5-4201км12 Про незаконне заволодіння транспортними засобами з метою їх продажу та зберігання заздалегідь викрадених автомобілів - 27.09.2012 Прийняття

головуючого Мороза М.А.,суддів Наставного В.В., Слинька С.С.,за участю: прокурораМатюшевої О.В.,засудженого ОСОБА_5,захисника ОСОБА_6,потерпілого ОСОБА_7,представника потерпілих ОСОБА_8розглянула в судовому засіданні 27 вересня 2012 року в м. Києві кримінальну справу за касаційними скаргами потерпілих ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_10 та прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 вересня 2011 року, окрему постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 вересня 2011 року і ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 14 лютого 2012 року щодо ОСОБА_5 і ОСОБА_11

Цим вироком засуджено:

ІНФОРМАЦІЯ_1, не судимого,

за ст. 198 КК України на 2 роки позбавлення волі, а на підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік 6 місяців та покладенням обов'язку, передбаченого п. 4 ст. 76 КК України;

виправдано за ч. 2 ст. 289 КК України та за ст. 198 КК України (за епізодом заздалегідь не обіцяного отримання та зберігання майна - автомобіля «Шкода Октавія Тоур», належного ОСОБА_13.) за недоведеністю його вини у вчиненні злочинів;

ІНФОРМАЦІЯ_2, не судимого,

за ст. 198 КК України на 3 роки позбавлення волі, а на підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та покладенням обов'язку, передбаченого п. 4 ст. 76 КК України;

виправдано за ч.2 ст. 289, ч. 1 ст. 263 КК України за недоведеністю його вини у вчиненні злочинів.

Окремою постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 вересня 2011 року звернуто увагу прокурора м. Чернігова на встановлені по справі порушення вимог ст. 22 КПК України досудовим слідством при розслідуванні кримінальної справи та необхідність організації із продовжуванням розслідування кримінальної справи щодо незаконного заволодіння транспортними засобами потерпілих ОСОБА_14, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_13

Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 14 лютого 2012 року вирок та окрему постанову залишено без зміни.

Окремою ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 14 лютого 2012 року встановлено комплекс порушень при організації розслідування даної кримінальної справи з боку співпрацівників Чернігівського МВ УМВС, у тому числі КПК України (1001-05) , Закону України «Про міліцію» (565-12) , Конституції України (254к/96-ВР) та окремих положень Європейської Конвенції з прав людини щодо охоронюваних прав та інтересів людини, про що доведено до відома начальника УМВС України в Чернігівській області для відповідного реагування.

ОСОБА_5 і ОСОБА_11 визнано винними і засуджено за те, що вони 4 серпня 2010 року у м. Чернігові, заздалегідь не обіцяючи, отримали від невстановлених слідством осіб та зберігали у гаражі викрадений невстановленими слідством особами автомобіль «Тойота Ленд Крузер Прадо», належний ОСОБА_9, до виявлення і вилучення його працівниками міліції 14 січня 2011 року.

Органами досудового слідства ОСОБА_5 і ОСОБА_11 обвинувачувались у незаконному заволодінні транспортними засобами потерпілих ОСОБА_14, ОСОБА_7, ОСОБА_13 та ОСОБА_10 Крім того, ОСОБА_5 обвинувачувався у заздалегідь не обіцяному отриманні та зберігання майна - належного ОСОБА_13 автомобіля «Шкода Октавія Тоур», а ОСОБА_11 - у незаконному придбанні і зберіганні без передбаченого законом дозволу пістолета ІЖ 34 М і 5 набоїв до нього.

У касаційній скарзі потерпілий ОСОБА_9 посилається на однобічність і неповноту судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Вважає, що суд безпідставно виправдав ОСОБА_5 і ОСОБА_11, оскільки у справі є докази їх винуватості у незаконному заволодінні транспортними засобами. Просить скасувати судові рішення, у тому числі окрему постанову та окрему ухвалу, та направити справу на нове розслідування.

У касаційних скаргах потерпілі ОСОБА_7 і ОСОБА_10, наводячи аналогічні доводи, також просять скасувати судові рішення та направити справу на нове розслідування.

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування судових рішень, у тому числі окремої постанови та окремої ухвали, з направленням справи на новий судовий розгляд у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, істотним порушенням вимог кримінально-процесуального і неправильним застосуванням кримінального законів, що потягло призначення занадто м'якого покарання. Вважає, що винуватість ОСОБА_5 і ОСОБА_11 у вчиненні інкримінованих досудовим слідством злочинів повністю підтверджується матеріалами справи. Зазначає, що окрема ухвала належним чином не вмотивована.

Заслухавши доповідача, міркування прокурора, який підтримав касаційну скаргу прокурора повністю, касаційні скарги потерпілих - частково, думку потерпілого ОСОБА_7 та представника потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 адвоката ОСОБА_8, які підтримали касаційні скарги потерпілих, пояснення засудженого ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_6, які вважали судові рішення законними і обґрунтованими і просили залишити їх без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню, касаційні скарги потерпілих - частковому задоволенню з наступних підстав.

Перекваліфіковуючи дії ОСОБА_11 та ОСОБА_5 з ч. 2 ст. 289 на ст. 198 КК України за епізодом незаконного заволодіння автомобілем «Тойота Ленд Крузер Прадо», належного ОСОБА_9, суд своє рішення жодним чином не обґрунтував, а обмежився лише наведенням показань підсудних ОСОБА_11 та ОСОБА_5, які взагалі заперечували свою причетність до вчинення інкримінованих їм злочинів, а також показань потерпілого ОСОБА_9, свідків ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 і ОСОБА_22, послався на протокол огляду місця події та висновок судової автотоварознавчої експертизи. Однак будь-яких доказів, які б вказували, що підсудні дійсно здійснили заздалегідь не обіцяне отримання майна - автомобіля, належного ОСОБА_9, завідомо одержаного злочинним шляхом, в ході досудового слідства та в суді не здобуто.

