Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Литвинова О.М.,

суддів: Квасневської Н.Д., Кульбаби В.М., Пойди М.Ф.,

Швеця В.А.,

розглянула 27 вересня 2012 року в судовому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_2 про перегляд Верховним Судом України постанови Верховного Суду України від 29 квітня 2009 року.

Із доданої заявником копії постанови Верховного Суду України від 29 квітня 2009 року, вбачається, що вироком Шевченківського районного суду м. Чернівці від 03 жовтня 2008 року

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше судимого:

1) вироком Ленінського районного суду м. Чернівці від 9 листопада 1998 року за ч. 3 ст. 140, ч. 1 ст. 145, ст. 17, ч. 3 ст. 140, ч. 3 ст. 193 КК України 1960 року на 6 років 6 місяців позбавлення волі;

2) вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 5 грудня 2007 року за ч. 3 ст. 185 КК України на 5 років позбавлення волі,

засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України на 5 років позбавлення волі, за ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі, за ч. 3 ст. 357 КК України на 2 роки позбавлення волі, на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів до призначеного покарання частково приєднано покарання за вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05 грудня 2007 року і остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років 6 місяців; ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 20 січня 2009 року вирок суду першої інстанції змінено та ухвалено вважати ОСОБА_3 засудженим за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі, на підставі ч.ч. 1, 4 ст. 70 КК України за сукупністю цього злочину, злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 357 КК України та за вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 5 грудня 2007 року - до остаточної міри покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років 6 місяців.

Постановою Верховного Суду України від 29 квітня 2009 року було відмовлено у витребуванні кримінальної справи щодо ОСОБА_3 для перевірки у касаційному порядку. Мотивуючи своє рішення суддя Верховного Суду України у постанові послався на те, що покарання ОСОБА_3 призначено з дотриманням положень ст. 70 КК України.

ОСОБА_2 заяву подано з урахуванням вимог ст.ст. 400-15, 400-16 КПК України.

У поданій заяві ОСОБА_2 порушує питання про допуск до провадження Верховного Суду України постанови Верховного Суду України від 29 квітня 2009 року з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм кримінального закону, а саме, ст. 70 КК України, щодо подібних суспільно небезпечних діянь, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши заяву, дослідивши додану до неї копію судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що заяву необхідно залишити без розгляду, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 400-14 КПК України заява про перегляд судового рішення на підставі, передбаченій п. 1 ч. 1 ст. 400-12 КПК України, подається протягом трьох місяців з дня ухвалення судового рішення, відносно якого заявлено клопотання про перегляд, або з дня ухвалення судового рішення на яке здійснюється посилання на підтвердження підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 400-12 КПК України, якщо воно ухвалено пізніше.

Відповідно до ч. 5 ст. 400-14 КПК України заява про перегляд судового рішення залишається без розгляду, якщо особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, а також якщо в поновленні строку відмовлено.

Як убачається із заяви ОСОБА_2, останній просить переглянути постанову Верховного Суду України від 29 квітня 2009 року, долучаючи, як зразок неоднакового застосування кримінального закону щодо подібних суспільно небезпечних діянь, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень, ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 лютого 2012 року. Отже заява повинна бути подана не пізніше 29 травня 2012 року.

Заяву про перегляд постанови Верховного Суду України від 29 квітня 2009 року подано 31 липня 2012 року, тобто з пропуском строку на подачу такої заяви, встановленого п. 1 ч. 1 ст. 400-14 КПК України.

Крім того, заявник не подав клопотання про поновлення пропущеного строку з поважних причин.

Керуючись ст. 400-14 КПК України, колегія суддів,

Заяву ОСОБА_2 про перегляд постанови Верховного Суду України від 29 квітня 2009 року залишити без розгляду.