК України, порушив зазначені вимоги ст. 334 КПК України та не зазначив у вироку формулювання обвинувачення за цим злочином, яке судом визнано доведеним.

Вказане порушення кримінально-процесуального закону ставить під сумнів законність та обґрунтованість прийнятого судом рішення щодо ОСОБА_1 та відповідно до вимог ст. 370 ч.1 КПК України є істотним порушенням кримінально-процесуального закону і підставою для скасування вироку, а тому касаційна скарга засудженого в цій частині підлягає задоволенню. Інші доводи касаційної скарги засудженого підлягають перевірці при новому судовому розгляді.

Крім того, обґрунтованими є і доводи касаційної скарги прокурора в частині порушення вимог кримінально-процесуального закону, оскільки суд у вироку послався на показання свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, які не досліджувалися в судовому засіданні, а тому в цій частині касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню.

Разом з тим, за матеріалами справи судова колегія приходить до висновку, що, в разі доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за які його притягнуто до кримінальної відповідальності, у тому ж обсязі обвинувачення, підстав вважати призначене йому покарання м'яким не вбачає, а тому касаційна скарга прокурора в цій частині та касаційна скарга потерпілих задоволенню не підлягають.

За таких обставин, вирок апеляційного суду на підставі ст. 398 ч.1 п.1 КПК України підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд.

При новому судовому розгляді необхідно врахувати наведене, перевірити доводи касаційної скарги ОСОБА_1 щодо його непричетності до вчинених злочинів, справу розглянути відповідно до вимог КПК України (1001-05) та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 та прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити частково.

Вирок Апеляційного суду Миколаївської області від 07 травня 2012 року відносно ОСОБА_1 скасувати, а кримінальну справу щодо нього направити на новий судовий розгляд.