З матеріалів справи убачається, що наведені у вироку показання свідків ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 та ОСОБА_22 не спростовують обвинувачення ОСОБА_5 та ОСОБА_11 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 289 КК України. Показання цих свідків повністю узгоджуються із показаннями ОСОБА_5, які він давав в ході досудового слідства під час допиту його як підозрюваного (т. 2 а.с. 58) та в ході відтворення обстановки та обставин події 12.01.2011(т. 2 а.с. 31-40) та 14.01.2011 (т. 2 а.с. 60).

У цих показаннях ОСОБА_5 добровільно розповідав про те, як їздив з ОСОБА_11 дивитися автомобілі, якими в подальшому ОСОБА_11 незаконно заволодівав, вказував маршрути та місця зупинок. У тому числі ОСОБА_5 вказав на будинок напроти зупинки по вул. Героїв Чорнобиля, де вони примітили автомобіль «Тойота Ленд Крузер Прадо» чорного кольору, який ОСОБА_11 угнав, а він підшукав гараж та мав продати автомобіль за 1 000 доларів. Також ОСОБА_5 вказав працівникам міліції на гараж, у якому у присутності понятих було виявлено та вилучено автомобіль «Тойота Ленд Крузер Прадо», який був викрадений у ОСОБА_9.

Згідно висновку дактилоскопічної експертизи вилучений при огляді автомобіля «Тойота Ленд Крузер Прадо» слід пальця руки з внутрішньої сторони поверхні заднього скла дверцят залишений нігтьовою фалангою середнього пальця правої руки ОСОБА_11(т. 2 а.с. 243-248).

При допиті ОСОБА_5 як обвинуваченого з участю адвоката ОСОБА_19 (т. 2 а.с. 93-96) ОСОБА_5 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України визнав частково та надав показання, з яких вбачається причетність обох підсудних до незаконного заволодіння транспортними засобами всіх потерпілих у справі.

Отже, висновок суду про необхідність перекваліфікації дій ОСОБА_5 та ОСОБА_11 за епізодом викрадення належного ОСОБА_9 автомобіля «Тойота Ленд Крузер Прадо» є недостатньо мотивованим і необґрунтованим.

Виправдовуючи ОСОБА_5 та ОСОБА_11 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України за фактами незаконного заволодіння транспортними засобами потерпілих ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 за недоведеністю їх вини у вчиненні злочинів, суд своє рішення мотивував тим, що підсудні у судовому засіданні пояснили, що в ході досудового слідства вони обмовляли себе у скоєнні вказаних злочинів у зв'язку із застосуванням до них незаконних методів ведення слідства, внаслідок чого вони змушені були надавати визнавальні показання. При цьому суд не послався на будь-які об'єктивні дані, що свідчили б про застосування незаконних методів ведення слідства.

Прокуратурою м. Чернігова проводилась перевірка по заявах у суді ОСОБА_11 та ОСОБА_5 щодо застосування до них незаконних методів слідства. За результатами перевірки свідчення підсудних не знайшли свого підтвердження, внаслідок чого прокуратурою м. Чернігова 29.08.2011 року відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно працівників міліції за відсутністю складу злочинів, передбачених ст.ст. 364, 365, 367 КК України,

Разом із тим, суд, не навівши відповідної юридичної оцінки постанові про відмову в порушенні кримінальної справи, всупереч вимогам ст. 334 КПК України, не виклав належним чином у вироку мотиви, з яких він відкинув вищевказані докази винуватості ОСОБА_5 та ОСОБА_11 у вчиненні злочинів за пред'явленим на досудовому слідстві обвинуваченням, а взяв до уваги та надав перевагу показанням підсудних у судовому засіданні.

Також суд увійшов в суперечність, не взявши до уваги показання а ОСОБА_5 в ході досудового слідства як такі що були дані ним під тиском працівників міліції, водночас прийнявши їх до уваги засуджуючи його за ст. 198 КК України.

Заслуговують на увагу і доводи прокурора про неповноту судового слідства, проведеного апеляційним судом, оскільки під час нього залишились не дослідженими обставини, які мають суттєве значення для справи.

За наведених умов висновок суду про необхідність виправдання ОСОБА_11 та ОСОБА_5 за недоведеністю їх вини є необґрунтованим та передчасним.

Також суд безпідставно відмовив у розгляді клопотання потерпілого ОСОБА_9 про те, що внаслідок угону його автомобіль був пошкоджений, чим йому завдано матеріальну шкоду, що може вплинути на кваліфікацію дій засуджених.

Зазначені порушення вимог кримінально-процесуального закону колегія суддів вважає істотними, тобто такими, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок.

З огляду на викладене судові рішення щодо ОСОБА_11 та ОСОБА_5 підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд у зв'язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону. Під час нового розгляду суду необхідно врахувати наведене у даній ухвалі, перевірити доводи, викладені у касаційній скарзі прокурора, та прийняти рішення, яке б відповідало вимогам закону.

У зв'язку із скасуванням зазначених судових рішень підлягає скасуванню й окрема постанова Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 вересня 2011 року.

Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу прокурора задовольнити, касаційні скарги потерпілих ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_10 задовольнити частково.

Вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 вересня 2011 року, окрему постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 вересня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 14 лютого 2012 року щодо ОСОБА_5 і ОСОБА_11 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.